Лайфхаки по енергозбереженню: починаємо ще вчора

У попередніх матеріалах автор зазначала про те, що реформування ЖКГ в першу чергу залежить від готовності до реформи самих мешканців.

У даному матеріалі детально розгляну тему, особливо актуальну для жителів багатоповерхівок в контексті зростання тарифів – енергозбереження.

З чого почати? Облік ресурсів.

Можна виділити такі групи заходів з енергозбереження, які може здійснити кожен власник квартири або ж їх об’єднання:

- встановлення приладів обліку, що дозволить платити лише за спожиті ресурси;

- заощадження ресурсів шляхом зміни побутових звичок та вжиття простих заходів, серед яких, до прикладу, ремонт кранів або встановлення тепловідбивних екранів за радіаторами;

- проведення комплексних заходів із енергозбереження: заміна газового котла твердопаливним, заміна вікон місць загального користування, проведення теплоізоляції даху, модернізація системи вентиляції тощо.

У той же час, для оптимізації заходів дуже важливо зберігати їх правильну послідовність, яка виглядає так:

- облік + погодне регулювання,

- енергоаудит,

- утеплення.

Проведення заходів із утеплення без забезпечення обліку спожитих ресурсів справді зможе забезпечити вищий рівень комфорту, але в той же час така ощадливість ніяк не вплине на зменшення сум в платіжці, яку отримує споживач.

Питання обліку ресурсів, безумовно, не може триматися лише на ентузіазмі свідомих власників. Оскільки проблема є масштабною та актуальною, лише ставлячи як споживачів, так і виконавців послуг (особливо останніх!) в умови обов’язковості обліку ресурсів, можна досягти позитивного ефекту.

Зокрема, експертне середовище, розділяючи ідею забезпечення 100% обліку теплової енергії та води, розробили проект закону "Про правові та організаційні основи впровадження комерційного обліку у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, надання комунальних послуг".

Метою законопроекту є впровадження 100% обліку споживання компослуг до 1 жовтня 2017 року. Норми законопроекту закріплюють організаційні засади впровадження комерційного обліку, джерела фінансування, право власності та технічне обслуговування вузлів обліку.

На жаль, цей важливий законопроект досі перебуває на стадії розгляду, що свідчить про суттєвий опір груп впливу, яким 100%-ий облік споживання ресурсів є просто невигідним.

Саме тому, в Києві, будучи депутатом міської ради, разом із колегами по комісії та Петром Пантелеєвим із КМДА працювали над активізацією "Київенерго" процесу встановлення будинкових теплових лічильників.

У цілому, в столиці сьогодні маємо позитивні зрушення в даному напрямку, але питання контролю за взяттям лічильників монополістом на комерційний облік та нарахування мешканцям за ними досі іноді вирішуються "в ручному режимі".

Окремо варто зауважити, що встановлення засобів обліку без температурних регуляторів – це не економія енергоресурсів, а лише економія коштів мешканців, які перестають платити за нормативами.

Окрім цього, лічильник без регулятора – це також дієвий стимул до ощадливого використання ресурсів та подальшого впровадження енергоефективних заходів.

Тоді як облік із погодним регулюванням на рівні будинку, тобто встановлення так званого індивідуального теплового пункту (ІТП) дозволить піти далі і не лише платити за фактично спожите, але й самим регулювати його обсяг залежно від погодних умов.

На практиці це дозволить мешканцям у тепліші місяці опалювального сезону не страждати від задухи вдома або гріти вулицю через відчинені вікна, але самим регулювати температуру в своєму будинку.

Індивідуальний тепловий пункт – один із найдієвіших інструментів захисту співвласників будинку від свавілля монополіста, що постачає їм теплову енергію.

Наступний крок: визначити слабини

В Україні сьогодні найбільш енергоємними є такі сфери, як житловий фонд, промисловість, транспорт та сфера послуг.

Майже 80% житлових будинків у країні потребують ремонту. Впродовж тривалого часу вирішення проблем, пов’язаних з багатоквартирними будинками, в тому числі й зайвих енергетичних втрат, відкладалось на потім – але ж такий підхід тільки поглиблює наявні проблеми.

З усієї споживаної в побуті енергії близько 70% йде на опалення приміщень, 15% - на приготування їжі, 10% енергії споживає побутова техніка і ще 5% енергії витрачається на освітлення. Звичайно, цифри усереднені і багато в чому залежать від площі будинку або квартири, системи опалення, кухонної плити тощо.

