Два роки триває неоголошена російсько-українська війна, частина нашої землі – в руках лялькарів з Кремля, які маскуються за спинами маріонеток-сепаратистів.
Після Революції гідності, в умовах анексії Криму та прямої російської окупації Донбасу громадяни нашої держави і кияни, зокрема, щодня ведуть безкровні бої за гідність – на мітингах, в робочих та експертних групах, інвестуючи себе в політику.
Часто приводом до чергового етапу боротьби стають народні обранці – депутати парламенту: на початку тижня стало відомо, що всередині ВР визріває закон про вибори в окупованих районах Донбасу.
Це – бомба зовсім не сповільненої дії, підкладена під фундамент нашої незалежності.
Як наслідок – легалізація окупантів і вбивць, а також довибори в 15 мажоритарних округах та місцеві вибори, а відтак – прихід кремлівських депутатів-сепаратистів у Верховну та місцеві ради.
Весь цей сюр будуть традиційно намагаються подати під соусом "Мінську-2". А наша відповідь на військово-політичні, соціальні та геополітичні виклики – банальна капітуляція. Причому, юридично закріплена.
Давайте поглянемо на це в перспективі. Що ми маємо?
По-перше, спробу змінити Конституцію в розрізі децентралізації, але, по факту, "доцентралізації влади" в руках президента з обмовкою про "особливість місцевого самоврядування" окремих районів Донбасу.
По-друге, закон "Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО", який створює чітке правове підґрунтя для легалізації окупаційної адміністрації на цих територіях – окремі суди й прокуратури, народна міліція, "захищені видатки" на окупантів, а не на освіту й медицину.
Є вже й закон про амністію колаборантів, ухвалений парламентом, але не підписаний головою Верховної Ради та президентом – ще одна бомба сповільненої дії, яку можуть запустити два розчерки пера.
До повного комплекту не вистачає останньої цеглинки – вищезазначеного закону про вибори.
Країна наближається до фактичної капітуляції – розгул сепаратистів, повсюдна контрабанда, хитка зона розмежування, корупція в армії, щоденні зведення про поранених та померлих.
Якими могли б бути ефективні та логічні кроки законодавців?
Необхідно ухвалити закон "Про тимчасово окуповану територію України", яким визнати окупованими не лише Крим, але й "окремі райони Донецької та Луганської областей". Потрібно обмежити економічні відносини з окупованими регіонами; встановити прикордонний та митний режими; визначити порядок деокупації та умови проведення виборів після її завершення.
Проведення виборів на окупованих територіях Донецької і Луганської областей – це антиукраїнський реванш, якому ми маємо протистояти. Зараз потрібен максимальний публічний тиск на парламент з вимогою не голосувати за антиукраїнські ініціативи.
І цю боротьбу потрібно починати вже зараз. Як і в часи Майдану, кияни та демократичні сили столиці повинні боронити гідність та європейське майбутнє країни.
Фракція "Об’єднання "Самопоміч" в терміновому порядку зареєструвала в Київраді звернення до депутатів Верховної Ради з вимогою не підтримувати подібні закони. На засіданні 7 липня ця ініціатива була проголосована.
Якщо народні обранці продовжать антиукраїнський курс, ми готові до безстрокових акцій протесту та максимальної мобілізації столичної громадськості!
Сергій Гусовський, голова фракції "Самопоміч" в Київраді, спеціально для УП.Київ