Останки князя Ярослава. Мовчання президента Петра

Версія для друку     Додати коментар

19.08.2016  12:06 __ Олександр Вовченко

Замість передмови.

"Все можна змінити: доми, одягачку, воям дати іншу зброю, напхати пельку заморськими наїдками й напитками, та душу народові не виймеш, не вставиш йому іншу, чужу". Ці мудрі та влучні слова написав Павло Загребельний у романі "Диво".

На жаль або на щастя, у нас немає міністерства, яке б опікувалося душею українського народу.

Бо що таке душа народу? Це, насамперед, наші цінності й історична пам’ять, свідомість і світогляд, наше бачення і курс майбутнього, і, насамкінець, наша самоідентичність.

Душа українського народу потребує уваги, піклування та всебічного розвитку. Душа народу – це не місце, де прийнято займатися брудом, корупцією і популізмом, як у всіх без винятку міністерствах і відомствах України.

Коли більшість людей перебувають на межі виживання, без елементарних умов для існування, антигуманітарну політику вести легко.

Величезний комплекс питань, пов’язаних з культурою, освітою і наукою, правами людей маркується грифом "без руху". Потім акуратно складається в якусь шафу і тримається під замком упродовж десятиліть.

Там же десь і питання національної ідеї України. Бо протилежний бік бідності народу – багатство обмеженого кола людей, що отримують необмежену владу.

Жадібність зробила з українських служителів народу служителями власних інтересів.

Українські чиновники навчені "шукати" гроші без жодних сумнівів і вагань так само, як службові собаки – зброю, вибухівку чи наркотики. А на все інше – немає волі. 

Реконструкція обличчя Ярослава Мудрого за черепом. Президент Петро Порошенко

Символ розквіту

Князь Ярослав Мудрий залишив в історії України вражаючий слід.

Під час його правління Київська Русь стала однією із найбільших та наймогутніших держав Європи. У ті часи рівень життя населення був надзвичайно високим.

Секрет успіху князя Ярослава полягає, беззаперечно, у його мудрості. Цей правитель поширював знання та освіту серед людей. Князь зробив безпрограшні ставки на писемність, науку та культуру.

Ще зі шкільних парт ми знаємо, що за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів – Правда Ярослава. А також те, що саме з його ініціативи було збудовано Софійський собор – справжнє бездоганне диво.

Це безцінні сторінки нашої давньої і величної історії.

Ярослав Мудрий – це символом розквіту Київської Русі. Князь Ярослав заклав підвалини для розвитку нашої державності із цінностями західного світу.

Останки князя Ярослава століттями зберігалися у Софійському соборі. Проте не всі знають, що мощі Ярослава Мудрого таємничо зникли з Софії Київської, і зараз перебувають за межами України.

Для наших державних діячів постать цього великого українця, єдиного лідера, який вивів нашу державу на перше місце у світі за рівнем розвитку, має стати взірцем для наслідування.

А вони, у свою чергу, просто зобов’язані зробити все можливе, щоб повернути усі українські святині, в тому числі і останки великого князя Ярослава, до України.

Саркофаг Ярослава

Саркофаг князя Ярослава Мудрого у Софії Київській

До 2009 року вважалося, що останки Ярослава Мудрого перебувають у саркофазі в Софії Київській. Згідно з документами, у цьому саркофазі мали знаходиться останки Ярослава та його дружини. Коли співробітники Софії Київської відкрили саркофаг, то виявили там лише останки жінки.

Тоді на чолі з керівником Софії Київською Нелею Куковальською розпочалося кропітке дослідження. За результатами якого вдалося з'ясувати, що останки князя Ярослава разом із чудотворною іконою Миколи Мокрого були вивезені з України під час окупації Києва німцями у 1941-1943 роках.

За словами очевидців, їх вивезли з метою збереження від сталінського режиму. Багато фактів і свідчень вказують, що останки Ярослава Мудрого нині перебувають в одній із церков у Нью-Йорку.

Однак  упродовж стількох довгих років влада не спромоглася зробити жодного дієвого кроку, щоб повернути ці українські святині на Батьківщину. Чому? І що може стати перепоною цьому важливому процесу?

Наші вороги

Процес повернення історичних та культурних цінностей на рідну землю сам по собі дуже складний. Якщо ми поважаємо себе, то над цим потрібно працювати.

Найбільший наш ворог – байдужість і самоусунення влади від цього процесу.

Першочергова причина банальна – брак політичної волі.  

Між тим повернення останків Ярослава Мудрого – це не тільки питання збереження нашої історичної пам’яті, це питання національної безпеки України.

