Перша фундаментальна реформа в історії Києва

Інфраструктура. За цим, з першого погляду незрозумілим, словом ховаються ті речі, які роблять життя містян комфортним – дитсадочки, школи, дороги, розв’язки, каналізаційні системи тощо. На жаль, всі ці складові якості життя – недешеве задоволення.

Кожна держава має свої механізми відтворення та розвитку інфраструктури – соціальної, транспортної, інженерної.

В Україні таким механізмом є пайова участь – платіж, який сплачує забудовник (інвестор) перед введенням нового об’єкту в експлуатацію. Цей платіж у повному обсязі має направлятися на розвиток міської інфраструктури та її поліпшення.

Щороку забудовники сплачують близько 200-300 мільйонів гривень пайової участі. Не всі інвестори доброчесно виконують свої зобов’язання – лише офіційна заборгованість забудовників наразі складає 1,8 мільярда гривень.

Потрібно зважати і на те, що вартість дозвільних процедур при будівництві в Україні в два рази вища, ніж в Європі. Отже, логічно, що і інфраструктура у нас має бути принаймні в 2 рази кращою. Але це точно не так... Куди ж діваються ці кошти? Фактично, їх з’їдає корупція.

Причина цієї неефективності – чинний порядок сплати пайової участі в Києві. Ухвалений ще в 2010 році, він містить низку ключових негативних моментів.

Крім того, документ має низьку юридичну якість, не відповідає вимогам законодавства, оскільки був ухвалений до прийняття діючого Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Та й сама система обліку далека від досконалості: корупційні ризики – це й непрозора система звітності, маніпуляції із "взаємозаліками" платежів, відтермінування та звільнення від сплати пайової участі тощо.

Фактично, пайовий внесок був найзабюрократизованішим, найкорумпованішим, найнепрозорішим платежем в сфері містобудування. 

Це створювало бар’єри для добросовісних інвесторів, погіршуючи позиції України в рейтингу Doing Business.

В аспекті дозвільних процедур в будівництві Україна займала 140 місце з 185 країн в рейтингу, між Федеративними Штатами Мікронезії (країна Океанії) та Гаяною (Південна Америка).

Новий абсолютно об’єктивний, виважений, сучасний порядок пайової участі – це рік процедурних проходжень та подолання старої системи

Ми розробили новий порядок сплати пайової участі спільно з найвідомішими NGO, що працюють в Україні: Центр економічної стратегії, Реанімаційний пакет реформ, Easy Business. Вони дослідили найуспішніші міжнародні практики містобудівної діяльності та виробили бачення оптимального механізму адміністрування дозволів на будівництво в частині фінансування розвитку та оновлення інфраструктури міста.

Трохи згодом до вдосконалення порядку приєднався перший заступник київського міського голови Геннадій Пліс.

Проект був підтриманий та доопрацьовувався: Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Американською торгівельною палатою, Європейською Бізнес Асоціацією, Комітетом з нерухомості та будівництва Асоціації правників України, Офісом ефективного регулювання – BRDO, Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА та ін.

Крім того, порядок пайової участі підтриманий Антикорупційною радою при Київському міському голові та особисто мером міста Києва.  

Вперше реформа об’єднала всі зацікавлені сторони – місто, киян та забудовників.

Полегшення життя для інвестора = покращення інвестиційної привабливості міста

З чим зіштовхувався інвестор, щоб сплатити пайову участь місту?

По-перше, щоб укласти договір про пайову участь з Департаментом економіки та інвестицій КМДА йому потрібно було зібрати купу непотрібних документів.

По-друге, подати ці документи можна було лише в обмежені години прийому службовців.

По-третє, інвестор мав чекати поки чиновник порахує необхідну суму до сплати по 27 сторінкам формул вручну. 

Таким чином, що бачив інвестор? Порушення строків визначення пайової участі, ускладнення договору, суб'єктивізм, корупцію, затягування в часі, непрозорість нарахування пайової участі, ускладнену та забюрократизовану формула та процес розрахунку.

