Показуха до Євробачення: чому нинішня боротьба з МАФами неефективна

Чомусь давно ніхто нічого не писав про МАФи. І це не тому, що їх уже стерли з лиця Києва. Очевидно, ця тема вже надто перенасичена негативом, від якого всі виснажилися.

Тут і негативні емоції киян, більшість із яких не сприймає такого виду торгівлі; і підприємців, які в один прекрасний день замість свого бізнесу можуть застати шматки демонтованого сміття; і чиновників, які змушені, у силу свого службового обов’язку, комунікувати і з першими, і з другими.

Проте, як казав англійський письменник Семюел Батлер: "Комерція повинна бути такою ж, як релігія і наука: не відчувати ні любові, ні ненависті". 

На жаль, про деякі  прояви столичної комерції такого сказати не можна.

Звичайно, перед приїздом іноземних гостей на Євробачення столична влада в кращих традиціях українського менталітету "засунула" більшість тимчасових споруд (далі – ТС) у віддалені закутки Києва, куди нога допитливого іноземця не дістанеться.

Але нам із вами тут жити, і такі "окозамилювальні" фокуси з киянами навряд чи пройдуть.

Травень. Київ. Лісовий масив. 8 км від місця проведення Євробачення.

Травень. Київ. Лісовий масив. 8 км від місця проведення Євробачення.

Київ. Станція метро "Дарниця". За одну станцію від місця проведення Євробачення.

Статистика та історія

У "Рейтингу міст України -2017" Київ посів 16-те місце з 24. Порівняно з попередніми роками, індекс задоволеності якістю сфер і послуг у столиці значно погіршився.

Водночас показник "Зайняття підприємницькою діяльністю" посів 7 місце з 9, що також не дуже позитивно впливає на імідж столиці як інвестиційно привабливого міста. Тим часом, першість практично в усіх рейтингах посіла Вінниця.

Питання законності розміщення тимчасових споруд є болючим для Києва вже досить давно як для мешканців, так і для підприємців.

Розміщення кіосків на теренах Києва намагався врегулювати кожен очільник столиці. А в гонці за крісло мера кожна політична сила пріорітетно обіцяє врегулювати це питання.  

Чинний мер Києва також вважає це питання одним із головних. А новини про черговий демонтаж МАФів з’являються в інформаційному просторі чи не щомісяця. Ці історії супроводжуються значними майновими втратами для підприємців і постійними їх зверненнями до профільної постійної комісії Київради з проханням про допомогу.

Більше того, на рівні КМДА створена спеціальна комісія, яка складається близько з 20 чиновників і займається розглядом питань щодо законності кожного кіоска в столиці.

Та менше тимчасових споруд після їх демонтажу не стає. Чому так? Спробуємо розібратися.

Візьмемо, наприклад, МАФ поблизу станції метро "Чернігівська". 

Скарга на цю тимчасову споруду висить на сайті "Контактного центру Києва 1551" ще з серпня 2016 року. 

Проте жодної реакції ні від уповноважених органів, ні від чиновницької комісії, ні від розхваленого Контактного центру до сьогоднішнього дня немає. Що ж, напевне, ця споруда стоїть там законно.

Що ми маємо?

Питання розміщення ТС нині регулюється значною кількістю локальних і загальнодержавних нормативно-правових актів. До основних із них належать:

- Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 2011 року № 244,

- Закон України "Про благоустрій населених пунктів",

- Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності",

- розпорядження КМДА від 2013 року "Про затвердження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві",

- рішення Київради від 2011 року "Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об’єктів благоустрою м. Києва".

Цей "пакет" актів у повній мірі регулює питання розміщення, функціонування та навіть зовнішній вигляд тимчасових споруд у столиці. Для законного розміщення такої споруди у Києві необхідно:

- оформити паспорт прив’язки – комплект документів, у яких визначено місце встановлення МАФа на топографо-геодезичній основі, схему благоустрою прилеглої території)

- укласти договір про сплату пайової участі – внесок на фінансування заходів з благоустрою міста Києва (утримання, ремонт та будівництво об'єктів благоустрою), який сплачують до бюджету Києва власники ТС у  гривнях без ПДВ.

- отримати інформаційний талон – документ, що підтверджує факт сплати пайової участі, який виготовляється на бланку, що має елементи захисту.

Демонтаж

У Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

зазначається, що самовільне розміщення тимчасових споруд забороняється, а в разі порушення така споруда підлягає демонтажу. 

Разом із тим, жоден закон України не передбачає відповідальності за таке порушення. До власників-порушників можна застосувати хіба що ст. 152 КУпАП щодо порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів.

Максимальний штраф для фізичних осіб складає 1360 гривень, а для фізичних осіб-підприємців – 1700 гривень. Погодьтеся, що сума говорить сама за себе.

Тобто, у випадку незаконної торгівлі і без сплати всіх обов’язкових платежів, будь-який підприємець може заплатити такий штраф.

Водночас на місцевому рівні питання встановлення штрафних санкцій також не передбачається. Тому, аби досягнути бодай якогось позитивного результату в проблемі очищення міста від несанкціонованої торгівлі, слід збільшити суму штрафу на законодавчому рівні.

