5 маніпуляцій "Солідарності" щодо райрад у Києві

Мистецтво політичної маніпуляції передається від покоління до покоління провладних політиків останнього десятиліття. Нині "Солідарність" вміло перехопила лідерство Партії Регіонів з обману громадян. Приклад – тема децентралізації.

Декларуючи в медійному просторі курс на передачу повноважень на місця, в просторі політичному вони продовжують посилювати президентську вертикаль. Зокрема в Київраді така позиція переродилась в справжню істерію проти виборів до районних рад.

Коротка історія питання: в липні 2015 року Київрада відновила районні ради й призначила вибори на 27 березня 2016 року. "Солідарність" майже повним складом підтримала це рішення. Потім теза райрад зайняла одну з ключових позицій в передвиборчій риториці мера. Але вибори пройшли й раптово райради стали страшним сном Віталія Кличка й компанії. Продажні суди, кишенькові ГО та лідери думок, політична корупція, медійні ресурси, вся бюрократична машина КМДА, — усі сили кинули проти проведення виборів до райрад.

І "Солідарність" досягла такої бажаної мети. Вибори 27 березня були зірвані. Демократичні сили Київради почали боротися за призначення нової дати виборів. Але "Солідарність" блокувала всі спроби звернутися до ЦВК. До 26 травня їм це вдавалося. Проте повна мобілізація чотирьох фракцій Київради 26 травня дозволила ухвалити таке важливе рішення — звернення до ЦВК щодо призначення дати виборів до райрад.

Але 31 травня мер зупинив децентралізацію в столиці, наклавши вето на право громади обиратися до районних рад.

Цим він продемонстрував, що не захищає інтереси громади міста, а опікується виключно інтересами своєї політичної сили. Спробу пояснення таких ганебних дій у вигляді блогу опублікував секретар міськради Володимир Прокопів.

Давайте коротко проаналізуємо основні "тези" пана Прокопіва:

1) "І автор особисто, і мер Віталій Кличко, і фракція "Солідарність", і будь-яка прогресивно  думаюча людина "ЗА" райради, за процеси децентралізації". На словах та на камери – так. На засіданнях Київради та на комісіях – ні.

Останні півроку демократичні сили Київради зіткнулися з систематичним супротивом фракції "Солідарності" у будь-яких починаннях щодо відновлення місцевого самоврядування в місті.

Лишень уявіть! Рішення про звернення до ЦВК виносилось на голосування більше 5 разів у різних конфігураціях. І щоразу – жодного голосу від "Солідарності" під прикриттям фраз про недолугість виборчого законодавства (яке БПП підтримав у Верховній Раді) та про відсутність повноважень райрад (проект рішення, про які зареєстрований ще на початку січня). Що маємо як результат? Аж ніяк не підтримку райрад.

2) Прокопів відверто маніпулює термінологією, називаючи майбутніх депутатів райрад чиновникам. Це яскраво демонструє управлінську некомпетентність секретаря міськради. "Чиновники" – це представники виконавчої влади (зараз це КМДА та райдержадміністрації), майбутні депутати райрад – представники громади, завдання яких – контролювати чиновників.

Тобто пишучи, що з райрадами ми "отримаємо додатково 500 чиновників" та "збільшуємо кількість недієздатних чиновників", Прокопів або лукавить, або демонструє невігластво. Насправді ми отримаємо 462 контролери за чиновниками, які зараз дерибанять кошти на районному рівні.

3) "Недосконале виборче законодавство для забезпечення реального демократичного процесу створення райрад, яке б дозволило формувати його знизу". Смішно.

Щоб забезпечити волевиявлення "знизу" пропонується змінити законодавство України згори. Знову запустити бюрократичного та політичного монстра Верховної Ради, почекати рік-два, отримати на виході чергове творіння БПП.

Замість того, щоб виконувати чинне законодавство, пропонується його тимчасово ігнорувати й абстрактно змінювати.

І знаєте, яка виборча модель мрії для "Солідарності"? Мажоритарка. Засіяти округ, пофарбувати лавочки, заклеїти стовпи червоно-білою макулатурою – готово. Це буде формування райрад знизу? Ні. Це політичний феодалізм.

4) Усмішку викликає й те, як автор переймається дотриманням законодавства про державну службу. Це при тому, що зараз двоє депутатів "Солідарності" поєднують депутатську діяльність з посадами голів РДА, а ще ціла низка займає посади керівників комунальних підприємств та високопосадовців КМДА.

Застарілий закон "Про столицю України – місто-герой Київ", на який теж посилається пан Прокопів, – атавізм 1999 року. Саме він закріплює вертикаль узурпації влади в місті.

Тим часом пан секретар переймається, що президент не зможе призначити депутата райради головою райдержадміністрації. Процедурно це питання легко можна урегулювати. Але хаос у міській владі – ось це дійсно складна задача.

5) Проект рішення щодо розширення повноважень райрад, ініційований нашою фракцією, на думку пана секретаря, є недостатньо конкретним.

Варто нагадати, що експертна робота над ним триває з початку року. Ми проводили зустрічі зі спеціалістами, громадські слухання, запрошували всіх депутатів міськради до обговорення.

Проект у першому читанні підтримали всі фракції Київради, включаючи "Солідарність". Коли почалась підготовка документу до другого читання, в робочій групі був представник "Солідарності". Тепер пропрезидентській фракції не вистачає конкретики. От тільки суть таких зауважень – лише намагання заплутати громаду юридичною софістикою: от спробуйте з першого разу зрозуміти цей текст.

Очевидно, що існує гостра необхідність розроблення чіткого механізму взаємодії міського та районних бюджетів. Для вирішення цього питання постійна комісія Київської міської ради з питань бюджету вже утворила робочу групу, яка напрацьовує цей механізм.

Ніхто не залишатиме райони без бюджетів. Райради можуть стати тими охоронцями коштів громади, які зараз на свій розсуд використовують суцільно чиновницькі райдержадміністрації.

Претензії до інших пунктів також вражають. Автор пропонує провести близько десяти реформ, які, звичайно, КМДА ніколи в житті не проведе. Це й інвентаризація всього майна громади, зелених зон, створення карт районів і т.і. З нинішнім темпом "рішучих реформ", це станеться років за 20.

Натомість, нові райради європейського зразка могли б стати тими експериментальними майданчиками, де кращі представники територіальних громад будуть реформувати свої райони знизу.

Немає часу чекати, поки КМДА прокинеться й все інвентаризує. Цього не станеться ніколи, з управлінських, часових та ресурсних позицій.

Як висновок, пан Прокопів пропонує написати новий проект про розширення повноважень райрад "незалежною групою експертів на кошти донорів". Наплювати на шість місяців роботи експертної групи.

Насправді, "Солідарності" просто потрібен додатковий час для відтермінування реальної децентралізації.

Районні ради існують в більшості європейських столиць – 12 у Берліні, 23 у Відні, 33 в Лондоні, 18 у Варшаві. Це гнучкі та ефективні органи, які стратегічно планують діяльність району на низовому рівні й тактично вирішують найболючіші питання містян. На думку "Солідарності", Київ на таке не заслуговує.

Райради – не чарівна пігулка від хвороб столиці. Це довге й важке лікування від корупції, яка роз'їдає наше місто. За планом "Солідарності" потрібно ще років з 10 їхніх "реформ".

У нас немає цього часу. Для налагодження ефективної управлінської системи в місті ми маємо діяти тут і зараз, динамічно й конструктивно. Так, як очікують від нас кияни. Так, як диктує совість і закон.

Сергій Гусовський, голова фракції "Самопоміч" у Київраді