Київрада передумала віддавати СБУ і Мінфін під заставу

Київрада в односторонньому порядку має намір змінити умови кредитів, притягнутих для погашення заборгованості компанії "Київенерго" перед "Нафтогазом України".

Як відомо, на погашення боргів депутати планували позичити 1,2 мільярда гривень. Більшу  частину суми вже знайшли: 750 мільйонів видав "Альфа-Банк", 150 - банк "Хрещатик".

Ще 300 мільйонів Київрада планує позичити у банку "Форум", пише газета "Дело".

Як заставу столична влада запропонувала фінансовим установам векселі і комунальне майно -  будівля міністерств і відомств. Банки такі умови влаштували.

Однак тепер Київрада вирішила їх змінити: на засіданні у четвер депутати мають намір прийняти рішення, відповідно до якого в заставу будуть передані тільки векселі.

"Фактично, Київрада відмовляється виставляти під заставу нерухоме майно", -  пояснила голова комітету Київради з питань бюджету і соціально-економічного розвитку Наталія Новак.

За словами члена ради Нацбанку Василя Горбаля, замінюючи нерухомість на векселі, київська влада намагається виконати розпорядження Кабміну, який дав дозвіл на залучення кредиту під заставу векселів з терміном погашення до 2 років.

Тепер же зміна умов кредиту в односторонньому порядку може спровокувати конфлікт між Київрадою і кредиторами. Тим більше, що банки ще офіційно не проінформували про подібну ініціативу.

Як пише "Дело", почувши про плани муніципалітету голова правління банку "Хрещатик" Дмитро Гриджук просто обурився. Він наголосив, що договір на передачу в заставу нерухомості вже укладений і зміні не підлягає. Більш того, уже запущена процедура оцінки комунального майна.

"Рішення по нашому кредиту було прийнято раніше. До 30 квітня ми завершуємо складати перелік майна, що передається в заставу", - сказав Гриджук, додавши, що змінити це рішення вже не можна.

В "Альфа-Банку" коментувати наміри Київради відмовилися, пославшись на відсутність офіційної інформації.

А голова правління банку "Форум" Ярослав Колісник заявив, що рішення щодо виділення кредиту ще не прийняте.

Варто відзначити, що експерти ставлять правомірність дій київської влади під сумнів, адже такі рішення не можна приймати заднім числом.

Як відомо, у попередній список об'єктів, які столична влади мала передати в заставу банкам, спочатку потрапили головні театри столиці: Опери і балету ім. Т. Г. Шевченка, драматичний їм. І. Франка, а також Національний будинок органної і камерної музики.

Але потім театри були виключені з переліку, а замість них банкам як заставу запропоновані приміщення Міністерства закордонних справ, Міністерства фінансів, Генпрокуратури і СБУ.