Коли чекати систему Bike-sharing у Києві

Розвинена велоінфраструктура є невід’ємною складовою сучасного європейського міста.

У Європі велосипедний транспорт, як альтернатива автомобільному, почав розвиватися ще у 70-х роках минулого століття. Це дало змогу розвантажити дороги, на яких все частіше утворювалися затори, та покращити екологічну ситуацію.

Традиційно велоінфраструктура включає доріжки для велосипедистів, відокремлені від автомобільних та пішохідних, окремі світлофори або стоп-лінії на пішохідних переходах, які дозволяють автомобілістам бачити велосипеди під час повороту, майданчики для паркування велосипедів біля магазинів, аптек, залізничних вокзалів та автобусних станцій, шкіл, у парках та в середмісті.

Фото svelo.eu

В Амстердамі, наприклад, діє спеціальний підземний паркінг для велосипедів, у низці міст працюють цілодобові ремонтні та сервісні центри. У більшості регіональних поїздів є спеціальні вагони для велосипедистів.

Майже одночасно з розвитком велосипедної інфраструктури кілька громадських організацій почали розробку системи спільного використання велосипедів – Bike-sharing.

Система прокату велосипедів у Міннеаполісі, Міннесота, США. Фото gearjunkie.com

Вона давала можливість убезпечити веловласників від вандалізму й викрадення велосипедів та позбавляла їх від необхідності вирішування питання ремонту та паркування. Крім того, ця система дозволяє користуватися велосипедами тим, хто не має власного, та туристам.

Велоперспективи Києва

Створення повноцінної велоінфраструктури сьогодні є одним з нагальних завдань української столиці.

Нині у місті формується інфраструктура на першому відрізку маршруту "Троєщина – Європейська площа", а Київське інвестиційне агентство розпочало пошуки інвестора для створення системи bike-sharing.

Як тільки вдасться знайти потенційних інвесторів, буде оголошений інвестиційний конкурс. Наразі кілька компаній з міжнародним досвідом реалізації проектів з розвитку велоінфраструктури зацікавлені взяти в ньому участь.

За кордоном на території студмістечок чи університетів часто Bike-sharing є безкоштовним. Фото nextbike.net

Однак, через відмінності в законодавстві, повністю реалізувати європейський досвід в Україні неможливо.

У світовій практиці є приклади, коли до створення bike-sharing долучалися соціально відповідальні компанії – лідери у фармацевтичній, телекомунікаційній та інших галузях.

В Україні таких лідерів немає, але можна спробувати залучити провідні міжнародні компанії. Ми зверталися до них з запитами, відповіді поки що немає.

За нашими розрахунками, спорудження першої черги системи Bike-sharing – після проведення інвестиційного конкурсу – триватиме близько двох років.

За цей період мають бути споруджені станції велопрокату в найбільш густонаселених районах Києва – Печерському, Шевченківському, Солом’янському та Оболонському.

Система спільного користування велосипедом спрощує життя - принаймні ремонтувати велосипед вам не доведеться. Фото nextbike.net

Також плануємо включити до системи вже існуючу велодоріжку, що з’єднує Троєщину та Європейську площу. У рамках першого етапу планується спорудити 60 станцій велопрокату на 700 велосипедів.

Другий етап проекту розроблятиметься в залежності від розвитку транспортної інфраструктури міста – будівництва нових станцій метро, зміни маршрутів наземного транспорту тощо.

Як Bike-sharing працює в Європі

Наразі у світі дії понад 200 систем Bike-sharing. Усі вони включають автоматизовані велосипедні станції, розташовані на відстані кількасот метрів одна від одної, та, звісно ж, велосипеди, які відрізняються від приватних.

Пересічний містянин може скористатися велосипедом, аби, скажімо, доїхати від дому до метро. У такому разі, він може взяти велосипед у пункті, найближчому до його буднику, й залишити у пункті біля станції метрополітену. Далі, аби дістатися від метро до місця роботи, можна знову скористатися велосипедом на інших пунктах Bike-sharing.

Велоінфраструктура. Ванкувер, Канада. Фото flickr.com

Система була розроблена саме з такою метою й не передбачає можливості пересування на велосипеді через усе місто без використання інших видів транспорту. Так само як не передбачає й тривалих велопрогулянок – для цього можна скористатися традиційною орендою.

Зазвичай транспортні засоби системи спільного використання адаптовані для чоловіків та жінок і мають оригінальний дизайн, завдяки якому такий велосипед неможливо видати за власний. Є у них і ще одна особливість – велосипеди є рекламними носіями, за рахунок чого покриваються частина витрат на їх утримання.

Існує декілька способів оплати користування велотранспортом. Безкоштовно скористатися велосипедом можна на окремих закритих територіях – парках, студентських містечках.

Байк у потязі - це нормально. Копенгаген, Данія. Фото streetsblog.org

Перш ніж взяти транспортний засіб у пункті прокату оператора, користувач має зареєструватися в інтернеті та ввести дані своєї банківської картки. Можна придбати абонемент на певний термін, залишити депозит або придбати членський квиток – залежить від того, яку систему застосовує оператор у тому чи іншому місті.

Крім того, для мінімізації випадків вандалізму, окремні оператори можуть блокувати певну суму коштів на рахунку користувача.

Світлофор для велосипедистів. Амстердам, Нідерланди. Фото bikecitizens.net

Орендувати и велосипед можна в будь-якому пункті прокату на території міста й залишити його в іншому пункті. Цікаво, що перша година користування коштує дешевше, ніж друга й третя, а після трьох годин тариф відчутно зростає.

Така система дуже зручна як для мешканців міста, так і для туристів, які можуть чергувати велосипедні прогулянки з пішохідними.

Найбільша мережа спільного використання велосипедів знаходиться у Парижі. У сусідній з нами Польщі автоматична система прокату Veturilo діє у Варшаві та ще кількох містах. Схожі системи є у Великобританії, Німеччині, Данії, Швеції, країнах Прибалтики, а також Ізраїлі, США, Канаді, Мексиці.

В Україні також є перший успішний приклад Bike-sharing.

У цій царині столицю випередив Львів, де вже створена система спільного використання велосипедів – Start up. Наразі у місті вже існує 5 станцій Bike-sharing на 55 велосипедів.  До літа 2016 року кількість станцій планують збільшити до 22, кількість велосипедів – до 220.

У Львові вже працює Bike-sharing. Черга за Києвом

Сподіваюся, що в Києві нам також вдасться знайти інвестора та вже найближчим часом розпочати створення сучасної велоінфраструктури.

Олег Містюк, генеральний директор КП "Київське інвестиційне агентство", для УП. Київ