Опалювальний сезон-2017: замерзнути не можна зігрітися

Версія для друку     Додати коментар

13.10.2017  10:39 __ Володимир Прокопів

Будь-який прогноз – справа невдячна. Особливо, якщо йдеться про прогноз погоди. Проте перші дні жовтня співпали з прогнозами національної метеослужби і дали чіткий натяк: зима близько.

І якщо у популярному серіалі холод віщує мешканцям Вестероса неприємності у вигляді незліченних армій зомбі (Game of Thrones – ред.), то киян щозими чекають одні й ті ж проблеми – куди більш банальні і до болю знайомі. Це – аварії на тепломережах, ледве теплі батареї (у кращому випадку) і вже традиційні відключення гарячої води.

Як мешканець Києва і секретар Київради, вважаю просто необхідним розвінчати деякі міфи і прояснити ситуацію, що склалася у столиці перед початком опалювального сезону-2017/18.

Винні всі, винні всім

Протягом кількох місяців тисячі киян щоранку стикалися з відсутністю гарячої води у кранах. Чому так вийшло? А все просто – мешканці столиці стали заручниками боргів однієї відомої приватної компанії.

Є така компанія – "Київенерго". Вона гріє воду у котельнях і транспортує її по тепломережах до будинків киян. Щоб вода у котельнях грілася, необхідне паливо. У нашому випадку – це газ, який люб'язно і небезкоштовно надає компанія "Київгаз".

Так ось, ще за минулий опалювальний сезон "Київенерго" заборгувала столичній газорозподільній компанії близько 170 мільйонів гривень. "Київгаз" опинився у патовій ситуації і був змушений відключити від блакитного палива більше сотні котелень. Як наслідок, десятки тисяч киян залишилися без гарячого водопостачання.

Що робить місто для запобігання подібним критичним випадкам? Насправді, для кожного об'єкта варіанти дій різні, і кожен випадок ми розглядаємо в індивідуальному порядку.

Наприклад, на початку вересня 41 будинок, який обслуговується приватною компанією "Водоканал-сервіс", що заснована "Київводоканалом", спіткала схожа доля – близько 5 тисяч киян залишилися без гарячої води.

Тільки цього разу воду відключило вже "Київенерго", мотивуючи своє рішення заборгованістю "Водоканал-сервісу".

Минулого тижня до переговорів долучилося місто. Заплутану ситуацію вдалося вирішити перевіркою розрахунків за спожиту теплоенергію між "Водоканал-сервісом" і "Київенерго".

Нові-старі тарифи

Тема підвищення тарифів на комунальні послуги актуальна протягом усього року. Не обговорює її хіба що ледачий. Традиційно напередодні опалювального сезону концентрація неправдивої інформації щодо цієї болючої теми у ЗМІ збільшується в рази.

Охочим поспекулювати нагадаю, що тарифи на тепло, електроенергію, гарячу і холодну воду встановлює Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Місто визначає тільки один тариф – на послугу з утримання будинків і прибудинкових територій.

Інформації про підвищення комунальних платежів протягом опалювального сезону-2017/18 немає, тому тарифи залишаться на нинішньому рівні.

Тепломережі: аварійність зашкалює

У 2001 році міська влада підписала з "Київенерго" договір про управління комунальними теплоактивами столиці. Угода передбачала, зокрема, модернізацію мереж силами "Київенерго". Але на практиці бачимо іншу ситуацію – за 16 років стан теплоенергетичного комплексу міста погіршився до критичного рівня.

Переглянувши статистику аварій, я трохи розгубився: аварійність на тепломережах, порівняно з попереднім роком, зросла на 9,6%! Вдумайтеся – після завершення минулого опалювального сезону у нас було вже понад 5 тисяч пошкоджень!

Зважаючи на такий стан речей, мерія ухвалила кілька принципових рішень, а саме: договір з "Київенерго" не продовжувати, модернізацію тепломереж почати власними силами.

Сьогодні неможливо не помітити великої кількості розритих ям на вулицях столиці. У Києві кипить робота із заміни та ремонту тепломереж. Вперше за багато років ми виділили з міського бюджету кошти для їхньої модернізації.

Наймасштабніші роботи зараз тривають на проспекті Соборності. Їхня вартість – 66 мільйонів гривень. Результат обов'язково потішить мешканців Русанівки і Березняків, адже заміна ділянки тепломережі заощадить 3,66 тисяч Гкал.

Для розуміння: таким об'ємом теплової енергії можна обігріти 7 дитячих садків. Не говорячи вже про те, що ми не повернемося сюди з ремонтом протягом наступних 30 років.

Майбутнє енергетичного комплексу

Особисто я дуже хочу, щоб у найближчому майбутньому рахунки за "комуналку" відповідали якості наданих послуг. Обурення киян, які платять подекуди захмарні суми за повітря, можна зрозуміти.

Саме тому вже сьогодні ми проводимо пошук оптимальних шляхів та форм управління енергетичним комплексом Києва. Ми створили комунальне підприємство "Київтеплонерго", яке поки що працює у двох районах столиці. Воно стане тим буфером, який візьме на себе управління теплоактивами після завершення угоди з "Київенерго".

Теплоенергетика не лише Києва, а й України в цілому сьогодні характеризується низькою інвестиційною привабливістю. Головною проблемою – і це підтверджують провідні міжнародні оператори з управління енергетичними об’єктами – залишається рівень українського законодавства в контексті стимулюючого тарифоутворення та енергоефективності.

Однак і органи центральної влади, і міська влада мають бачення того, як переломити незадовільну ситуацію і вивести управління теплоенергетикою на новий, європейський рівень.

Ми розраховуємо, що саме Київ стане одним з перших українських міст, якому вдалося залучити міжнародні інвестиції у теплоенергетичний комплекс.

Володимир Прокопів, заступник міського голови, секретар Київради, спеціально для УП