У Києво-Печерській лаврі нахімічили на 32 мільйони

Києво-Печерська лавра неефективно і з порушенням законів використала 32,4 мільйона гривень.  
Про це свідчить проведений Рахунковою палатою аудит використання виділених з держбюджету коштів, повідомляє прес-служба Рахункової палати.

"З порушенням законодавства та неефективно використано 32,4 мільйона гривень", йдеться в повідомленні. 

Так, за даними відомства, за три останні роки використано 87,1 мільйон гривень бюджетних коштів, однак, жоден з об'єктів, на яких виконувалися роботи монастирем, в експлуатацію не введений. 

"А із 17 об'єктів, на яких проводив роботи заповідник, завершені лише три. Через недостатнє фінансування Мінкульту за 2008-2009 роки на території лаври лише на 6,7 відсотка виконано протизсувні заходи, протиаварійні та ремонтно-реставраційні роботи, передбачені Програмою Євро-2012", йдеться в повідомленні. 

У Рахунковій палаті наголосили, що замовників робіт на території лаври кілька, через що і відбувається безлад. Так, за об'єктами Верхньої лаври стоїть заповідник, за об'єктами Нижньої лаври – монастир, за відтворенням інтер'єру Успенського собору – комунальне підприємство КМДА. 

"Інвентаризація стану об'єктів не проведена. Розробка Генерального плану Заповідника розпочата тільки у 2009 році. Єдиного проекту проведення ремонтно-реставраційних робіт не існує. Більше того, об'єкти Національного заповідника, перебуваючи в його оперативному управлінні, залишаються комунальною власністю територіальної громади Києва", йдеться в повідомленні. 

Рахункова палата нагадує, що Київрада відмовилась виконувати указ президента про передачу комплексу Києво-Печерської лаври до державної власності. 

За інформацією відомства, цього року вказана практика продовжує мати місце, оскільки з держбюджету на протизсувні заходи Мінрегіонбуду передбачені 14 мільйонів гривень, Мінкульту за рахунок коштів Стабілізаційного фонду - 42 мільйони гривень, на відтворення Успенського собору – 77 мільйонів гривень. 

"Все може скінчитися тим, що, втративши автентичність цієї пам'ятки та цілісність її об'єктів, наша держава залишиться без національної святині. ЮНЕСКО ж виключить Національний заповідник зі свого Списку, що вкрай погано позначиться на іміджі України", підсумували у Рахунковій палаті.