Ні для кого не секрет, що Росія веде жорстку політику, спрямовану на знищення всього українського. Вже було чимало атак РФ з метою відібрати українські святині. Мають місце факти перекручення історії Київської Русі на лад "великого русского міра". Тому загроза зазіхання з боку Росії є, і про неї слід пам’ятати.

Дорожня карта

Разом із керівництвом Софії Київської Інститут реформ та розвитку Києва розробив комплекс заходів, виконання якого ставить за мету повернення останків Ярослава Мудрого до України.

Що вже зроблено і що громадськість вимагає від влади?

22 березня цього року з цього приводу було проведено круглий стіл, на який запросили народних депутатів, перших осіб Мінкультури, столичну владу, представників всіх компетентних у цьому питанні органів влади, науковців та фахівців з питань повернення культурних цінностей.

Круглий стіл, присвячений питанню повернення останків Ярослава Мудрого до України, 22.03.2016, Київ

Усі без винятку присутні висловили єдину позицію: повернення останків Ярослава Мудрого – стратегічне завдання для українського народу.

За результатами круглого столу було прийнято резолюцію, яка передбачала:

1. Звернулися до президента України з письмовою заявою щодо необхідності проведення переговорів із президентом США щодо повернення останків Ярослава Мудрого та чудотворної ікони Миколи Мокрого до України;

2. Звернулися до Комітету Верховної Ради України у закордонних справах та Комітету з питань культури і духовності щодо сприяння процесу повернення цих унікальних реліквій на Батьківщину;

3. На рівні Кабінету Міністрів України ініціювали створення двосторонньої Міжурядової українсько-американської комісії з питань повернення цих культурних цінностей та створення державної служби з питань повернення культурних цінностей, які були вивезені з України;

4. На рівні Міністерства культури України запропонували створити робочу групу з пошуку, ідентифікації та повернення останків Ярослава Мудрого;

5. Надіслали відповідні звернення до української діаспори, української Православної Церкви в США та Консульства України в Нью-Йорку.

Наголошу, що Україна має всі юридичні підстави для повернення цих реліквій. Зокрема, наша держава підписала Міжнародну конвенцію щодо повернення культурних духовних цінностей.

Пасивність чиновників та мовчання президента

Перспективи повернення останків Ярослава Мудрого, однозначно, є. Беззаперечно, що повернення останків великого українця на рідну землю має стати знаковою подією для України.

І головне у цьому питання – правильно провести переговорний процес зі США і досягнути домовленостей.

А для цього необхідна, насамперед, виважена та згуртована робота всередині країни на рівні президента, Верховної Ради та Уряду. І цю роботу має очолювати президент.

Більше ніж два місяці тому ми відправили офіційні звернення з цього приводу державним установам.

Як не дивно, але українська діаспора та Консульство України у Нью-Йорку, які знаходяться за океаном миттєво відреагували, запевнивши у сприянні та підтримці.

А от Мінкультури досі не створило робочої групи з пошуку, ідентифікації та повернення останків Ярослава Мудрого та чудотворної ікони. А щодо питання створення державної служби з питань повернення культурних цінностей, які були вивезені з України – відповіло –  "не на часі". Мовляв, усе це можливо лише після стабілізації економічної ситуації в Україні.

В Адміністрації Президента України не поспішають надавати відповідь на наше звернення, полінувалися навіть написати відписку.

Між тим, роль президента України у вирішенні цього питання ключова. Петро Порошенко має стати в цьому процесі першою скрипкою, бо інакше оркестр не заграє. Саме від нього повинен йти посил на всі можливі лінії і шляхи. Але цього немає. Є лише мовчання. І я не повірю, що президент не в курсі цієї проблеми.

Але тут варто знову згадати про прірву між культурою та правлячою елітою, між людьми та політиками, між дійсністю і прагненнями.

Можна навіть провести певні паралелі між Ярославом Мудрим та Петром Порошенком, чому б і ні?

Ярослав Мудруй, на відміну від нашого президента, не займався збільшенням своїх статків та не думав, як відмити свої активи на десь Візантії. Він не розбудовував кондитерські фабрики, а зводив храми, розвивав писемність, освіту, науку, культуру. І ми знаємо, які наслідки це мало для Київської Русі – розквіт, процвітання.

Що у нас зараз? Ми з черговою періодичністю бачимо як президентські та урядові делегації регулярно їздять до США – вибивати чергові кредитні транші та фінансові допомоги, українські ж святині їх не цікавлять. Бо з них не буде відкатів.

Повернення останків Ярослава Мудрого в Україну – має стати поверненням національної ідеї України в основу державної політики.

Адже мощі Ярослава Мудрого – не просто святиня, а й оберіг, який буде захищати нашу державу.

Олександр Вовченко, президент Інституту реформ та розвитку Києва спеціально для УП. Київ