Київ online: електронним петиціям – два роки

Довгі роки місцева влада і громадянське суспільство намагалися налагодити ефективний діалог. Виходило, відверто кажучи, не дуже. Як правило, спілкування відбувалося в односторонньому порядку. Проста аксіома – людей потрібно не тільки слухати, але й чути.

В епоху сучасних технологій вже не потрібно оббивати пороги чиновницьких кабінетів, щоб вирішити ту чи іншу проблему. Хочеш зробити своє життя і життя міста кращим? Без проблем. Зареєструй електронну петицію з конкретною пропозицією, отримай підтримку 10 тисяч однодумців і є велика ймовірність, що твоя ідея буде реалізована.

Тим більше, що процес голосування дуже простий: досить мати електронну пошту і номер телефону.

Уже два роки Київрада використовує сервіс електронних звернень для розуміння і вирішення проблем, які найбільше турбують киян.

За цей час 45 петицій подолали прохідний бар’єр у 10 тисяч голосів. 36 з них ми підтримали, 5 реалізували, 9 відхилили. Ще одна була реалізована автоматично.

Чому деякі петиції відхиляються, незважаючи на підтримку суспільства?

В основному це питання, які знаходяться за межами компетенції Київради, тобто, які ми в жодному разі не змогли б реалізувати.

Наприклад, є дві петиції: в одній хочуть почати збір підписів за переведення Києво-Печерської лаври з Московського до Київського патріархату, у другій – почати збір підписів, щоб не допустити такого переходу.

Зміст обох ініціатив суперечить нормам чинного законодавства, оскільки можуть викликати розпалювання міжконфесійної ворожнечі між прихильниками УПЦ Київського та УПЦ Московського патріархатів, тому петиції вирішили не розглядати.

Є також низка петицій, щодо яких кроки робляться повільно. Тому, складається враження, що нічого не відбувається.

Той же Київ без бар'єрів – одна з перших петицій. Ініціатива складна і комплексна. Щоб місто стало універсальним і доступним для всіх людей, у тому числі для людей з обмеженими можливостями, треба не лише значні кошти, а й трохи часу.

Не можу оминути і петицію, яка стосується знесення фасаду нового театру на Подолі.

Моя особиста позиція і я її озвучував неодноразово, що театр має усі шанси стати справжньою культурною візитівкою Києва, як приміром Ейфелева вежа у Парижі, яку парижани спочатку не сприймали.

Цей культурний заклад знаходиться у власності міста, його робота та розгляд петиції – процеси, які не заважають одне одному. Київський міський голова вніс зміни до плану заходів реалізації е-звернення і подовжив діяльність робочої групи, яка займається розглядом відповідної петиції  до 1 квітня 2018 року.

Про реальні результати. Кілька ініціатив киян ми вже реалізували: запустили нічний транспорт, вибороли в суді ділянку землі для створення Скверу Небесної Сотні, почали процес повернення майнового і технологічного комплексу "Київенерго" під контроль міста.

Більшість петицій дійсно спрямовані на поліпшення повсякденного життя міста. Втім, є ідеї, зміст яких, м'яко кажучи, не зовсім відповідає здоровому глузду.

Наприклад, "скасувати викладання історії всіх часів у київських школах". Автор петиції пояснює: "Це важливо тому, що я не можу поговорити по телефону з дівчиною, яка мені подобається. Вона постійно вчить історію". Шановний автор, реалізувати ваше прохання, на жаль, не можемо, можемо тільки поспівчувати.

Ще одна петиція пропонує "навчити ворон, сорок та інших розумних птахів, прибирати сміття з вулиць столиці". Ініціатива, безумовно, цікава, але, на мою думку, спочатку треба навчити це робити якісно наші комунальні служби.

Є у цій бочці меду і кілька ложок дьогтю. Ефективному і оперативному вирішенню дійсно важливих питань заважає кілька моментів.

Проблема перша: різне бачення реалізації ідеї з боку автора і виконавця. Як це бачить автор? Є проблема, створюється петиція з пропозицією вирішення цієї проблеми, місто її вирішує. Чиновник бачить вирішення питання, виходячи з різних обмежень, які існують у бюджетних установах.

Останні зміни, які ми внесли у положення про е-петиції, якраз покликані налагодити взаємодію автора і виконавця. Зараз план реалізації петиції розробляється спільно з автором і враховує його побажання. Така комунікація дозволить реалізовувати ідеї так, як це бачить автор і прискорить вирішення порушених питань.

Ще одна складність: громіздкий механізм нашого місцевого виконавчого органу – КМДА. Дуже повільно сприймаються всі зміни, навіть якщо є політична воля керівництва. Тож не дивно, що є питання до оперативності у вирішення тієї чи іншої проблеми.

На моє глибоке переконання, змінити ситуацію на краще можна тільки максимальною відкритістю.

Усе дуже просто. Потрібно реалізовувати ті пропозиції, які підтримують і кияни, і міська влада. При цьому, якщо деякі ідеї йдуть урозріз зі стратегічним розвитком міста, владі необхідно чесно і відкрито говорити, мовляв, на даному етапі ми не можемо підтримати цю петицію і аргументувати, чому. Це буде чесна позиція.

Підбивати підсумки зарано. Хвалитися масштабними результатами – теж. Водночас, два роки – достатній час для того, щоб зрозуміти, наскільки корисним є сервіс електронних петицій. Приклад тому – реалізовані ініціативи, які я згадував вище.

Хочу віддати належне киянам за активну участь у вирішенні проблем міста. Зі свого боку гарантую максимальну підтримку кожної ініціативи, яка допоможе зробити Київ ще кращим і ще комфортнішім для життя.

Володимир Прокопів, заступник міського голови, секретар Київради, спеціально для УП