Окрім того, підприємці, які незаконно встановлюють кіоски, оформлюють право власності на них. А згідно з основними принципами та постулатами священного й недоторканного права власності, ніхто не може бути незаконно позбавлений своєї власності. Якщо це і можна зробити, то лише за рішенням суду.

Утім не треба забувати, що ми живемо в правовій державі, і питання встановлення законності чи незаконності є основною прерогативою суду.

Враховуючи ж нічні набіги комунальників на ТС без попередження, без судового рішення, цивілізованих переговорів і запропонованих альтернатив, сучасні реалії європейської столиці виглядають дико та непривабливо.

І схоже це на "закручування гайок" малому бізнесу. Навіть законному. Адже після таких історій будь-який підприємець перед тим, як ставити кіоск і чесно організовувати власний бізнес, тепер двічі подумає.

Незважаючи на велику кількість вищезгаданих нормативно-правових актів, у жодному з них немає норм, які б установлювали цивілізований порядок демонтажу тимчасових споруд. Хоча у Львові та Чернівцях, наприклад, такі документи прийняті та діють.

Зовнішній вигляд

Кожна тимчасова споруда повинна відповідати певному архітектурному типу (далі – архітип), затвердженому місцевою радою. Наприклад, тимчасова споруда має бути витримана в єдиній стилістиці тієї частини міста, де встановлена.

Цим шляхом вже рухаються Львів, Одеса та низка європейських міст: звичні кіоски в центрі населених пунктів тут замінили на нові архітектурні форми європейського зразка.

У Києві такі архітипи також затверджені, проте, носять рекомендаційний характер, адже імперативного обов’язку щодо їх дотримання немає. І відповідальність за їх недотримання також не встановлена.

Хоча, гадаю, запровадження такої підстави для демонтажу, як недотримання встановленого архітипу, незважаючи на кількість розміщених ТС, усе-таки хоча б візуально покращила міську просторову естетику. Не виходить побороти кількість – давайте встановлювати якість.

Досвід інших міст

Як би це дивно й образливо не звучало, проте в питаннях врегулювання розміщення ТС Київ відстав від інших українських і іноземних міст на декілька років. І тут, благо, велосипед придумувати не треба, адже вже все врегульовано й діє. Просто давайте запозичувати в інших те, що вже дійсно працює.

У Варшаві, наприклад, абсолютно всі старі непривабливі кіоски поступово замінили сучасними нового зразка.

У Львові діє мораторій на встановлення тимчасових споруд до 2019 року.

У Вінниці першим кроком до вирішення проблеми зі стихійною торгівлею та хаотичним розміщенням кіосків стало відкриття спеціалізованого ринку, було проведено декілька конкурсів, за результатами яких розробили їхній єдиний архітип.

Щоправда, за цим постійно слідкує спеціальна комунальна поліція, основним завданням якої є виявлення та боротьба зі стихійною торгівлею та незаконними ТС.

Їх там демонтують лише за рішенням суду. Оформлення документів, зокрема й на встановлення ТС, відбувається анонімно. Тобто працівники міськради особисто не знайомі з підприємцем, а ті не знають, хто вирішує їх питання. Подати всі необхідні документи можна в "Прозорому офісі", що значно пришвидшує процес.

У Харкові порядок з МАФами навели ще на початку 2012 року. Зараз там досить складно знайти кіоск. Вони існують, але облагороджені. Така головна умова їх існування (якщо ТС виглядають старими, їх власників зобов’язують або їх замінити, або побудувати на цьому місці затишний магазин).

Усі ці приклади показують: зміни можливі. Та важливо їх впроваджувати системно, спільно з підприємцями, шляхом конструктивних пропозицій і переговорів, а не "нахрапом" і "закручуванням гайок", як це відбувається зараз.

Київ керується тими ж документами та законами, що й інші українські міста, живе в тих самих соціально-економічних умовах і реаліях. Чого ж тоді ще не вистачає керівництву нашого міста, щоби поставити крапку у вирішенні цієї болючої проблеми?  

Одними з першочергових заходів, які варто запровадити в столиці, можна вважати наступні:

- збільшення розміру штрафних санкцій за незаконне розміщення ТС на законодавчому рівні,

- запровадження мораторію на встановлення ТС (видачу необхідних дозвільних документів) до цивілізованого вирішення питання демонтажу ТС,

- затвердження Порядку демонтажу тимчасових споруд.

- встановлення чітких обов’язкових вимог до зовнішнього вигляду ТС. Визначення однією з підстав для демонтажу невідповідність затвердженому архітектурному типу ТС або ж збільшення розміру пайового внеску за невідповідність затвердженому архітипу,

- організація спеціалізованих ринків як альтернатива хаотичному безконтрольному розміщенню ТС,  

- створення спеціальної комунальної поліції (чи іншої установи) на зразок Вінницької, основним завданням якої буде виявлення та боротьба зі стихійною торгівлею та незаконними ТС.

- запровадження лише електронної системи оформлення документації для розміщення ТС із метою уникнення будь-яких корупційних ризиків і вибіркового підходу до окремих підприємців.

Тільки в такому разі у Києві вдасться забезпечити довгоочікуване вирішення питань несанкціонованої торгівлі у тимчасових спорудах.

Роксолана Швадчак, юрист фракції "Об'єднання Самопоміч" у Київраді