В Україні прийнято вважати, що велосипед – це сезонний вид транспорту. І хоча підґрунтя для цього є – як мінімум, у зв’язку з неналежним утриманням інфраструктури взимку – більша частина побоювань є надуманими стереотипами.
Насправді температура повітря і погода не є настільки критичними для велосипедистів. Якщо, звісно, не йдеться про бурю, як, наприклад, нещодавно в Утрехті.
Негода створює неприємності для будь-якого транспорту, але якщо цей транспорт звичний, то негода не стає йому на заваді.
Що справді грає роль, то це стан дорожнього покриття. І якщо в центрі українських міст вулиці ще більш-менш вчасно чистять від снігу й криги, то жителям околиць і передмість нерідко доводиться всю зиму спостерігати шар криги й снігові замети замість вулиць.
Але навіть у таких умовах велосипед може бути корисним (враховуючи, як в особливо негожі дні місто стоїть у заторах, а пасажири мерзнуть на зупинках), хоча його використання вимагає додаткової підготовки: зимової гуми та пристосованого одягу.
Зима – не перешкода для велосипедиста |
Але в містах такі обставини тривають всього 1-2 місяці на рік, решту часу вулиці цілком придатні для поїздок на звичайнісінькому велосипеді. Навіть якщо погода все ще прохолодна. Тож сезон можна відкривати одразу як розтане сніг.
Як спланувати велопоїздку навесні?
Для їзди в прохолодну пору року, наприклад, ранньою весною, вже непотрібно жодного додаткового обладнання. Навіть спеціальний теплий одяг, спортивний або лижний, часто-густо є зайвим. Поїздка на велосипеді змушує вас активно рухатись, тому, зазвичай, одяг для неї є навіть легшим, ніж для пішої прогулянки. Якщо, звісно, не планується довготривалого перебування на вулиці.
Головний критерій – одяг не має продуватись, і обов’язково повинен закривати все тіло (головний убір, рукавички, щось на шию).
Через те, що темніє все ще рано, велосипед має бути обладнаний переднім та заднім ліхтарями, а також боковими світловідбивачами. Утім, Правила дорожнього руху вимагають це у будь-яку пору року.
Також слід бути готовим до зміни погоди – на випадок дощу бажано мати легенький дощовик.
Головне правило для їзди у прохолодну пору – щоб одяг не продувався |
Важливо знати, що велосипед можна провозити в частині громадського транспорту, і користуватись ним за потреби. У різних містах це питання вирішується по-різному. У Києві, наприклад, велосипед дозволено провозити у трамваях, тролейбусах, фунікулері, міській електричці та деяких маршрутах автобусів та маршруток, за умови, що велосипед не заважає іншим пасажирам. Інакше кажучи, не в годину пік. Плануючи свій щоденний шлях, слід передбачити таку можливість і подивитись, який транспорт може стати вам в нагоді в разі чого.
Де ж рухатись велосипедисту в місті?
Згідно з ПДР, велосипед – повноцінний учасник дорожнього руху, і для нього передбачено місце на дорозі, якомога ближче до правого краю. Але навесні "правий край" нерідко зайнятий калюжами, сміттям та ще не розталими кучугурами. У таких випадках велосипеду дозволяється оминати перешкоди, навіть якщо для цього доводиться виїхати доволі далеко від краю дороги.
Умова "якомога ближче до правого краю" значить те, щоб між вами і власне правим краєм не зміг проїхати інший транспортний засіб. Якщо об’їзд перешкоди затяжний і ви створюєте необхідність автомобілістам плестись за вами – що ж, за правилами ви рівноправні учасники, а за логікою одна людина за кермом автомобіля та інша у сідлі велосипеда також рівні.
Але все-таки рекомендується поважати одне одного на дорозі, за можливості не створювати перешкод для іншого транспорту (а особливо – маршрутного, який везе велику кількість людей).
Як показує практика, переважна більшість водіїв також ввічливі – ставляться з розумінням, без проблем дозволяють зайняти зручне положення, пригальмовують, щоб бува не забризкати велосипедиста біля калюж.
Дуже раджу відповідати взаємністю, пропускати пішоходів, посміхатись водіям, вітати інших велосипедистів. Тоді дорога на роботу додасть не тільки фізичного, а й морального заряду.
Для чого сідати на велосипед у місті?
Давайте поглянемо на наші міста. Здебільшого, вони сильно відрізняються від європейських, та й навіть багатьох азійських: тротуари запарковані, на маленьких вуличках перманентні пробки, незручності відчувають всі.
І проблема не в кожній окремій людини (за винятком випадків відвертого хамства), а в підходах, за якими останні десятиліття розвивались наші міста та суспільство.
Сівши сьогодні на велосипед, ви тим самим даєте простір людям, яким сьогодні не обійтись без автомобіля: хтось їде в лікарню, а комусь треба відвезти кудись маленьких дітей. А завтра, за потреби, скористатись автомобілем зможете ви завдяки тому, що хтось інший в цей день обере велосипед.
Велосипед – це зручно |
Крутячи педалі замість поїздки на тролейбусі, ви робите його менш "забитим", а коли вам без громадського транспорту ніяк – ви зможете сісти в нього без проблем, бо інші люди цього дня оберуть щось інше.
Так працює стала транспортна модель – кожен учасник бере від міста по мінімуму ресурсів (так, місце на дорозі з дому до роботи, паркомісце на кілька годин у центрі, та й навіть місце в трамваї – це обмежений ресурс, який коштує місту дуже дорого), за рахунок цього ресурсів вистачає всім. Цей стан гармонії і є те, що ми бачимо в європейських містах, і що б хотіли й бачити тут.
Що заважає сісти на велосипед у Києві
Кажете, далеко? Не сперечатимусь. Справді є частина людей, для яких велосипед є неприйнятним вибором через велику відстань чи інші особисті обставини. Втім, дослідження показують, що в Києві більше половини поїздок здійснюється на цілком "велосипедні" відстані (до 8 кілометрів). Якщо хоча б частина з них буде здійснюватись на велосипеді, місто зітхне з полегшенням.
Велосипед – це легко і красиво |
Одним з поширених зауважень є відсутність виділеної велоінфраструктури. Ця проблема існує – втім, різні міста України по-різному просуваються у вирішенні цього питання. У столиці наразі розробляється велоконцепція, яка зумовить розвиток цієї інфраструктури по всьому місту.
Але й на даний момент є, наприклад, доволі якісний маршрут, який дає змогу жителям Троєщини дістатись центру на велосипеді швидше, ніж будь-яким іншим транспортом. А наявність на вулицях велосипедистів вже зараз може підштовхнути владу до рішучіших дій у цьому напрямку.
То ж коли варто відкривати велосезон?
Щойно ваша особиста думка схилиться до того, що стан дороги з дому до роботи є прийнятним. Не закликаю їздити щодня, але повірте, у дні з гарною погодою – це невимовне задоволення і бадьорий настрій на весь день.
Тож діставайте велосипед, накачуйте колеса, змащуйте ланцюг, дивіться прогноз погоди – і вперед – отримувати задоволення і робити внесок у розвиток міста!
Богдан Лепявко, голова Асоціації велосипедистів Києва
Усі фото з групи #наближаюамстердам