Як зробити менеджмент Києва якіснішим?

1 червня на сесії Київради депутати проголосували за актуальне і почасти доленосне для столиці рішення – розділення Департаменту освіти науки молоді та спорту і Департаменту культури.

Тож, надалі за розвиток освіти та спорту в столиці відповідатимуть окремі департаменти – Департамент освіти та науки і Департамент спорту та молоді. 

Також шляхом виокремлення з Департаменту культури утворюється окремий Департамент культурної спадщини.

Навіщо це потрібно, враховуючи, що збільшення граничної штатної чисельності КМДА неможливе і проектом рішення не передбачається? У цьому і полягає важливість прийняття цього рішення: для здійснення більш ефективного управління столицею.

Що передувало розділенню департаментів та які результати ми очікуємо?

Безпосереднє підпорядкування департаменту спорту та молоді

Останні роки перенавантаження Департаменту освіти, науки, молоді та спорту (далі ДОНМС) стало особливо відчутним. Після запровадження стратегії національно-патріотичного виховання молоді та національної стратегії з оздоровчої та рухової активності зросла кількість спортивних об’єктів і відповідно удвічі зросло функціональне навантаження на структурний підрозділ.

Далі трохи цифр для розуміння…

Станом на сьогодні в Києві 4327 спортивних об’єкти, які потребують реєстрації, обліку, експертизи, перевірки стану, інспекцій.

Водночас збільшилася кількість підпорядкованих ДЮСШ – на 34, що включає також реєстрацію, перевірки стану спортивних споруд, проведення навчально-тренувального процесу та ефективне використання бюджетних коштів. 

При цьому значно зросла кількість масових і спортивних заходів.

Очевидно, що такий масив роботи вимагає від виконавчої влади переглянути свою роботу та більш раціонально використовувати наявні людські ресурси. 

Київ – єдиний серед регіонів України, який до прийнятого рішення поєднував реалізацію державної політики у сферах освіти і науки та у молодіжній сфері, сферах фізичної культури і спорту, національно-патріотичного виховання.

Тобто не було безпосереднього підпорядкування профільному Міністерству молоді та спорту. А це означає, що прийняття чи погодження будь-якого рішення мало пройти довгий шлях коридорами.

Такий стан справ істотно гальмував реалізацію міських і державних програм і роботу департаменту загалом. При цьому ми створювали труднощі не лише собі. Так, міністерство молоді та спорту неодноразово порушувало питання створення профільного департаменту. 

Адже створення окремого структурного підрозділу дозволяє спростити роботу всієї системи прийняття рішень та здійснювати більш раціональне управління за напрямами діяльності, а отже – значно скоротити час на прийняття та виконання доручень.

Управлінські рішення приймаються безпосередньо керівником за погодженням з профільним заступником, а самостійність прийняття рішень департаментом, підвищить ефективність та своєчасність виконання поставлених доручень, а також посилить особисту відповідальність керівників обох структурних підрозділів.

Охорона культурної спадщини – конституційна функція столиці

Київ – перше в Україні місто, в якому було створено 17 років тому дійсно діючий спеціалізований орган з охорони культурної спадщини. Спочатку це був комітет, потім управління охорони пам’яток історії, культури та історичного середовища, з 2003 року – Головне управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт. Відтоді управління неодноразово зазнавало переформатування, враховуючи вимоги часу.

Наразі місто опікується 3 552 об’єктами культурної спадщини, із них – 7 державних заповідників і 2 пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Усі ці об’єкти потребують постійного захисту, відновлення та контролю щодо їхнього стану та використання тощо. Очевидно, що це серйозна і трудомістка робота, яка передбачає згідно з законодавством виконання понад 40 функцій.

Ще один промовистий факт – за минулий рік документообіг розглянутих управлінням документів склав приблизно 5400 одиниць! Для порівняння у 2014 році ця цифра становила трохи більше 4 тисячі документів.

Як і в попередньому випадку цей великий функціональний вантаж мала тягнути система, не приведена у відповідність до законодавства, а отже обмежена в можливостях.

Згідно з Конституцією України, захист об’єктів культурної спадщини є пріоритетним завданням органу місцевого самоврядування і має покладатися на спеціально уповноважені органи.

А отже Київ як столиця має перш за все виконувати цю конституційну норму. До того ж, згідно зі ст.4 Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ" одною з основних столичних функцій, які закріплені на законодавчому рівні, є здійснення заходів щодо збереження та відновлення пам'яток історії, культури, релігії, архітектури та  містобудування, заповідних та природних зон і ландшафтів, що мають національне значення.

Про актуальність посилення контролю за виконання пам’яткоохоронного законодавства говорить і перша петиція, що набрала 10 тисяч голосів. 

Зокрема, її автор Арсеній Фінберг закликав вжити всіх заходів для унеможливлення знищення історичних пам'яток у столиці. Містом спільно з автором петиції був розрооблений план дій, яким передбачено створення Департаменту охорони культурної спадщини.

1 червня таке рішення прийняли депутати.

То що нас чекає далі?

Перш за все, за нових умов Департамент охорони культурної спадщини матиме можливість більш посилено контролювати виконання пам’яткоохоронного законодавства.

Зокрема, шляхом збільшення кількості оглядів, налагодження системної співпраці з РДА, з суміжними структурними підрозділами КМДА, з громадськими інспекторами покращить стан об’єктів комунальної власності, що є пам’ятками.

Також слід очікувати збільшення надходжень до бюджету міста через сплачені фінансові санкції порушниками пам’яткоохоронного законодавства. Серед іншого створення окремого департаменту дозволить створити спеціальний фонд, кошти якого будуть використовуватись виключно для виявлення, дослідження, реставрації, музеєфікації, ремонту і пристосування об’єктів культурної спадщини, що зменшить навантаження на загальний бюджет міста. Департамент оперативніше здійснюватиме покращення стану об'єктів комунальної власності, що є пам’ятками.

Кількість штатних одиниць не збільшиться  

Якщо в актуальності піднятого питання в колег депутатів сумнівів фактично не виникло, то щодо можливого розширення штату новоутворених департаментів точилася справжня дискусія. Однак тут моє і законодавче однозначне НІ, не збільшиться. Аргументую.

Гранична чисельність працівників Київської міської державної адміністрації вже закріплена (Постановою Кабінету міністрів України від 25 березня 2015 року №91 "Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій). І змінювати її ми не маємо жодного права.

Водночас рішення "Про деякі питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради" щодо розділення і утворення нових департаментів, не передбачає зміну загальної граничної штатної чисельності КМДА.

У тексті прописано наступне: "в межах визначеної чисельності". На момент розділення сумарна штатна кількість працівників обох існуючих структурних підрозділів дозволяє нам утворити додаткові 2 департаменти у межах існуючої граничної штатної чисельності та існуючих витрат на адміністративне управління КМДА (Нагадаю, що згідно із законом їх має бути не менше 23).

Чи потрібен місту якісний менеджмент на сьогоднішньому етапі? Однозначно так.

Київ змінюється на очах, збільшується кількість мешканців, об’єктів – і забезпечення його життєдіяльності вимагає перегляду тих методів, якими керувались ще кілька років тому.

Переконана, що це надважливе для міста рішення систематизує роботу наших департаментів і дасть їм у правовому полі більше можливостей для здійснення своєї ефективної роботи.

Ганна Старостенко, заступник голови КМДА