Київ з висоти пташиного польоту

Мабуть, сьогодні столиця дивує лише тих, хто приїжджає до неї на вікенд чи погостювати до друзів. Люди, які бувають в Києві дуже рідко, зазвичай полюбляють походити, пороздивлятися, помилуватися...

Тих, хто живе в столиці, з часом перестають дивувати чудернацькі будинки, фонтани, парки. Не викликають радості чи здивування ні Майдан, ні Андріївський узвіз, ні мальовничі дніпровські схили...

Цікаво, як часто кияни, йдучи, наприклад, з роботи зупиняються, щоб постояти, наприклад, на платформі станції метро "Дніпро" і помилуватися річкою чи заходом сонця?

Як часто у столичних мешканців виникає бажання походити вулицями, на яких не бували? Помилуватися просто. І байдуже, що там нема нічого, окрім старих будинків і розбитого місцями асфальту.

І взагалі, як часто ми піднімаємо голову, щоб подивитися вгору крізь зелене каштанове листя?

Не знаю, може, не всі люди однакові, але, міряючи дорогу з домку на роботу і назад, зазвичай дивишся під ноги. В око найчастіше впадають купки сміття - чи то за браком урн, чи за браком виховання... Або ще витоптані газони, захаращені парки...

Чогось так сумно стає. Київ постає в уяві далеко не магічним "булгаковським" чи "гоголівським", не трепетним, таємничим містом Підмогильного...

Але, виявляється, древня столиця ще може здивувати. І не просто здивувати, а захопити.

Ці фото опублікували користувачі ЖЖ, яким пощастило подивитися на Київ зовсім іншими очима. Від них просто захоплює подих, бо таким ми не звикли бачити місто.

Коли є така краса, чого люди не вміють літати?

Фото Олега Бєлякова та з сайту www.kievballoons.com.ua