Саме для того, аби не проводити заходи із енергозбереження наосліп або так, "як робив сусід", дуже важливим є проведення комплексного енергоаудиту для вивчення стану будинку та його потреб у енергомодернізації.

Наприклад, спостереження за бюджетними закладами показує, що навіть будівлі, збудовані за одним проектом, через деякий час мають різні показники енергоефективності, а за 10 та більше років відмінності стають ще більш суттєвими. Саме тому, щоб використати власні кошти найбільш ефективно необхідно правильно поставити "діагноз".

Енергоаудит – енергетичне обстеження, що проводиться за ініціативою споживача паливно-енергетичних ресурсів з метою встановлення ефективності використання ним цих ресурсів і вироблення економічно обґрунтованих заходів по зниженню витрат на паливо- і енергозабезпеченні.

Простими словами, метою проведення енергоаудиту є визначення способів підвищення енергоефективності будівлі.

Проведення енергоаудиту дає відповіді на питання:

- Як, де і чому в будівлі неефективно витрачається енергія (тепло, вода, світло)?

- Наскільки ці втрати критичні для будівлі сьогодні і в майбутньому?

- Які заходи треба впровадити для підвищення енергоефективності?

- Яка орієнтовна вартість заходів?

- В якій пріоритетності впроваджувати заходи при відсутності належного фінансування?

На сьогодні послуги енергоаудиту надає велика кількість приватних компаній. Безумовно, енергоаудит не є безкоштовним, але лише за його результатами ви разом із сусідами зможете обрати найраціональніші заходи підвищення енергоефективності.

Адже слід пам’ятати, що ці заходи вимагатимуть вкладення коштів, тому важливо бути певними, що витрати є обґрунтованими та принесуть очікувані результати. Зі свого боку "Свідомий мешканець" пропонує ознайомитись із даними компаніями, наприклад, через Асоціацію енергоаудиторів.

Реалізація заходів з енергозбереження

Заходи з енергозбереження можуть проводитись мешканцями як індивідуально, так і колективно, і саме колективні заходи на рівні будинку є найбільш ефективними.

Дуже часто мешканці хибно вважають, що досить замінити в своїй квартирі лампи розжарювання на світлодіодні, встановити аератор на кран, помістити фольгу за радіатор, поміняти вікна в квартирі, або навіть утеплити фасад навколо своєї квартири і уже має бути відчутна економія, і тому дивуються, що в результаті суми в платіжці в кращому випадку зменшились лише на 2-3% (і це тільки у випадку, якщо наявний квартирний засіб обліку теплової енергії).

Заощадження буде справді ефективним лише на рівні будинку, коли після забезпечення обліку та погодного регулювання, а також проведення енергоаудиту сусідами буде спільно вжито низку заходів, спрямованих на скорочення втрат тепла, серед яких можуть бути: модернізація внутрішньобудинкових тепломереж, ремонт і утеплення даху, оновлення вхідної групи під’їзду, заміна вікон місць загального користування, комплексне (а не клаптиково-поквартирне) утеплення фасаду будинку та ін.

Можливості для фінансування

Впровадження заходів енергозбереження вимагає вкладення коштів, і часто немалих. На сьогодні такими коштами можуть бути власні заощадження мешканців, а також залучені ресурси – гранти, кредити, бюджетне фінансування.

У 2015 році почала працювати державна програма енергомодернізації, що має на меті скоротити споживання енергоресурсів та знизити витрати на комунальні послуги.

Держава виділяє кошти мешканцям як приватних, так і багатоквартирних будинків, які можна використовувати для енергомодернізації багатоквартирних будинків ОСББ; утеплення приватних будинків, придбання негазових котлів та обладнання для обліку тепла, гарячої та холодної води, радіаторів опалення з терморегуляторами (як у квартирах багатоквартирних будинків, так і в приватних будинках).

Також згідно з програмою держава компенсує придбання негазових котлів, матеріалів і устаткування.

Власне, реалізовує програму Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (ДАЕЕ), що за якою держава відшкодовує частину суми кредиту на енергоефективне обладнання та матеріали для населення, ОСББ та ЖБК (від 20% до 70%).

Державною програмою передбачено відшкодування:

- 20% суми кредиту (але не більше 12 тисяч гривень) на заміну газових котлів для населення;

- 30% суми кредиту (але не більше 14 тисяч гривень) – для фізичних осіб для впровадження енергоефективних заходів.

- 40% суми кредиту (але не більше 14 тисяч гривень в розрахунку на одну квартиру) – для ОСББ та ЖБК як юридичних осіб, для загальнобудинкових заходів з енергозбереження.

