Мова йде про майже два десятки об`єктів київського метрополітену, повідомляє ТСН з посиланням на "Коментарі".
Зокрема, це стосується будівлі інженерного центру по вул. В.Васильківській, 22 (над станцією "Площа Льва Толстого"), будинку по вул. Хрещатик, 19, у якому розташований центр зв`язку метрополітену, і адміністративною спорудою по просп. Перемоги, 35 (над станцією "Політехнічний інститут").
Потенційно найсерйознішою проблемою для столичного метрополітену стане приватизація будинку по В.Васильківській, 22 площею близько 20 тисяч кв. м., оскільки тут розміщується центр керування метрополітеном, що об'єднує абсолютно всі комунікації від локальних комутаційних вузлів.
У цій будівлі зосереджені відповідні канали зв`язку й передачі даних, що забезпечують роботу диспетчерських центрів.
Саме вони, відзначає видання, контролюють абсолютно всю життєдіяльність метро й безпеку руху поїздів (запобігання зіткнень, управління інтервалом руху і стрілочним господарством тощо), управління енергопостачанням всіх підземних і наземних об`єктів, основними механізмами, що здійснюють підтримку мікроклімату в тунелях і на станціях, ескалатори, відкачку ґрунтових вод тощо.
У випадку зміни власника будівлі по вул. В.Васильківській, 22 може виникнути необхідність переселення служб інженерного центра, закупівлі й установки нового обладнання, оскільки просто перенести наявне обладнання в "новий офіс" - нереально. Це означало б припинити роботу метрополітену на кілька місяців.
Будівництво нової будівлі інженерного центра, закупівля й монтаж нового обладнання, проведення ліній зв`язку й т.п. обійдеться столичному бюджету в 150-200 мільйонів доларів, відзначає тижневик.
Крім того, витрати на переїзд і закупівлю "другого комплекту" устаткування будуть виглядати дивно на тлі нестачі коштів на придбання нових вагонів і добудування станцій "Деміївська", "Голосіївська" й "Васильківська" (готовність яких становить 80-90%).
Як відомо, рішення про приватизацію деяких об`єктів метрополітену Київрада прийняла ще 28 серпня 2008 року, однак у листопаді 2008 року це рішення опротестувала прокуратура Києва.
У квітні 2009 року Київрада намагалася відхилити цей протест, але не змогла добрати одного голосу.