Українськомовний Київ: як досягти цілі?

Сьогодні, як ніколи, у нас – українців – з’явився шанс відродити державну мову на всіх рівнях і в усіх сферах, і ми не маємо жодного права проґавити цей момент.

Цей складний, карколомний і життєвонеобхідний процес варто розпочати з Києва. Досвід Києва стане прикладом і дорожньою картою для інших регіонів.

Для будь-якої успішної справи потрібен високий рівень мотивації, чіткий план дій, рішучість, тисячі годин праці та наполегливість.

Упевнений, що серед нас є та критична маса людей, які розділяють мої прагнення: перетворити нашу столицю на українськомовне місто. Тож давайте, не гаючи часу, об’єднаємо наші зусилля заради цієї благородної місії. Зробімо все можливе, щоб мрії наших пращурів стали дійсністю.

Битва за Київ

Паростки відродження української мови в Києві за останні роки помітно рясніють, але в умовах агресивного російськомовного середовища, що віками цементувалося в масовій свідомості, їх потрібно ретельно, не шкодуючи на це жодних ресурсів, культивувати.

Боротися і популяризувати українське слово, популяризувати і боротися за українську мову.

Обслуговування споживачів товарів і послуг українською мовою – це битва, яку ми зобов’язані виграти найперше.

Ось ці: "пасажири аплачівайте проєзд", "Вам столік на дваїх?", "картачку оформіть желаєтє?", "ах рана, атмєна" повинні раз і назавжди покинути громадський простір.

А разом із ними: російськомовні вивіски, рекламні оголошення, меню у ресторанах, смс-розсилки на чужинській і т.д. [L]

Це стосується аеропортів, вокзалів, театрів, музеїв, лікарень та аптек тощо. 

Полеміки з цього приводу не має бути жодної.

Це наше право, і переконаний, що ми його виборемо достойно.

Друга битва полягає у спілкуванні чиновників столичної влади українською мовою. Це їх обов’язок, наше ж завдання – постійно нагадувати їм про це і контролювати.

Третя битва – за українськомовну освіту: від закладів дошкільного виховання до вищих навчальних закладів. І тут важливо – не оминути музичних, художніх та спортивних шкіл, де, як правило, викладачі проводять заняття російською мовою.

Я окреслив лише три важливих вектора, але їх набагато більше. Нива для діяльності вражає своєю масштабністю та значимістю. На сьогодні існує безліч корисних ініціатив з боку громадськості у цьому питанні. Саме тому назріла потреба в координації наших дій, щоб єдиним фронтом вдарити по русифікації Києва та здобути блискучу перемогу.

Єдиний координаційний штаб

За ініціативи світила в галузі українського мовознавства – професора Івана Пилиповича Ющука 4 липня цього року відбулися збори ініціативної групи українських активістів. За результатами зустрічі прийнято рішення про утворення Оргкомітету для створення єдиного координаційного центру – громадської спілки "За українськомовний Київ".

Спілка створюється з метою координації і поєднання зусиль і ресурсів громадських організацій та всіх активістів, які опікуються мовною проблематикою в столиці України.

Адже на сьогодні сотні організацій працюють в напрямі захисту української мови, і у кожної безліч напрацювань. Завдяки нашій синергії, сумарного ефекту від спільних зусиль, можна досягти небувалих результатів.

Запрошую всіх охочих не просто долучитися до спілки, а разом ефективно працювати з метою утвердження української мови в Києві та Україні. Об’єднавшись, ми зможемо зробити набагато більше, чим можемо навіть уявити. Разом – ми сила, що на рівні зможе спілкуватися із владою.

Цю ініціативу вже підтримали десятки організацій, громадських діячів, науковців та освітян.

З питань участі в установчих зборах звертайтеся будь ласка за електронною адресою: zumk@ukr.net

Олександр Вовченко, спеціально для УП.Київ