Із чим Київ входить у 2017 рік

Версія для друку     Додати коментар

29.12.2016  13:03 __ Володимир Прокопів

Недавно під час одного інтерв’ю журналіст запитав, як мені останній рік працювалось на "владному Олімпі". Можливо, я десь не відчув нюансів бюрократичної машини, але ці міфічно-імперські формулювання на кшталт "Олімп" чи "престол" викликають роздратування. Навіть на понятійному рівні вони показують віддаленість влади від людей.

Це як у романі Кафки "Замок", де мерія представляла собою установу всепоглинаючої бюрократії, замкнутості і ворожості до звичайних людей.

2016 рік ми присвятили боротьбі з цим "Замком".

Не збираюсь описувати "хроніки покращення". Лише спробую пояснити, що зроблено упродовж року і мотиви тих чи інших рішень. Так само, як і давати оцінки. Бо конкретні результати покаже час.

Наводити лад почали зсередини – з роботи мерії. Довгий час між Київрадою і КМДА була порушена рівновага. Міська рада часто сприймалась як дорадчий орган адміністрації.

Сьогодні ми намагаємось пояснювати і показувати, що так не можна працювати. Адже адміністрація – виконавчий орган Київської міської ради. І до того ж, підзвітний їй.

Власне, мова не про перетягування канату повноважень, а визначення, хто і як працює.

Гадаю, нам вдалось відновити цей баланс.

Тепер про те, що зроблено у 2016-му. Фізично усе перерахувати досить складно, тож зупинюсь на ключових напрямках.

Економіка. Знаковими досягненнями стали перевиконання бюджету більш, ніж на 4 мільярди гривень, дострокове погашення боргу міста сумою в 1,9 мільярдів гривень та інфраструктурні зрушення.

Зокрема, заклали 1,5 мільярда гривень на ремонт доріг – у 6 разів більше ніж у 2014 році. На виході – більше 200 км відремонтованих шляхів. 

Надали 50% знижку на оренду комунального майна. Через те, що вона була дорожчою у 1,5 рази, ніж оренда комерційної нерухомості, підприємці були змушені розривати договори з містом. І це лише частина економічних досягнень.

Київ став одним з перших міст, які прийняли бюджет на 2017 рік. Тут вкажу лиш одне – найбільше коштів заплановано спрямувати на галузі освіти та охорони здоров'я.

Відкритість і діалог з громадою. Цього року спробували вивести на новий рівень діалог міської влади і громади. Засідання постійних комісій Київради відтепер відбуваються відкрито та транслюються наживо.

Вдосконалили положення про петиції, місцеві ініціативи, Бюджет участі.

Уже маємо конкретні результати – з завтрашнього дня завдяки петиціям у столиці запустять нічні маршрути, а також зупинено будівництво у парку "Юність".

У цілому успішними є 22 петиції.

У свою чергу, на пілотне впровадження бюджету участі у наступному році ми виділили 50 мільйонів гривень (до 1 мільйона гривень на 1 проект). Надалі цю суму плануємо збільшувати. Уже подано 497 проектів на загальну суму понад 330 мільйонів гривень.  

Також помітили, що дещо просідає напрям взаємодії з громадою. Це було пов’язано з тим, що він розмитий між різними органами, а підрозділу, який би за це відповідав – немає.

Тож створили у Київраді профільне управління, що займатиметься питаннями децентралізації та взаємодії з людьми. Тепер матимемо єдиний орган, що працюватиме з електронними зверненнями громадян, громадськими слуханнями та вибудовуватиме новий європейський діалог між владою та суспільством.

Антиалкогольні рішення. Напевно, чи не найбільш резонансні наші цьогорічні ініціативи. У березні Київрада ухвалила рішення про заборону продажу алкогольних напоїв у МАФах, а уже за півроку ввела заборону на роздрібну торгівлю алкогольних та напоїв з 23:00 до 10:00.

Сьогодні це скорочення динаміки злочинності, а завтра – здоров’я нації.

Восени демонтували перші МАФи, які попри заборону продовжували продавати алкоголь.

Рішення Київського апеляційного адміністративного суду щодо скасування відповідної заборони не відкотить назад ганебну практику продажу спиртного у МАФах. За потреби, напрацюємо нове рішення Київради, будуть нові санкції проти тих, хто діє всупереч політиці міста.

Незаконні забудови. Протягом останніх двох років у Києві не розпочалося жодного будівництва без документів. Це гарантія того, що "нових Войцеховських" у столиці більше не буде.

За останній рік ми побачили унікальні випадки, коли вдалось змусити забудовника демонтувати незаконні забудови.

На Десятинному провулку ми відносно спокійно домовились з підприємцем про те, що він має прибрати "зайві" поверхи. На Будинку профспілок по-хорошому не вийшло – демонтуємо примусово. Звісно ж, пройшовши усі судові інстанції. 

Зрозуміло, що ламати – не будувати. Тож у нашому фокусі – реновація, тобто знесення старого житла з подальшою забудовою новими будинками.

Цьогоріч департамент містобудування та архітектури КМДА розробив проект детального плану території в одному з кварталів на Лісовому масиві. Вісім будинків, визнаних аварійними, повинні знести, а мешканців переселити в сучасне житло. Він охоплює територію, обмежену вулицями Мілютенка, Шолом-Алейхема, Братиславській і Лісовим проспектом. Якщо "пілот" буде визнаний успішним, досвід поширять на інші мікрорайони.

Культура і спорт. Київ у 2017 році зустріне дві події міжнародного класу – фінали Євробачення та Ліги Чемпіонів. Тож будьмо готові прийняти іноземних гостей зі всією гостинністю, на яку ми здатні.

Завдяки Бюджету участі уже наступного року культурні, освітні та спортивні ініціативи зможуть отримати нове дихання – проекти з цих сфер найбільш популярні серед киян.

Уже зареєстровано проекти Скейт парку на березі Дніпра – Зона Здоров'я на метро "Лівобережна", безкоштовного молодіжного спорт-центру, комунікаційного простору бібліотек в інтернет-середовищі, вільної платформи освіти та ін.

Але скільки б ми не розказували про покращення, практичні результати – це коли кияни отримують якісні комунальні послуги, їздять нормальними дорогами, бізнес не "кошмарять" перевіряючі органи і т.д.

Чи бачимо це на практиці? Мабуть, не завжди. Чи соромно мені за цей рік? Ні. Відновити і виправити за рік те, що руйнувалось десятки років, неможливо. А ось фундамент для змін і розмивання кордонів між владою і громадою точно зробили.

Тож, сподіваюсь, що у новому році ви поставите свій голос під електронними петиціям, скористаєтесь можливостями місцевих ініціатив, підете на громадські слухання чи будь-яким іншим шляхом візьмете участь у житті рідного Києва.

А ми, у свою чергу, робитимемо все, щоб ваша активність конвертувалась у результати.

Володимир Прокопів, секретар Київради