Яким буде нічний громадський транспорт у Києві

Ще у квітні-травні Києвом мав почати курсувати нічний громадський транспорт. Принаймні, так обіцяли представники місцевої влади. Однак поки дедлайн запуску невідомий.

Спеціаліст з транспортного планування впевнений, що раніше кінця літа сподіватися на це не варто. Адже навіть конкурс на обслуговування маршрутів ще не оголосили.

То чого ж слід очікувати жителям столиці?

Надія на нічний транспорт в Києві з'явилася, коли петиція "Нічні маршрути по місту Київ" (від 25 жовтня 2015) отримала відповідь, що підписані розпорядження про відкриття нічних маршрутів №136 "Вулиця Кадетський Гай – вулиця Милославська",  №137 "Центральний залізничний вокзал – станція метро "Харківська" та №133 "Центральний залізничний вокзал – проспект Гонгадзе". 

Проте конкурс на обслуговування нічних маршрутів й досі не оголошений, а робота над планами і тестуванням триває. Ймовірно, що зміни вносять в самі маршрути.

Нічні маршрути будуть там, де активні користувачі мобілок

"Справа у тому, що ці маршрути були розроблені шляхом експертної оцінки, - пояснює Антон Гаген, спеціаліст із транспортного планування, один з співрозробників транспортної моделі Києва. – Логіка полягає в тому, що це мають бути довгі маршрути, які сполучають центри нічної активності з житловими масивами, в тому числі і віддаленими. Маршрути мають йти не по магістралях, а трішки "зигзагами", аби краще підвезти пасажирів до їхнього дому вночі і охопити більшу площу власне житлових масивів.  Але для повноцінного та максимально ефективного планування маршруту необхідно знайти спосіб оцінити попит на нічні первезення. Наприклад, може виявитися, що поширена в Європі практика прив’язки нічних маршрутів до залізничного вокзалу для Києва є непотрібною, оскільки вокзал генерує недостатньо пасажиропотоку".

Жителям Сеула з нічним транспортом допоміг мобільний телефон. Фото pexels.com

Однак наразі, за словами Антона Гагена, міська влада консультується з приводу впровадження нічних маршрутів з представниками мерії Сеула.

Виявляється, що у столиці Кореї налагоджена дуже ефективна мережа нічного транспорту. Десятимільйонне місто зіткнулось з непростою проблемою ефективного перевезення своїх мешканців.

Вдень там працює 7,5 тисяч автобусів, і експерти з питань транспорту були переконані, що для забезпечення 50% мешканців нічними маршрутами, необхідно буде залучити 350 автобусів. Однак це було досить дорого.

Нічні автобуси в Сеулі. Фото therebelsweetheart.com

Тому провели дослідження на базі нічної активності мобільних телефонів – це показало точки концентрації людей в нічний час, яким знадобиться дістатися додому.

Нічна маршрутна мережа була підлаштована під отримані дані дослідження – і вуаля! Корейці запустили лише 50 автобусів (в 7 разів менше, ніж планувалось!!!), які покрили потреби 42% населення у нічному проїзді.

Тож цілком імовірно, що столиця піде протореним шляхом і запустить свої маршрути за тією ж технологією, що дозволить зробити мережу нічних маршрутів значно ефективнішою.

Те, що нічний транспорт буде збитковим у будь-якому випадку, Антон Гаген і не приховує. Знизує плечима здивовано: "Громадський транспорт зазвичай є збитковим,  зворотне трапляється вкрай рідко. Це так само стосується і нічних маршрутів, не зважаючи на те, що оплата проїзду там часто вища за нормальний тариф. Але це не критично, оскільки суть транспорту – в задоволенні потреб мешканців у поїздках, а не в отриманні прибутків, до того ж, якісний транспорт стимулює економічне життя міста, таким чином опосередковано генеруючи значну вигоду для суспільства".

Нічне метро – для безпеки молоді

Нічний транспорт успішно працює у багатьох містах світу. Зазвичай це довгі маршрути тривалістю до півтори години, які проходять через розважальний центр міста, авто- та залізничні вокзали і їдуть у віддалені райони.

