Бюджет розвитку, або Як маємо управляти фінансами розумно

Версія для друку     Додати коментар

30.03.2017  12:07 __ Геннадій Пліс

На даний час найбільш проблемними у бюджетному процесі є три речі. Це відсутність макрофінансової стабільності, часті зміни законодавства, що впливають на бюджетні показники та вимагають прийняття рішень органів місцевого самоврядування, що називається "з коліс", та законодавча невизначеність щодо секторального розвитку окремих галузей.

Візьміть для прикладу медицину. Є задекларовані базові принципи медичної реформи, проте є також моделі розвитку галузі, фінансові моделі утримання медичних закладів – і за ними, на жаль, остаточних рішень немає.          

Такі вхідні дані, безумовно, не додають стабільності. Проте, і депутатський корпус, і виконавчий орган – ми разом маємо розуміння, що і за таких умов потрібно організовувати роботу.

Отже, у 2016 році бюджет міста отримав 38,6 мільярда гривень доходів, включаючи 9,4 мільярда гривень трансфертів з державного бюджету. Це на 7 мільярдів гривень більше, ніж у 2015 році. І якщо трансферти з держбюджету залишилися приблизно на рівні 2015 року, то безпосередньо доходи зросли цю суму.

Зауважте – 1650 тисяч суб‘єктів (це юридичні і фізичні особи) за даними фіскальної служби сплатили податки в місті Києві. Ключові надходження бюджет традиційно отримує від ПДФО – 11 мільярдів гривень, плати за землю – 5,1 мільярда гривень, єдиного податку – 3,1 мільярда гривень, податку на прибуток – 2,9 мільярда гривень.

Так, наприклад, враховуючи зростання розміру середньої заробітної плати ПДФО зріс з 8 мільярдів у 2015 році до 11 мільярдів у 2016 році, тобто приріст склав 37,8%. Тенденція є позитивною і для 2017 року.

Міністерство фінансів прогнозує зростання податку у 2017 році по Україні на 19,5%, але маємо надію, що встановлення мінімальної заробітної плати на рівні 3,2 тисячі гривень дасть кращий темп приросту.

За результатами півріччя зможемо зробити остаточні висновки. І в цьому контексті важливо зауважити, що для розвитку інфраструктури міста частку міста потрібно збільшувати принаймні до 60%. Ми неодноразово піднімали це питання перед керівництвом держави, однак поки не отримали підтримки.

Розглядаючи структуру доходів бюджету, вважаю, що у поточному році потрібно значно більше уваги приділити розвитку комунального сектору міста, виведенню комунальних підприємств міста на беззбиткову роботу, максимально ефективне використання комунальних активів.

Що стосується видатків бюджету – нам вдалося збалансувати і поточне утримання (71% в структурі), і передбачити кошти на розвиток (29 %, що є досить високою часткою як для місцевих бюджетів). А це означає, що є надія. Надія на розвиток, попри всі можливі (і вірогідні) труднощі.

Сучасне управління фінансами передбачає перехід на програмування видатків і поступальну відмову від так званого "кошторисного планування". Логіка програмно-цільового бюджетування укладається в пошук відповіді на запитання "якою ціною досягається результат?"

В основі такого бюджетування має бути опрацювання галузевої статистики та пошук якісних управлінських рішень, у тому числі через схвалення міських цільових програм. Практика доводить – чим прагматичніша і конкретніша міська цільова програма – тим кращий результат її виконання.

Бюджет 2017 країна офіційно розпочала із застосування програмно-цільового методу бюджетування. Це визначено Бюджетним кодексом. Проте, необхідно зауважити, що це лише перші кроки в цьому напрямку.

Декілька років потрібно для переформатування підходів та накопичення фінансової статистики в нових умовах. Багато буде залежати також від Київради, від схвалення стратегічних рішень щодо розвитку міста в галузевому розрізі, затвердження програм та заходів по реалізації стратегічних рішень.

Адже це також вимога часу – перехід на середньострокове планування. В основі цього – трирічні планові цикли з постійною кореляцією на досягнутий результат.

На даний час це коригування міського бюджету на суму вхідних залишків (близько 3 мільярдів гривень) та з урахуванням специфічних позицій, що передбачені Бюджетним кодексом, надходження від митниці в порядку експерименту.

Геннадій Пліс, перший заступник голови КМДА