Так, за словами експертів, власникам ларьків доведеться носити гроші до різних структур, тому сумарний розмір плати може вирости, пише "Деловая столица".
За інформацією видання, проект нового порядку розміщення МАФів містить лише три принципових відмінності від свого попередника.
Зокрема, функції оператора встановлення ларьків перебере на себе КП "Київський бізнес-центр", яке займається в основному консультаціями підприємців і торгівлею юридичними адресами (раніше встановлення кіосків належало до компетенції КП "Київське інвестиційне агентство"). Також власників кіосків зобов'яжуть підписати договори на утримання прилеглої території та одержати ордер на порушення благоустрою не після, а до їхнього звернення у ВАТ "АК "Київенерго" і "Київводоканал", які підключають кіоск до інженерних комунікацій.
За словами заступника голови КМДА Валерія Миронова, всі нововведення розроблені з урахуванням пропозицій і інтересів столичних підприємців.
Він також розповів, що нині столичному бізнесмену встановлення ларька коштуватиме набагато дешевше, мовляв, послуги КП "Київське інвестиційне агентство" становитимуть близько 10-15 тисяч гривень одноразово і 40-50 гривень за 1 кв. м щомісяця, у той час, як нині підприємці платять близько 30-40 тисяч гривень та ще 80-100 гривень за 1 кв. м об'єкта на місяць.
Крім того, за словами Миронова, депутати повинні будуть затвердити комплексний план-схему розміщення МАФів у столиці.
Однак, міські підприємці не вірять, ні в те, що найближчим часом настане лад у сфері МАФів, ні тим більше в зменшення платежів - мовляв, чиновники з лишком компенсують це введенням нових поборів.
Як відомо, з травня КП "Благоустрій" примушує підприємців укладати договори на "одержання рекомендацій і консультацій". За таку послугу власники ларьків змушені щомісяця платити 1-2 тисячі гривень, отримуючи натомість обіцянку, що їхні кіоски не демонтують.
Крім того, за словами голови Асоціації власників МАФів Києва Тетяни Петренко, сьогодні "Благоустрій" вимагає 200 гривень за 1 кв. м площі кіоску на місяць.
"Ми не раз пропонували мерії надати районним радам право підписувати з підприємцями договори оренди на землю. Адже саме орендна плата може наповнювати районні і міський бюджети. Але наші пропозиції проігнорували", - сказала Петренко.
За інформацією видання, нині у столиці діє до 20 тисяч тимчасових конструкцій, за оренду землі під якими місто могло б щорічно одержувати не менш 100 мільйонів гривень, натомість КП "Київське інвестагентство", у яке вже більше року надходять основні платежі підприємців, перерахувало до бюджету лише 110 тисяч гривень.
14.11.2017, 14:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 11:59 Олександр Вовченко |