"Розлучення" по-київськи: як завершити угоду з "Київенерго"?

Версія для друку     Додати коментар

08.06.2017  12:45 __ Петро Пантелеєв

Велика кількість запитів на тему завершення угоди з ПАТ "Київенерго" зобов’язує мене як профільного заступника голови КМДА надати вичерпні роз’яснення  з цього приводу.

Розпочну з того, що зазначена угода булла укладена ще у 2001 році між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго". Тобто діє вона вже 16 років.

Одразу слід зазначити, що угода була досить рамковою, і процедура завершення у ній не була прописана.

Ще у 2015 році між КМДА та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) й Міжнародною фінансовою корпорацією був підписаний меморандум з метою проведення фінансового, технічного та правового аудиту угоди з "Київенерго".

Місто свідомо доручило проведення аудиту міжнародним незалежним компаніям, що мають авторитет і досвід ґрунтовної аналітики у сфері теплоенергетики.

Саме, керуючись висновками міжнародних експертів та враховуючи незадовільний технічний стан теплоенергетичного комплексу, міська влада прийняла принципове рішення – не продовжувати угоди з ПАТ "Київенерго".

Тому в серпні 2016 року була утворена робоча група з питань припинення угоди.

Результатом діяльності цієї робочої групи став проект рішення Київради щодо завершення договору. У зазначеному документі прописаний покроковий план повернення майна громаді.

Що передбачає це рішення?

Перше, інвентаризацію майна з подальшим поверненням її громаді.

Сьогодні неможливо одним розчерком пера вирішити усі фінансові чи юридичні питання, оскільки ми повинні діяти виключно в правовому полі, а головне – в інтересах киян.

Оскільки йдеться не просто про необхідність повернення майна київській громаді, а повернення його в належному робочому стані. Це неможливо зробити без проведення ретельної інвентаризації понад 3000 теплових пунктів, 2,6 тисячі теплових мереж, одних з найбільших в Європі теплоелектроцентралей – ТЕЦ №5 та ТЕЦ №6, майже 200 котелень, сміттєспалювального заводу "Енергія".

Загалом ми повинні інвентаризувати понад 90 тисяч об’єктів, різних за технічним призначенням і станом експлуатації.

Лише після проведення перевірки об’єктів можна буде говорити про заміну "Київенерго", наприклад, муніципальним підприємством.

Адже міській структурі для ефективного та безпечного управління міським тепловим господарством необхідно отримати п’ять різних ліцензій на право провадження господарської діяльності. Отримати ці ліцензії можливо лише за наявності у міста відповідних актів приймання у результаті проведеної інвентаризації.

Друге, що передбачене рішенням, – продовження угоди до завершення опалювального сезону 2017/2018. 

Цей пункт викликав найбільше критики й нерозуміння. Тож маю пояснити суть цього непростого рішення.

Річ у тому, що діюча з "Київенерго" завершується 31 грудня 2017 року, тобто посеред опалювального сезону. Таким чином, першого січня 2018 року, ми отримуємо реальні ризики припинення постачання послуг та протиаварійного обслуговування.

Я переконаний, що місту необхідно зобов’язати "Київенерго" завершити опалювальний сезон, щоб уникнути технічних збоїв і кияни не стали заручниками перехідного процесу.

Наша головна ціль, і вона чітко відображена в плані дій, – розвиток  теплоенергетичного комплексу столиці:

- модернізація мереж та джерел теплогенерації;

- прозоре тарифоутворення, що стимулює до зниження витрат та залучення доступних інвестицій, що підуть на технічне переоснащення (місто наразі здійснює пошук оптимальних та вигідних міській громаді шляхів та форм управління енергетичним комплексом Києва, проводячи консультації з провідними європейськими операторами з управління енергетичними об’єктами);

- захист інтересів споживачів шляхом повернення контролю за роботою теплопостачального підприємства з боку міста.

Проект рішення кілька разів виносили на розгляд Київради, однак воно так і не було прийняте.

Як людина, що відповідає за питання стабільного й своєчасного постачання комунальних послуг жителям міста, я хочу наголосити, що подальше зволікання у його прийнятті не на користь Києва та міської громади.

Коли йдеться про безпеку й комфорт людей, необхідно відкинути політичні аспекти й діяти максимально конструктивно.

Київ якомога раніше повинен прийняти консолідоване рішення і розпочати процес переходу до більш ефективного управління тепловим господарством та повноцінного контролю з боку міста.

Петро Пантелеєв, заступник голови КМДА