Якщо у містах є студмістечка – вони неодмінно сполучені нічним транспортом з центром.

Цілком природно, що інтервал курсування більший, ніж вдень – від 30 хвилин до години. Ціна також у більшості випадків вища орієнтовно вдвічі.

Варто зауважити, що нічний транспорт зазвичай ходить якщо не переповненим, то не напівпустим точно. Тож запит на його існування у великих містах є.

Під тиском громади запрацював нічний транспорт у Гамбурзі. Тобто автобуси нічні там були, але їх маршрути були дуже довгими та незручними: вони об’їжджали кілька районів та їхали іноді вдвічі довше, ніж денні. Тож нетерпляча німецька молодь часто брала власні автівки і поверталась після нічних гулянь власним ходом. Природно, що аварій було дуже багато і смертність та травматичність молоді також.

У Гамбурзі надали перевагу нічному метро. Фото hafencity.com

Ніколас Гауфлер, депутат міської ради Гамбурга від Християнсько-демократичної партії Німеччини, з гордістю відзначає, що завдяки активному лобіюванню цього питання їхньою молодіжною організацією, у 2006 році в місті запрацювали нічні електрички та метро. Працюють вони лише у вихідні – але цілодобово, з інтервалом 20-30 хвилин. Адже саме у вікенд молодь найактивніше відпочиває і розважається.

У Вроцлаві курсує 13 нічних маршрутів з великою протяжністю, аби охопити фактично всю територію міста. Курсують щогодини, деякі – щопівгодини. Ціна на нічний автобус становить 3,2 злотих.

У Варшаві вночі курсує понад 40 автобусних маршрутів. Всі вони відправляються о 00 та  39 хвилин кожної години від зупинки біля вокзалу "Варшава Центральна" (це зокрема дуже зручно, якщо потрібно вночі робити пересадку з одного маршруту на інший).

Номери маршрутів починаються на букву "N". Ціни на квитки – аналогічні до денних, діє та ж складна система, пов’язана зі зонами маршруту, часом та кількістю поїздок.

До слова, концепція "зав’язувати" всі нічні маршрути на одній станції типова для європейських міст.

У Братиславі всі нічні маршрути також стартують від залізничного вокзалу. А усі 9 нічних празьких трамваїв зупиняються на зупинці "Лазарська".

Регіони вже мають нічний транспорт

Є нічний транспорт вже і в українських містах. Наприклад, у Вінниці щогодини їздить нічна маршрутка №25Н "Вишенька – Залізничний вокзал" з вартістю проїзду 4 гривні  (денна ціна – 3-3,5 гривні), у Рівному приблизно кожних сорок хвилин їздить нічний тролейбус №3 за неймовірно дешеві півтори гривні (до слова, вражаюче збитковий для міста), а у Хмельницькому "бігають" аж три нічних тролейбуси, практично охоплюючи все місто. У Львові, до прикладу, вночі курсують містом не тролейбуси, а маршрутки. Коштує проїзд 8 гривень. Автобуси курсують у семи напрямках.

Нічна маршрутка у Львові. Фото portal.lviv.ua

Деякі українські міста спробували підтиском громади запустити нічні маршрути, але швиденько згорнули ініціативу під гаслом "От бачите – нікому це не потрібно".

Наприклад, схожа ситуація була у Тернополі, де два нічні тролейбуси в тестовому режимі запустили напередодні нового 2016 року. Та вже 15 січня на офіційному сайті КП "Тернопільелектротранс" повідомили, що їх зняли з маршруту, оскільки вони збиткові.

Хоча й нічними їх важко назвати, оскільки працювали вони лише до 1:00, а про шалену популярність на нічний маршрут годі й було сподіватись, адже за два тижні навряд більшість тернополян взагалі змогла дізнатись про таку можливість.

Тож хочеться сподіватись, що київські нічні маршрути таки стануть дійсністю і радше повторять успішний шлях Сеулу, Праги, а не досвід Тернополя.

Адже це дивно, коли у європейських столицях та українських обласних центрах нічний транспорт є, а в столиці України – немає.

Світлана Чернецька, журналіст Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"