У Черновецького "попросили" комунальників говорити зі ЗМІ тільки з "папірцем"

13.08.2008 18:11

На початку серпня десяти комунальним підприємствам столиці був розісланий лист за підписом в.о. начальника управління інформаційного забезпечення Олександра Івахнюка, у якому КП просять давати відповіді журналістам тільки за наявності письмового запиту від прес-служби.

Як сказано в листі, це зроблено "з метою недопущення появи у пресі недостовірної або некоректної інформації", повідомляє "Телекритика".

"На підставі п.5 та п. 6 Порядку взаємодії управління інформаційного забезпечення апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) зі структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в сфері інформаційного забезпечення, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 12.07.2007 № 888, та з метою забезпечення об'єктивного висвітлення роботи столичної влади у ЗМІ та недопущення появи у пресі недостовірної або некоректної інформації, просимо вас давати відповіді та коментарі журналістам тільки за наявності письмового запиту від прес-служби", - йдеться в листі.

Цей лист спрямовано до: КП з питань проектування "Житлоінвестпроект", КП електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло", КП з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс", КП "Житлоінвестбуд - УКБ", КП "Київдорсервіс", АТ холдингова компанія "Київміськбуд", КП "Житлоінвестпроект", КП "Київреклама", ВАТ "Київспецтранс", КП "Центр моніторингу столичної освіти".

Юрист Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова каже, що формально цей лист не порушує закон "Про інформацію", оскільки передбачає тільки письмові інформаційні запити (на які державні органи зобов'язані надати відповідь у письмовій формі протягом 30 днів), проте розпорядження КМДА створить певні перешкоди в оперативності отримання інформації.

"На сьогодні неможливо зобов'язати будь-кого давати відповіді на усні запити. Журналістам буде надзвичайно важко довести у разі відмови факт самого усного запиту та факт відмови відповіді на нього", - зазначає Большакова.

На її думку, довести такі факти в суді можна буде тільки за допомогою свідків, або диктофонних записів - але чиновник завжди зможе заперечити, що ця розмова велася саме з ним і апелювати, що був поганий зв'язок або набрано неправильний телефонний номер.

"Наша асоціація неодноразово виступала за те, що необхідні значно скоротити строки надання відповідей на інформаційні запити, і що журналіст має право на редакційний запит, який відрізняється за строками відповіді... Також журналістам потрібно пам'ятати, що державні установи мають свої завдання, і бажання журналістів отримати невідкладну відповідь хоча й є важливим для суспільства, але не повинно перешкоджати нормальному функціонуванню цього державного органу. Звичайно, з недостовірною інформацією потрібно боротися в суді, а не такими методами", - впевнена юрист.

У свою чергу, в.о. начальника управління інформаційного забезпечення КМДА Іванюк запевняє, що зазначене розпорядження "видано задля допомоги журналістам".

"Воно спрямоване не на те, щоб якось обмежити доступ журналістів до начальників, а навпаки, щоб зобов'язати начальників відповідати журналістам завжди і всюди", - запевняє він.

Івахнюк, який сам працював журналістом, розповів "ТК", що дуже часто трапляється, що начальник обіцяє відповісти і просить журналіста передзвонити через годину, проте за годину його телефон уже не відповідає. "А так запит прийде до нас, ми надішлемо ще й свій лист, на який чиновник уже буде зобов'язаний відповісти", - каже він.

"Крім того, я ще передзвонюю і прошу дати відповідь. А якщо щось термінове, то я можу з'єднати з потрібним чиновником якнайшвидше [...]. Ми стараємося, щоб журналістам не відмовляли, щоб вони потім не писали в газетах, що їм не дали коментар. Якщо ж журналіст звертається з усним запитом і йому відмовили, то ми про це нічого й не знаємо", - стверджує Івахнюк.