Права без можливостей

Зі вступом у дію нової редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" звернутись із заявою щодо реєстрації прав на нерухомість можна до органів місцевого самоврядування – виконавчих комітетів місцевих рад.

За новим порядком, місто має забезпечити підключення реєстраторів до Державного реєстру. Тобто документи можна буде подати через Центри надання адміністративних послуг відповідних органів.

Нововведення є і в регулюванні плати за проведення реєстрації прав на нерухоме майно. До 1 січня 2016 року за реєстрацію прав на нерухомість збиралося державне мито. Зокрема для реєстрації права власності сплачувалась сума у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 гривень).

Новий Закон встановлює за це адміністративний збір, розміри якого визначаються з прив’язкою до розміру мінімальної заробітної плати. До прикладу, за цю ж реєстрацію права власності у строк не більше 5 робочих днів тепер потрібно оплатити 0,1 від мінімальної заробітної плати (зараз це 140 гривень).

Закон також встановлює можливість провести реєстраційні дії швидше за підвищену оплату.

У цілому, переконані автори документу, нормативний акт розширює коло суб’єктів, які мають право здійснювати державну реєстрацію, –  за ним можна подавати електронні документи для проведення всіх реєстраційних дій, він скорочує перелік документів та строки державної реєстрації прав. Але для міста є низка "але".

Києву дозволили реєструвати нерухомість, але практично не дали ресурсів для цього.

Місто не отримало додаткових фінансових можливостей з переданими йому повноваженнями з реєстрації об’єктів нерухомості, які раніше здійснювали підрозділи Мінюсту, що фінансувалися з держбюджету. Мова йде про наповнення бази даних за об’єктами нерухомості.

Так, нам передали повноваження цим займатись, однак правила ведення таких реєстрів визначені законом. Відповідно до закону, внесення до реєстру відбувається у разі звернення власника об’єкту, або операції купівлі-продажу чи першої реєстрації.

Що стосується ресурсів, то у Міністерстві чисельність працівників, які цим займались, скоротили, а Київ змушений був збільшити чисельність і передбачити кошти на утримання новостворених підрозділів. Приміщення, в яких були підрозділи Мінюсту, теж не передавались у користування.

Передаючи нам повноваження, держава не виділила під них жодних ресурсів. Зараз у влади з’явилась тільки одна можливість – за рахунок збільшення обсягів фінансування (тобто за рахунок коштів бюджету Києва) покращити доступ громадян до цієї послуги.

Це стосується всіх переданих послуг (реєстрація нерухомості, реєстрація місця проживання тощо).

Оскільки в місті система ЦНАПів функціонує надзвичайно успішно, а документи подаються через них, то покращення роботи ЦНАПів може здійснюватися через зменшення черг, прискорення розгляду поданих документів, розширення спектру послуг, які можуть отримати відвідувачі.

Крім цього, реєстрацією нерухомості займаються не лише органи місцевого самоврядування, але й нотаріуси та акредитовані особи.

Єдина відмінність полягає у тому, що інші реєстратори зобов’язані передавати паперові справи на зберігання до органу місцевого самоврядування. За ці послуги інші особи беруть додаткову плату (з власного досвіду – 2 тисячі гривень у нотаріуса за зняття іпотеки).

Зважаючи, що наразі виконання бюджету нормальне, ми маємо можливість виділяти кошти на матеріально-технічне забезпечення вказаних вище служб (ремонти приміщень, оргтехніка, супутні потреби), які носять разовий характер і дозволяють покращити якість обслуговування громадян.

Іншим перспективним джерелом надходжень до місцевих бюджетів та бюджету Києва зокрема можна вважати податок на нерухоме майно.

В адмініструванні цього податку є проблеми, вирішення яких залежить не від місцевої влади. Податок нараховується на підставі державного реєстру нерухомості, наповнення якого здійснюється за зверненнями власників або при здійсненні операцій купівлі продажу нотаріусами. По місту цей реєстр заповнений приблизно на 20%, і наповнювати його влада самостійно не має повноважень.

Одним з механізмів розв’язання цієї проблеми, на мою думку, є введення обов’язкового декларування об’єктів нерухомості.

Але це зміни до Податкового кодексу – зміни обґрунтовані, аргументовані, на часі.

Певна річ, це питання має вирішитися на державному рівні. Хоча Київ завжди готовий і пропозиції надати, і проявити активність при введені. Перевірено.

Геннадій Пліс, перший заступник голови КМДА