Столичні ярмарки – якісно і дешево

Купити дешевше чи якісніше? Питання, яке за нинішніх економічних умов виникає на порядку денному чи не у кожній сім’ї. Але як вибирати, коли мова йде про здоров’я – власне та близьких?

Для багатьох киян реальним вирішенням цього питання стали ярмарки. Сьогодні такий формат торгівлі затребувані. Можна сказати, що це один із проектів міської влади, який знайшов підтримку серед практично усіх киян.

М’ясні продукти тут коштують на 10-15% дешевше, овочі та фрукти – на 10-20%, а вартість молочних виробів, бакалії та консервації може відрізнятися від магазинної у кілька разів.

До прикладу, наприкінці минулого року за пакунок зі свинини (кіло у магазині – 90 гривень, на ярмарку – 75), курятини (близько 40 гривень у магазині проти 55 гривень – на ярмарку), молока (2 літри коштують 26 гривень у магазині, вони ж – 18 на ярмарку), сиру (0,5 кг. – 42 проти 18), і картоплі (6-8 гривень у магазині, 5 гривень – на ярмарку) на ярмарку заплатите близько 100 гривень, у магазині – суттєво дорожче.

Це не рекламний трюк – київські ЗМІ неодноразово експериментували із продуктовим кошиком, і перевага щоразу була не на боці офіційних торгових мереж.

Одна з основних причин такої суттєвої різниці – відсутність торгових надбавок, які зазвичай мають місце у маркетах і збільшують вартість товару.

Ще одне важливе пояснення – те, що до участі у ярмарках організатори залучають переважно виробників, без посередників. Тих, хто продає власноруч створене чи вирощене, хто знає все про свій продукт, і, так само, як і торгова мережа, прагне напрацювати постійного клієнта.

Залучаючи до участі великі і малі фермерські господарства і окремих підприємців, ми розуміємо, що переваги мають обидві сторони. Для влади ж – це реальна підтримка малого та середнього бізнесу сільськогосподарського сектору.

Упродовж 2015 року проведено 775 ярмарків, на яких реалізовано 81 тисяча тонн сільськогосподарської продукції рослинного та тваринного походження і продовольчих товарів.

На ярмарках представлені понад 107 тисяч підприємців-учасників.

До участі в ярмарках залучаються безпосередні виробники продукції з Київської, Вінницької, Полтавської, Черкаської, Чернігівської, Миколаївської, Хмельницької, Житомирської та інших областей України і підприємства харчової промисловості столиці.

Лише одне комунальне підприємство, яке займається організацією ярмарок – "Київська спадщина" – за вересень-грудень отримало чистий дохід у розмірі 307 тисяч гривень.

До казни міста відраховується 50-70%. До слова, жодне із задіяних у організації ярмарок КП з міського бюджету не фінансується.

"Як щодо якості?" – запитають скептики. Відповім: перед тим, як потрапити на імпровізовані прилавки, продукти, особливо м’ясні, проходять перевірку спеціалістами, продукти без документів до продажу не допускають.

Крім того, ми плануємо залучати мобільні лабораторії, які у ярмаркові дні пересуватимуться місцями торгівлі і додатково перевірятимуть представлену продукцію. Це означає, що контроль за якістю продукції буде посилюватися, адже у цьому зацікавлені всі.

Так, звичайно, ще трапляються випадки, коли ярмарок недостатньо чистий. Розповідайте про це нам – безпосередньо у Департамент, і ми розбиратимемося з кожним випадком.

Враховуючи розмір ярмарку, у середньому його відвідує від 500 до 15 тисяч киян. Тут можна зустріти і бабусь, які люблять сам процес торгу, і молодь, яка віддає перевагу органічним продуктам і здоровому способу життя, і людей середнього віку.

Плануючи місця для ярмарків, ми прислухаємося до людей – де краще його розташовувати, яких виробників залучати, у які дні та години проводити.

Сучасні ярмарки охайні – адже місцеві райадміністрації та комунальне підприємство-організатор дбають про те, щоб сміття оперативно вивозилося, а територія, на якій проводився захід, якнайшвидше прибиралася.

Про їх проведення киян інформують заздалегідь, тобто люди можуть відвідати те місце, яке зручне у конкретному районі проживання.

У майбутньому хочемо піти далі – поліпшити зовнішній вигляд торгових місць, уніфікувавши їх, розширити спектр пропозиції, додати розваг, можливо – активності.

І якщо раніше подібні заходи були радше мірою вимушеною, для соціально незахищених людей, то зараз ярмарок – це реальна можливість робити розумні та якісні придбання.

Але не забувайте, що ярмарок – це місце, де можливий торг. Якщо ви бачите, що ціни завищені – звертайте увагу на рекомендовану вартість товарів у палатці адміністрації і нагадуйте про це продавцям.

Адже ярмарки створені для того, щоб знайти розумний компроміс між покупцем та торговцем. Так само ви завжди можете звернутися до контрольних терезів – вони мають бути на кожному ярмарку.

Я не агітую киян відмовитися від покупок у супермаркетах, що розташовані у зручних для них місцях. Також не стверджую, що продукція на ярмарках краща від тієї, яка представлена у торгових мережах.

Врешті-решт, кожен із нас голосує гривнею за те, що подобається саме йому. Але факт беззаперечний: ярмарки як явище не лише еволюціонували, перетворившись у відмінну альтернативу стандартним магазинам, але й стали хорошою можливістю проявити себе, знайти свого покупця – для виробників.

Максим Кузьменко, директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва