"Конституція" Києва, або Чому столиці потрібен новий статут

Версія для друку     Додати коментар

16.02.2017  08:24 __ Володимир Прокопів

Чи можна водити машину без знань правил дорожнього руху? В принципі, можна. Повертати кермо, перемикати передачі,  натискати на "газ" чи "гальмо" можна, і не знаючи ПДР. Але в реальній ситуації на дорозі без них, навряд чи далеко заїдеш. До того ж наслідки можуть бути сумні. На схожі думки наштовхує ситуація навколо розробки  нового статуту територіальної громади Києва.

В якійсь мірі можна зрозуміти тих киян, які вважають, що місцева влада краще б "дорогами займалась" чи "під’їзди ремонтувала", аніж плодила нові бюрократичні папери. У непростих соціально-економічних умовах в державі поява чергового документу, напевно, не у всіх викликає розуміння. 

Та іронія в тому, що якраз він покликаний подолати такий стан на місцевому рівні і закласти фундамент для розвитку міста. Бо статут це і дороги та під’їзди, і публічний простір мерії, і взаємодія влади та громади, і схеми муніципального управління, і фінансова та матеріальна основа міста, і його символіка та ін. Але – про все по порядку.

Якщо прочитати у Вікіпедії англомовну статтю "Муніципальний статут"  (Municipal charter), легко помітити те значення, яке ці документи мають, наприклад, у США. У статті прямо говориться, що за важливістю муніципальний статут на локальному рівні можна порівняти з Конституцією Сполучених Штатів.

Наприклад, статут Нью-Йорка – це більше 300 сторінок, де до найменших дрібниць розписано повноваження усіх органів, можливості взаємодії муніципалітету і містян, соціальний захист останніх, особливості бюджетного управління тощо.  

Київ не має бути винятком. Статут у нас має відігравати роль локального "основного закону", де прописані всі механізми місцевої демократії. Але сьогодні, на жаль, він таким не є.

Чинний статут був прийнятий 15 років тому, зміни до нього не вносилися з 2005 року. По суті, це формально-управлінський документ, який не відповідає ані часу, ані реаліям.

Уявіть, скільки нових речей, якими живе місто, з’явилось за цей час.

Наприклад, електронні петиції чи громадський бюджет. У чинному документі лише три форми участі киян в управління місцевими справами – загальні збори, місцеві ініціативи та громадські слухання.

Ми маємо змінити ситуацію. І в процесі децентралізації не просто передати владу на місця, а чітко встановити – хто буде відповідати, у якій формі здійснюватиметься місцеве самоврядування та які функції виконувати.

Тобто нам потрібен сучасний і динамічний статут, що відповідатиме реаліям сьогодення і вимогам громади.

Ми вже працюємо над концепцією проекту цього документу. 7 лютого відбувся оргкомітет з обговорення концепції. За його результатами створили 13 робочих груп – відповідно до кількості розділів концепції проекту статуту.

До робочих груп входять фахові юристи і спеціалісти з місцевого самоврядування.

До речі, розробка статуту не потребує жодних витрат з міського бюджету.

Експерти, урбаністи, юристи залучаються на громадських засадах, власне, і саме написання відбувається у межах діяльності мерії, і виділення додаткових коштів не потребує.

Концепція передбачає низку нових моментів.

Наприклад, "Публічний простір" пропонується вписати окремим розділом та закріпити як один з інструментів розвитку та створення позитивного іміджу міста.

На публічний простір незабаром перетвориться перший поверх мерії. У холі плануємо розмістити ресепшн, де можна розказати про власну проблему та отримати пояснення, хто саме може допомогти з її вирішенням, або куди слід звернутись, якщо потрібний департамент знаходиться в іншому кінці міста.

Також збираємось створити приміщення з окремими прозорими кабінами, де проходитимуть зустрічі міського голови і посадовців з містянами. Зараз вони проходять в різних кабінетах, що обираються безсистемно. Це також лекторій, який вдень будуть використовувати як прес-рум, а ввечері — як простір для презентацій, пов’язаних з міськими проектами.

Проте цей розділ не обмежиться першим поверхом мерії – він охоплюватиме питання збереження усіх будівель-пам’яток історії, архітектури, культури та містобудування.

Також запропоновано виписати систему муніципального управління.

Чотири запропоновані варіанти передбачають кількарівневу систему: починаючи від органів самоорганізації населення у мікрорайонах і районних рад до Київради та Київського міського голови.

Серед новацій – і значне розширення форм участі киян в управління місцевими справами – в проекті їх близько двох десятків.

До вже згаданих громадських слухань, місцевих ініціатив та загальних зборів додаються міський референдум, консультативне опитування членів міської громади, громадська експертиза, Громадська колегія міста, Громадські ради при виконавчих органах влади, звернення та петиції і електроні петиції членів міської громади, масові вуличні заходи та ін.

У цілому ж документом пропонується окремо виписати символіку територіальної громади, межі території громади, забезпеченість якісною питною водою, електропостачанням, ефективною системою прибирання та вивезення сміття, забезпеченість належним транспортним сполученням, розгалуженість і якість доріг.

Також він закріплює ефективну систему безпеки громадян і захисту майна, вільний доступ до усіх природних об’єктів і угідь у межах громади.

До речі, за юридичною силою статут найвищий у відношенні до всіх інших муніципальних актів. Вище – лише рішення, що затверджуються громадою на місцевому референдумі.

Важливий момент: члени робочих груп не мають "варитись у власному соку", а враховували пропозиції громадськості. На сайті КМДА створена окрема сторінка, де викладені пропозиції громадськості.

Поки що їх не дуже багато – близько десяти. Тому закликаю киян активніше долучатись до цього процесу.

Він не має бути безкінечним. Хоча і  надмірний поспіх може нашкодити якості документу. Коли у вже згаданому Нью-Йорку вносили пропозиції до статуту, знадобилося провести 23 слухання та зустрічі з громадськістю у п'яти районах міста та докласти величезну кількість зусиль, щоб представити остаточні рекомендації.

У нашому випадку пропоную встановити дедлайн: у першому півріччі ми маємо розробити проект концепції, щоб на кінець року Київська міська рада прийняла документ у цілому

Зі своєї сторони зроблю усе можливе, щоб діяльність робочих груп із розробки концепції проекту статуту була максимально прозорою, і був забезпечений доступ активних громадян до цього процесу.

Статут, безумовно, не відремонтує дороги, не знизить комунальні тарифи. Натомість він закладе фундамент розвитку міста та надасть киянам реальні важелі впливу на владу. Ось чому потрібні "Правила дорожнього руху".  

Володимир Прокопів, секретар Київради