Платна медицина не підвищить ефективність системи, - медик

Кілька днів тому на сайті Київської адміністрації оприлюднено проект розпорядження київської влади про встановлення тарифів на платні медичні послуги. Попри те, що в наших лікарнях і так уже давно доводиться за все платити, таке рішення викликало бурхливий суспільний резонанс.

Адже якщо досі можна було розраховувати хоча б на малу дещицю медичних послуг у міських поліклініках та стаціонарах не за "живі" гроші, то вже починаючи з лютого пакет безплатної меддопомоги, вочевидь, скоротиться до мінімуму, пише "Дзеркало тижня".

Як заявили представники міської влади, платити доведеться всім, крім 600 тисяч малозабезпечених жителів столиці.

Поки що платне обслуговування запроваджують у шести лікарнях. Тарифи для інших державних та комунальних медустанов перебувають на стадії узгодження і стануть відомими наступного місяця.

Платити доведеться за кожну консультацію й маніпуляцію, аналізи та обстеження. Безплатними залишаться тільки прийом у дільничного лікаря, виписка рецепта, виклик "швидкої". Представники влади пояснюють таке рішення кризовим становищем у країні, тим, що в бюджеті бракує грошей на виплату навіть зарплат медикам.

Тому міська влада не знаходить іншого виходу, крім як вкотре запустити руку в кишеню пацієнта (і платника податків). Адже нічого іншого вона запропонувати просто нездатна.

У той час, коли підвищуються і вводяться тарифи на все, саме запровадження офіційної платної медицини не дуже й дивує. Натомість викликає подив відсутність реакції медичної спільноти на таке рішення київської мерії.

За словами відомого психіатра Семена Глузмана, намір київської мерії офіційно запровадити оплату медичних послуг у місті - це відповідь на відсутність у країні соціальної політики і, зокрема, реформування системи охорони здоров'я. Хоча результатом таких дій влади буде зовсім не підвищення ефективності медичної системи міста.

"Система охорони здоров'я спирається на безліч основ. Фінансова спроможність системи - лише одна з них. Наважуся запевнити: ніхто у країні не знає реальних потреб системи у фінансуванні. Ніхто й ніколи не досліджував корупційної складової цієї системи. Ніхто й ніколи не досліджував реальної потреби системи у спеціалістах", - каже Глузман.

За його словами, гірка правда полягає в тому, що велика частина киян безплатної мережі поліклінік уже не відвідує, отримує допомогу у приватному секторі, як в офіційному, так і в "тіньовому".

"Навіть бюджетники й пенсіонери за змогою звертаються до альтернативної медичної послуги. Хоча й там, у так званій незалежній медицині, ми не гарантовані від низької кваліфікації лікаря і - особливо - від призначення нам медикаментів, "замовлених" фармацевтичною фірмою, яка фінансує конкретного лікаря і конкретно "працює" з ним", - переконаний лікар.

Глузман відзначає, що у країні є і лікарі, і соціологи, і адміністратори, і юристи, і економісти, готові до прийняття інших рішень, ефективних і таких, що не загрожують тотальною руйнацією медичній системі. Але вони не затребувані.

"Їхня думка не цікава. Тому що - небезпечна. Зовсім недавно підірваний "невідомим зловмисником" полковник СБУ Г., який зазіхнув на дослідження корупції в системі медичних закупівель, - найяскравіший приклад цього", - каже Глузман.

За його словами, можна зрозуміти рішення столичної влади, яка хоче поліпшити систему охорони здоров'я в Києві, але, на жаль, так - не вийде.

"Починати потрібно з іншого: до районної поліклініки по медичну допомогу повинні звертатися наш президент із сім'єю, прем'єр-міністр з усіма домочадцями. І, зрозуміло, мер міста. Тоді корінна реформа нашої охорони здоров'я, про яку вже всі втомилися говорити, стане можливою", - вважає відомий психіатр Глузман.