Якщо позичальником є фізична особа, що отримує субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, йому відшкодовується 70% суми "енергоефективного" кредиту.

Якщо в складі ОСББ є отримувачі субсидій, таке ОСББ отримує відшкодування у середньозваженому розмірі між 40% і 70%  - залежно від кількості субсидіантів.

Програма реалізується через такі банки як "Ощадбанк" та "Украгазбанк". Кредит для фізичних осіб обома банками надається до 3 років на суму до 50 тисяч гривень під 24,5% річних.

Для ОСББ та ЖБК кредит: "Укргазбанку" надається до 10 років на суму до 10 мільйонів гривень під 22,9%, "Ощадбанку" – до 5 років на суму не більше 42 тисячі гривень з розрахунку на 1 квартиру під 23% річних.

У контексті муніципальних програм фінансування заходів з енергозбереження слід зупинитись на досвіді окремих регіонів у цьому питанні.

У місті Черкаси у 2015 році діяла програма, згідно з якою усі ОСББ Черкас могли отримати 50% співфінансування з міського бюджету на здійснення енергозберігаючих заходів (утеплення стін, заміна вікон та дверей, встановлення ІТП, приладів обліку ресурсів, модернізацію внутрішньо будинкових мереж та систем, улаштування енергоощадного освітлення для місць загального користування тощо).

У той же час, на капітальний ремонт або заміну ліфтів та ремонт покрівель у своїх багатоповерхівках для новостворених ОСББ співфінансування з боку міста складало 70%.

Таким чином місто не лише оптимізує використання бюджетних коштів на термомодернізацію будинків, але й вирішує надзвичайно актуальну проблему "першого капітального ремонту новоутвореного ОСББ".

У Львівській області підійшли до питання підтримки заходів із енергозбереження з іншого боку: в рамках діючої до 2016 року "Програми енергозбереження для населення Львівщини" здійснюється відшкодування фізичним особам річних відсотків за кредитами на реалізацію заходів з енергозбереження – 15% річних за кредитами на заходи з енергозбереження, та 20% річних за кредитами на заходи з використання альтернативних до газу джерел енергії.

Цікавим з точки зору ініціативності мешканців щодо залучення коштів на енергоефективні заходи є досвід луцького ОСББ "Явір 2011".

Спершу мешканці переконалися, що встановлення ІТП за чотири місяці опалювального сезону дало економію майже вдвічі, після чого дійшли згоди щодо можливості отримання кредиту на суму 1,9 мільйона гривень на утеплення всього будинку.

У результаті, ОСББ "Явір 2011" у 2015 році отримало кредит в розмірі 1,9 мільйона гривень від "Укргазбанку" для проведення комплексної термомодернізації будинку на 173 квартири.

У Києві в 2015 році в пілотному режимі була запущена програма співфінансування заходів з енергозбереження для ОСББ та ЖБК, за якою 13-ти ОСББ міська влада відшкодувала 70% витрат на термомодернізацію будинків.

Кількість учасників програми поки що мізерна, але з огляду на те, що це лише перший рік столиця запровадила подібну програму, а побудова довіри ОСББ до міської влади – процес тривалий та довгий, результат є непоганим. У 2016 році планується збільшити масштаб програми в кілька разів. 

Детально ознайомитись із міськими та регіональними програмами енергозбереження можна за на сайті "Теплий дім".

Можливістю залучення коштів також є грантова допомога. Актуальний каталог кредитних, грантових програм та програм міжнародної технічної допомоги в сфері енергоефективності (підготовлений програмою USAID "Муцінипальна енергетична реформа") налічує велику кількість пропозицій щодо фінансування заходів енергомодернізації.

Звичайно, такі програми працюють здебільшого із муніципалітетами, а не напряму з будинками, але створення попиту з боку мешканців може стати хорошою мотивацією для мера та виконкому взятись за налагодження такої співпраці.

Безумовно, впровадження заходів енергоефективності, дотримання принципів енергозбереження не є легкою справою. Але тільки об’єднавшись разом, створивши ОСББ ми зможемо навести лад у наших будинках! Пам’ятаймо, що не взявшись за справу зараз, наступна зима вдарить по нашому гаманцю ще сильніше.

Публікація підготовлена за підтримки Європейського Союзу та ГО "People in Need". Зміст публікації є винятковою відповідальністю автора і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу чи ГО "People in Need".

Олена Галушка, депутат Київради VII скликання