Про це на круглому столі, присвяченому проблемі датування заснування Софійського собору, заявила завідувачка відділу науково-історичних досліджень заповідника Надія Никитенко, повідомляють "Українські новини".
За її словами, Новгородське літописне зведення й "Повість минулих літ" датують заснування Софійського собору 1017 і 1037 роками й наукова дискусія щодо вірогідності цього датування триває вже близько 200 років.
"Літописні датування різняться між собою двадцятьма роками, оскільки не фіксують історичні факти, а свідчать про спроби приурочити створення Софії до правління саме цього князя (Ярослава Мудрого)", - сказала Никитенко.
Водночас вона підкреслила, що найдавніші нелітописні письмові джерела, в яких згадується собор, - "Слово" митрополита Ілларіона (1022 рік) і хроніка Титмара Мерзебурзького (1018 рік) - свідчать про виникнення Софії ще в період правління Володимира (помер у 1015 році).
Крім того, знайдені на стінах собору графіті (датуються 1018-1036 роками) спростовують датування заснування 1037 роком і ставлять під серйозний сумнів 1017 рік, оскільки свідчать, що в 1018-1020 роках собор був уже пофарбований і розписаний.
Никитенко підкреслила, що зіставивши із цим часом (20-і роки 11 століття) чітко зафіксовані в церковній традиції дні освячення собору (які повинні були припадати на неділю), можна датувати його закладення 4 листопада 1011 року, а завершення (інаугурацію) - 11 травня 1018 року.
"Тобто собор було закладено і майже закінчено князем Володимиром, хрестителем Русі в 1011-1015 роках, а завершено його сином Ярославом у 1018 році", - наголосила Никитенко.
Як відомо, у радянській і пострадянській історіографії превалювала гіпотеза про заснування собору князем Ярославом у 1037 році.
14.11.2017, 14:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 11:59 Олександр Вовченко |