Тепло для киян: навіщо платити більше?

Версія для друку     Додати коментар

29.05.2017  10:05 __ Людмила Костенко

Минула зима принесла серйозні випробовування для багатьох киян. Не буде перебільшенням сказати, що кількатисячні платіжки за тепло стали для людей справжнім шоком. А відтак, мешканці столиці всерйоз замислились про те, як оптимізувати витрати на комунальні послуги, заощаджуючи на споживанні тепла та енергоносіїв.

Інтереси киян у питанні енергозбереження цілком поділяє і київська влада. Мусимо визнати – подорожчання послуг з опалення будинків, нехай воно й обґрунтоване економічно, не лише важко б’є по сімейних бюджетах киян, а й ставить під загрозу функціонування комунального господарства столиці.

Адже далеко не усі сім’ї можуть платити за новими тарифами, що викликає кризу неплатежів. А тому місто неабияк зацікавлене у скороченні споживання тепла.

Зрозуміло, що утеплення багатоквартирних будинків – справа не дешева, і їхні мешканці далеко не завжди можуть самотужки його профінансувати.

У цій ситуації необхідне активне втручання держави та міської влади. У столиці вже кілька років діє програма з енергозбереження 70 на 30, у рамках якої місто компенсує до 70% вартості утеплення багатоквартирних будинків, що знаходяться в управлінні ОСББ та житлово-будівельних кооперативів.

Цього року столиця збільшила витрати на реалізацію цієї програми до 110 мільйонів гривень. Визначено також 136 багатоквартирних будинків, у яких будуть проведені роботи з утеплення.

При складанні рейтингу будинків ми використовували міжнародний досвід. Зокрема, у Польщі, де програма з підвищення енергоефективності житла стартувала ще 20 років тому, утепленню старих будинків передує їх енергоаудит. Це дозволяє оптимізувати витрати як з місцевих бюджетів, так і з кишень громадян.

Польща за 20 років змогла скоротити споживання енергії майже на 40%. Це вже зараз дозволяє говорити про реальну економію, незважаючи на те, що мінімальна вартість утеплення одного п’ятиповерхового будинку становить у наших західних сусідів 1 мільйон євро.

Ще більших успіхів досягла Німеччина, якій після об’єднання східних та західних земель дістався у спадщину чималий житловий фонд радянського житла на теренах колишньої НДР.

Зокрема, у східному Берліні за 20 років вдалося скоротити споживання тепла на 60%.

Німецька влада також взяла частину видатків на себе. Щоправда, німцям компенсували лише 30% витрат на утеплення, але на решту 70% німецькі банки надавали громадянам пільгові кредити під 3-5% річних.

На жаль, в Україні кредитування під такий відсоток наразі неможливе. А тому, частина витрат з місцевих бюджетів є значно більшою – до 70% вартості робіт.

Але 30%, усе-таки, лягають на плечі киян. Нині ми мусимо активно пояснювати людям, що вкладені у ремонт будинку суми повернуться до їхніх бюджетів сторицею вже незабаром – через зниження витрат на оплату комунальних послуг.

Сплативши сьогодні зайвих 100 гривень квартплати, учасники програми 70 на 30 вже завтра заощаджуватимуть значно більші суми. Про це свідчать й результати енергоаудиту будинків, що були відібрані для участі у програмі.

Наприклад, для ОСББ "Домашній затишок", що у Голосіївському районі столиці, щорічна економія від утеплення становитиме більш, ніж 400 тисяч гривень. Це при тому, що загальна вартість робіт становить близько 227 тисяч гривень, а доля мешканців у них – лише 70 тисяч гривень. Неважко підрахувати, що витрати на утеплення окупляться для цього будинку менш, ніж за півроку.

Ще один приклад – ОСББ "Урлівка", що у Дарницькому районі столиці. Загальні витрати на утеплення цього будинку – 81,5 тисяча гривень. Доля мешканців – менше 32 тисяч гривень. А щорічна економія на оплаті тепла – 114 тисяч гривень.

Звичайно, не для усіх 136 будинків, відібраних для участі у програмі цього року, економія буде настільки значущою. Але для понад половини з них термін окупності становитиме не більше 3 років. І це – при розрахунку термінів, що обчислюються через співставлення щорічної економії з повною вартістю робіт. Для мешканців же витрати окупляться втричі швидше – адже, нагадую, вони сплачують лише 30% видатків на утеплення своїх будинків.

Варто сказати кілька слів і про самі заходи з енергозберігання у житлових будинках.

Багато киян хибно вважають, що вони обмежуватимуться лише встановленням склопакетів у їхніх квартирах. Насправді ж, перелік робіт значно ширший. Це і утеплення фасадів, і теплоізоляція під’їздів, і заміна батарей та труб опалення...

Для кожного будинку складено персональний перелік робіт – саме для цього ми й проводимо їх енергоаудит. А відтак, після утеплення багатоквартирних будинків, економія на теплопостачанні буде максимально можливою.

Чи вдасться Києву досягти таких же успіхів у теплозбереженні, яких свого часу досягнув згаданий вище Берлін? Великою мірою, це залежить не лише від влади, а й від самих киян.

Нагадаю, що програма 70 на 30 діє лише для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів.

А тому мешканцям будинків, що знаходяться під управлінням керуючих компаній, варто замислитися над тим, щоб взяти на себе керування власним житловим фондом – шляхом створення ОСББ.

Столична влада ж, зі свого боку, всіляко сприятиме прагненню киян до того, щоб стати ефективними власниками свого житла.

Лише разом ми зможемо змінити наше життя на краще!

Людмила Костенко, депутат Київради