Декомунізація по-київськи: створювати, а не руйнувати

Версія для друку     Додати коментар

26.05.2016  09:43 __ Владислав Михайленко

Столиця одночасно є й найбільшим містом України. Цілком логічно, що пам’яток, в тому числі і радянських, тут більше ніж в інших населених пунктах. Чи варто викидати все це на смітник? Думка істориків та простих киян однозначна – "Ломать не строить!". 

Саме з таких міркувань Дмитро Білоцерковець (тоді директор Департаменту міського благоустрою Києва, а нині народний депутат) подав ідею створення парку історії радянської окупації.

З 23 липня 2015 року, саме тоді було прийнято рішення міської ради щодо започаткування парку, ми провели величезну роботу. Низку консультацій з митцями, істориками. Декілька громадських обговорень щодо місця розташування. Вивчили думку киян та досвід інших держав. 

Київський тоталітарний парк має врахувати досвід та концепції закордонних аналогів. Таких як парк "Мементо" в Будапешті, музей окупації Латвії в Ризі та інших.

Парк комуністичних скульптур в Угорщині. Фото agentika.com

Це має стати публічним простором під відкритим небом. Своєрідним нагадуванням про тяжкі часи, які пережив наш народ в радянську епоху. 

Депутати, як минулої так і нинішньої каденції, затягнули з питанням вибору місця для вивезення пам’ятників.

Дмитро Білоцерковець неодноразово пропонував, зокрема, партії "Свобода" вибрати місце для парку. Натомість свободівці, наразі блокують роботу Київради. Тому міськрада уже більше місяця не може прийняти жодного рішення і щодо тоталітарного парку також. 

Нещодавно Віталій Кличко своїм розпорядження визначив частину території аеропорту "Київ" як тимчасове місце для зберігання пам’ятників соціалістичної епохи.  

Демонтажу підлягало 23 об’єкти. На даний час залишається лише два: Чекістам і Щорсу. 

Це не враховуючи 127 меморіальних дощок, які вже демонтовано. Серед них також будуть обрані ті, що стануть експозицією майбутнього парку. 

Парк Грутас у литовському містечку Друскінінкай. Фото olitve.ru

За останній рік парк пропонувалось розмістити і в Оболонському, і в Дарницькому районах. Були варіанти щодо розміщення і в існуючих парках і виставкових комплексах і, навіть, у музеї селища Пирогів. Більшість таких ідей не знайшли підтримки киян.

Найвірогідніше місце для розташування Київського тоталітарного парку – 6 гектарів на вулиці Пирогівський шлях. Саме цю ділянку підтримала на своєму засіданні комісія з питань культури Київради. 

На облаштування парку має піти від 3 до 5 років. Але ініціатори ідеї будуть робити все можливе, аби цей об’єкт вже наступного року з’явився на туристичній мапі столиці. Для облаштування планується залучати не тільки бюджетні кошти, але й меценатські.  

Звісно, є значно простіший шлях декомунізації. Взявши в руки символічний молот, трощити по всьому місту радянські символи.

Але Віталій Кличко і його команда вибрали шлях набагато складніший – відкрити новий туристичний, мистецький, історичний об’єкт.

Створювати нове завжди важко, але воно того варте. Тож попереду в нас багато роботи! 

Владислав Михайленко, депутат Київради від фракції "Солідарність"