І це не зважаючи на те, що в Україні, і столиці, зокрема, постійно зростає кількість велосипедистів, пише "Німецька хвиля".
Це дешевий вид транспорту, він дозволяє уникати заторів, не шкідливий для здоров'я і довкілля, однак, пересування на велосипеді у Києві пов'язане із підвищеною небезпекою.
У першу чергу через те, що для двоколісних у буквальному розумінні слова, немає місця на дорогах. Для порівняння: у Відні створено 97 кілометрів велодоріг, у Варшаві - 270, у Парижі - 370.
Як відзначає видання, виходом зі скрутної ситуації може бути маркування велодоріжок.
У липні 2008 року після масових акцій "Велонаїзд" міський голова Леонід Черновецький підписав розпорядження, згідно з яким був закріплений план заходів щодо створення в Києві велосипедної інфраструктури. Минув рік, а нових доріг не з'явилось.
Голова Асоціації велосипедистів Києва Дмитро Олександров причиною цього вважає кризу.
"Внаслідок економічної кризи виконання плану загальмувалось і створення велосипедної інфраструктури нині вписали в міську програму вдосконалення безпеки дорожнього руху", - сказав він.
За оптимістичними прогнозами Олександрова, велодоріжки в Україні почнуть прокладати наступного року, за реалістичними - через 2-3 роки. Тим часом у столиці вже налічується понад 15 тисяч велосипедистів та їхня кількість невпинно зростає.
Велоінфрасруктура особливо розвинута в таких європейських країнах, як Данія, Нідерланди і Бельгія. Наприклад, у Нідерландах 40% населення пересувається на велосипеді.
У Швеції і Великобританії на двох колесах можна проїхати маршрутами колишньої залізниці - закриту 1983 року колію ентузіасти засипали піском з гравієм і перетворили на велошлях.