Громадський бюджет Києва: чи зіпсувала ложка дьогтю бочку меду?

Версія для друку     Додати коментар

25.01.2017  09:18 __ Володимир Прокопів

Завершується голосування за проекти громадського бюджету Києва. Невдовзі будуть визначені переможці і перші 50 мільйонів гривень кияни самостійно спрямують на потреби громади та міста.

Громадський бюджет – у світових масштабах річ не нова і зародилася ще у 1989 року в бразильському місті Порту-Алегрі. Відтоді цей механізм працює у більш, ніж 1 500 міст світу.

На мою думку, культура громадського бюджету з’являється там, де рівень громадянського суспільства настільки високий, що дозволяє йому брати відповідальність за розпорядження бюджетними коштами, а місцевій владі – делегувати ці функції. У 2016 році столична влада зрозуміла, що Київ готовий до цього.

Клікніть, щоб перейти на сайт громадського бюджету

Рішення не було спонтанним, йому передувала низка еволюційних кроків. У 2015 році  Київ став першим українським містом, що повноцінно запровадило "Відкритий бюджет". Серед подібних рішень, звісно ж, і запровадження механізму електронних петицій, що викликали шалений ажіотаж серед киян.

Після цього столична влада у співпраці з громадськими організаціями та активними мешканцями розпочала підготовку пілотного впровадження громадського бюджету. На пілотне впровадження у 2017 році Київрада виділила 50 мільйонів гривень (до 1 мільйона гривень на 1 проект).

Старту передувало три воркшопи за участі більше сотні громадських організацій та кількох тисяч активних киян, що долучились особисто чи он-лайн. У результаті, після запуску громадського бюджету були зареєстровано і пройшли експертизу 495 проектів на загальну суму більше 328 мільйонів гривень. Взяли участь у голосуванні більше 25 тисяч мешканців столиці.

Але попри активний діалог громади та влади та продуманість усіх кроків, уже на етапі впровадження громадського бюджету ми зіткнулись з низкою викликів.

Голосування. Після численних дискусій вирішили, що голосування має відбуватись винятково електронним шляхом.

Досвід інших міст показав, що паперове залишає чималий коридор для маніпуляцій і фальсифікацій. Автори в інших містах нарікали на об’єктивність та чесність обрання проектів. Тож столична громадськість наполягла, щоб ми залишили лише електронну систему голосування. Такий підхід в Україні практикують лише Київ та Львів.

Відтак проголосувати можна за допомогою картки киянина, BankID, в Центрі надання адмінпослуг, або використовуючи електронний цифровий підпис. Для цього потрібно мати картку киянина, або бути зареєстрованим в електронному кабінеті найбільших банків. Кожен з цих варіантів забезпечував майже стовідсоткову ідентифікацію особи.

Проте очевидно, що для пересічного киянина – це досить обмежений набір інструментів. Наприклад, до системи BankID  підключені лише 7 банків. І хоча серед них є такі популярні фінустанови як Приватбанк чи Ощадбанк, далеко не всі є їх клієнтами.

Хоча у тому ж Приватбанку протягом 15 хвилин можна безкоштовно виготовити картку.

Оскільки участь у голосування могли брати лише люди, зареєстровані у Києві, кожен з цих інструментів відсікав осіб, у яких нестолична реєстрація. Відтак виникли претензії у мешканців, що фізично проживають у місті, але тут не зареєстровані.

Ми домовились з Приватбанком, що з 23 січня вони введуть через БанкID перевірку місця фактичного проживання. Тоді зможуть проголосувати не лише зареєстровані, а і ті, хто фактично проживають у Києві і внесли цю інформацію в банківську анкету.

Аналогічно працюємо з банком над визначенням роботодавця особи. Якщо людина працює у Києві і платить тут податки, на мою думку, вона може також голосувати. На наступні громадські бюджети ми це відпрацюємо.

Залучення районних адміністрацій. РДА на виході будуть серед чи не найактивніших реалізаторів проектів. І хоча вони були залучені до усіх процесів впровадження громадського бюджету, цього виявилось недостатньо.

Нових людей на цей фронт у них немає, тож на нього були кинуті керівники управлінь фінансів, які і так мають велике поточне навантаження. Перші тренінги з ними, як відбирати проекти, працювати з авторами, через стислі терміни провели пізно. Але у той час вчились усі: і мерія, і РДА, і департаменти фінансів, і автори. Приємно, що останні ставились до цього з великим розумінням.

У проекті нового положення про громадський бюджет, який було розроблено спільними зусиллями у листопаді, ми уникнемо цього.

У ньому передбачено створення окремого колегіального органу – громадської бюджетної комісії, яка буде координувати всю роботу. Серед іншого вона включає інформаційну кампанію, супроводження проектів, затвердження результатів голосування та усі рекомендації щодо змін механізму громадського бюджету. Також це свого роду апеляційний орган, куди автор зможе звернутись у разі відхилення проекту.

Інформаційна кампанія. Варто визнати, що донесення до киян інформації про громадський бюджет бажало кращого. Тут коротка передісторія.

Фінансування створення сайту громадського бюджету та інформаційну кампанію здійснювало Агентство США з Міжнародного розвитку (USAID) через підрядника – Інститут бюджетування і соціально-економічних досліджень.  Той, у свою чергу, обрав для інформкампанії субпідрядника – харківську компанію "Нова енергія". Ми дуже вдячні за допомогу. Але вибір компанії не з Києва для цих цілей, все ж викликає деякий подив.  

Столиця має свою специфіку, працювати тут шаблонно і формалізовано – завідомо програшний варіант. Як виявилось, роботу сконцентрували переважно у соцмережах. Звісно, було висвітлення комунальними ЗМІ. Але очевидно, що цих інструментів було недостатньо і чимало киян не дізналось про громадський бюджет.

Та попри ці моменти, переконаний, що громадський бюджет у столиці стартував успішно. Робили це вперше, до того ж столиця мала низку нововведень у порівняні з іншими містами. Тому десь набили гуль. Але вже набиті у майбутньому дозволять уникнути нових. І ми уже над цим активно працюємо. 

Наприклад, в останні два дні подачі проектів ми зіткнулись з їх великим напливом. За тиждень чи два майже нереально важко зробити експертизу 200 проектів.

У новому проекті передбачено, що до реєстрації і публікації на сайті громадського бюджету проект має набрати початкову підтримку громадян. Відповідно проекти ділять на великі і малі. Для перших потрібно зібрати 200 голосів, для других – 50. Загалом у документі чимало новацій, ознайомитись з ними можна за посиланням.   

З вашою допомогою ми зможемо його покращити. Загалом же, якщо оцінювати громадський бюджет, то перший "млинець" зовсім трохи пригорів з боків, але аж ніяк не вийшов глевким.

Проголосувати за проекти громадського бюджету можна тут. На це ще є 4 дні.

Володимир Прокопів, секретар Київради