Щоб дати місту кошти на розвиток інфраструктури, інвестору потрібно було пройти тривалі бюрократичні процедури. Дивно, адже це потрібно саме місту.

Новий порядок максимально спрощує цю процедуру. Якщо інвестор захоче прийти в місто й почати будувати, він зможе одразу ще на етапі бізнес-плану за допомогою on-line калькулятора чітко порахувати, скільки йому доведеться сплатити.

Не потрібно буде звертатися до КМДА чи інших посередників для тлумачення розрахунків.

Отже, порядок повністю виключає суб’єктивний фактор: контакт з чиновниками.

Новий порядок передбачає створення програмного онлайн-модуля. Він має автоматизувати подачу документів, забезпечити онлайн-розрахунок суми пайової участі та її прозорий онлайн-облік.

Kyiv Smart City вже розробляє такий модуль, відповідні кошти закладатимуться в бюжет 2017 рік. Запроваджується абсолютна рівність всіх суб’єктів, відсутність преференцій, пільг та рівні умови для девелоперів. 

І як результат, ми отримаємо підвищення позиції всієї України у світовому рейтингу Doing Business на 48 пунктів за індикатором "Отримання дозволів на будівництво" та покращення позиції всієї країни від 2 до 5 пунктів в загальному рейтингу.

А це, відповідно, до 300 мільйонів доларів інвестицій щорічно.

Як зміниться життя пересічного киянина?

Раніше сплачені мільйони коштів фактично йшли в нікуди, розчиняючись в бюрократичних процедурах та корупційних схемах.

Поза центром нашого міста земельні ділянки є повністю пустими, вони потребують проведення транспортної, соціальної, інженерної інфраструктури з нуля; та й у центральних районах ситуація не краща.

Відбувалося спотворення міста через встановлену ставку на нежитлову забудову в Києві у 2,5 рази вищу, ніж на житлову, що стимулювало багатоквартирну забудову без жодної інфраструктури.

Новий порядок передбачає фіксування ставки пайової участі до 4% на рівні як для житлової так і для нежитлової забудови (зараз коефіцієнт для житлової становить – до 4%, для нежитлової – до 10%).

Таким чином, стимулювання до нежитлової забудови призведе до зведення нових басейнів, спортивних комплексів, булочних, перукарень, паркінгів, підприємств, що несуть менше навантаження на мережі й на соціальну інфраструктуру. Це створить нові робочі місця, генеруватиме податки в бюджет.

Тепер кияни не будуть потерпати від хаотичної забудови міста, а отримуватимуть дитсадочки, школи, дороги, розв’язки, каналізаційні системи та ін.

Таким чином, запровадження Проекту призведе до реальних позитивних наслідків для всіх учасників процесу:

- відкрита on-line система подачі документів / укладення договору в один клік (замість 6 місяців очікувань, перемовин з чиновниками);

-  легкий, зручний та прозорий процес адміністрування платежу;

- єдина ставка, абсолютно проста та прозора формула розрахунку на 1 коефіцієнт, що ліквідує всі маніпуляції (замість 27 сторінок коефіцієнтів);

- абсолютна рівність всіх суб’єктів, відсутність преференцій, пільг та рівні умови для девелоперів;

- об’єктивна on-line звітність та контроль (зокрема, громадським) по нарахованих/сплачених коштах по кожному об’єкту будівництва;

- підвищення позиції всієї України у світовому рейтингу Doing Business на 48 пунктів за індикатором "Отримання дозволів на будівництво" та покращення позиції всієї країни від 2 до 5 пунктів в загальному рейтингу і, відповідно, до 300 мільйонів доларів інвестицій щорічно;

- гармонійний розвиток міста, підвищення комфорту та якості життя киян, збільшення робочих місць, розвиток спортивної інфраструктури тощо. 

Ольга Балицька, депутат Київради від фракції "Самопоміч"