Київ викинув 16 мільйонів на розробку непотрібних планів?

На створення документа, затвердження якого відбудеться на одній з найближчих сесій Київради, витратили 16 мільйонів гривень, пише "Деловая столица".

Якщо депутати його схвалять, то через рік фахівці комунального підприємства обіцяють видати новий генплан, щоправда, на це потрібні ще 7 мільйонів гривень.

Як відомо, концепція нового Генплану передбачає розвиток міста винятково в його існуючих межах, що дозволить за найближчі 15 років звести близько 45 мільйонів кв. м житла і майже 18 мільйонів кв. м площ громадського і комерційного призначення.

За словами першого заступника начальника Центру містобудування й архітектури Василя Присяжнюка, будівництво ні в якому разі не буде здійснюватися за рахунок територій парків, скверів, рекреаційних прибережних зон або ущільнення забудови центральної частини столиці.

Зводити житло розроблювачі документа пропонують переважно в правобережній частині столиці, а офісні і торгові центри - на лівому березі. У такий спосіб вони хочуть частково вирішити проблему дорожніх заторів на мостах через Дніпро, що виникають через те, що більше 40% киян проживають на лівому березі, тоді як понад 80% робочих місць знаходиться на правому.

Утім, навіть самі розроблювачі документа визнають, що виконати більшість його положень або дуже складно, або взагалі нереально.

"Законного механізму виносу промислових підприємств із міста або нормативної бази для знесення хрущовок не існує. Більшість земельних ділянок на правому березі уже відведені забудовникам і мають проектні рішення по спорудженню торговельних і офісних центрів. Навряд чи їхні власники погодяться змінити свої плани. Але ми будемо вмовляти",- сказав Присяжнюк.

На тому, що концепція марна, говорять і представники опозиції, як переконані, що 16 мільйонів гривень - це гроші викинуті на вітер.

"Навіть якщо припустити, що підприємства погодяться звільнити займану територію, куди їм подітися? Адже практично всі землі в пригороді давно приватизовані або здані в оренду. А якщо в місті не буде заводів, що робити з киянами, що залишаться без роботи?" - сказала член земельної комісії Київради Тетяна Меліхова.

Не в захваті від планів влади і забудовники, які наголошують, що цільове призначення земель, а також конкретні параметри будівництва і терміни завершення робіт не завжди обговорені в рішеннях міськради по виділенню ділянок.

Екс-заступник керівника Головархітектури Віктора Глєби переконаний, що законного механізму, який би стимулював забудовників негайно освоювати відведені наділи, а не перетворювати їх у спекулятивний капітал замість депозитів у банках, не існує.  

"Однак чиновники спробують використовувати це як засіб тиску на компанії, яким знову доведеться "домовлятися" з міською владою. Чи виявиться це дешевше і доцільніше, ніж відстоювати інтереси в суді, сказати складно", - сказав Глєба.

Сумнівається він і в доцільності витрати мільйонів гривень бюджетних засобів на створення нові концепції і генплану, виконання яких ніким не контролюється.