"Волю-кабель" хочуть позбавити волі?

Антимонопольний комітет пропонує Нацраді з питань телебачення та радіомовлення переглянути своє рішення щодо дозволу "Волі-Кабель" здійснити перехід з аналогового телебачення на цифрове до 1 лютого 2009 року, або виробити механізми захисту соціально незахищених верств населення для здійснення такого переходу.

На цьому 2 липня під час круглого столу наголосив в.о. голови АМКу Олександр Мельниченко, повідомляє "Телекритика".

За його словами, відповідно до регіонального плану цифрової наземної радіомовної служби "Женева-2006", тривалість переходу на цифрове мовлення визначена до 2015 року, такі ж вимоги встановлює і розпорядження Кабміну про впровадження цифрового телерадіомовлення.

Тому незрозуміло, чим керувалася Нацрада, встановлюючи такі терміни для ЗАТ "Воля-Кабель".

"Ринкове становище "Волі-Кабель" ... має ознаки монопольного. Оскільки споживачі змушені користуватися послугами "Волі" попри те, що їх не влаштовують ці послуги, перехід з аналогового способу на цифровий призводить до ущемлення інтересів споживачів", - зазначив Мельниченко.

Також АМКу запропонував Нацраді створити робочу групу з метою розробки заходів захисту соціально незахищених груп населення під час переходу на цифрове мовлення.

Результатами роботи такої робочої групи має стати винесення пропозицій до Кабміну.

Окрім цього, АМКу вимагав від "Волі-Кабель" обґрунтувати ціни на доступи телепрограм, що поширюються у цифровий спосіб. Оскільки, за словами Мельниченка, збільшення вартості доступних телепрограм після такого переходу викликає занепокоєння споживачів.

Керівник апарату Нацради Сергій Крушановський  підтримав ініціативу АМКу щодо створення робочої групи і закликав учасників круглого столу не плутати питання, пов'язані з переходом на цифрове мовлення для ефірного та кабельного мовлення, оскільки згадані документи стосуються процесів, пов'язаних з ефірним телебаченням.

Він наголосив на тому, що Нацрада дозволила "Волі" перейти з аналогового на цифрове мовлення відповідно до заявки компанії.

"Нацрада приймає такі рішення відповідно до заявки компаній. "Воля", як провайдер має технічні і програмні можливості до лютого 2009 року зробити поступовий перехід від аналогового до цифрового мовлення у Києві", - сказав Крушановський.

Він також нагадав про те, що Нацрада після скарг абонентів провела перевірку компанії і зобов'язала "Волю" відновити трансляцію універсальної програмної послуги для всіх абонентів компанії, зокрема на київському житловому масиві Троєщина, протягом доби. 

А потім Нацрада звернулася до суду щодо анулювання ліцензії цієї компанії, але пізніше відкликала свій позов.

Голова Нацради Віталій Шевченко під час брифінгу наголосив на тому, що ситуація з "Волею" на сьогодні є доволі непростою.

"З одного боку Нацрада має захищати інтереси глядачів, а з іншого боку сприяти технічним впровадженням і прогресу. Можна навіть ліцензію забрати, але що буде далі? Коли ми звернулися до суду щодо анулювання ліцензії "Волі", до нас пішли зворотні звернення: "що ми будемо дивитися, якщо заберуть ліцензію?" - сказав Шевченко.

За його словами Нацрада зіткнулася з прізвищами людей, які спочатку  писали, що треба забрати ліцензію, а потім написали, щоб рятували "Волю".

Голова Правління Всеукраїнської асоціації операторів кабельного телебачення і телеінформацій них мереж Юрій Лабунський розкритикував меморандум КМДА та "Волі", яким передбачалося, що у межах програми "Турбота" київська міськдержадміністрація компенсуватиме оплату послуг компанії для малозабезпечених категорій громадян з міського бюджету, на що було виділено 14,6 млн грн. 

Він наголосив на тому, що у Києві є оператори готові надавати послуги в аналоговому телебаченні.

"Вони б могли врятувати тих самих киян, які хочуть залишитись на аналоговому телебаченні, але підтримки від міської адміністрації (всього-на-всього увійти у будинки) або навіть відповіді на наші звернення ми не отримали", - сказав Лабунський.

За словами  Андрія Мєтєльського, гендиректора ЗАТ "Воля-кабель", дії компанії щодо переходу на цифрове мовлення зумовлені очікуваннями та побажаннями самих абонентів.

"Ми соціально відповідальний бізнес. Ми робимо те, що від нас очікують. Всі споживачі, які користуються застарілою аналоговою технологією, з них 80 не задоволені якістю сигналу та зображення, 88 кількістю телепрограм доступних у аналоговому форматі, 89% хочуть мати додаткові послуги", - сказав Мєтєльський.

Він переконаний, що аналогові технології час від часу старіють і дорожчають для всіх операторів, що зумовлює закінчення строків експлуатації обладнання.

"Це призводить до збільшення ціни для споживачів. Але якщо ціна зростає, то разом з нею не з'являються додаткові переваги, бо зростання ціни відбувається за рахунок того, що обладнання виходить з ладу, доводиться закуповувати нові матеріали", - відзначив Мєтєльський.

За його словами, зараз запроваджено цифровий пакет "Україна", що коштує 18 гр., тоді як до кінця року, враховуючи інфляцію, соціальний пакет в аналоговому форматі буде коштувати до 32 грн.

Також Мєтєльський відзначив, що на сьогодні понад 50% з усіх абонентів компанії надають перевагу "цифровим пакетам".

А підтримку незахищених верств населення, за переконанням  президента групи компаній "Воля" Сергія Бойка, можна здійснювати не за рахунок бюджетних засобів.

"У найближчі 2-3 роки якщо відмовитись від регулювання а повернутись до того, що передбачено у діючій редакції закону "заявний принцип" видачі ліцензій, і якщо  провайдерам максимально дозволити збільшувати, або формувати пакети програм і задовольняти потреби того чи іншого сегменту споживачів, без дозвільних списків то це дозволить державі зекономити кошти, щоб купувати ці сет-топ-бокси".