Биківня: теорія розбитих вікон у дії

Версія для друку     Додати коментар

01.02.2016  09:58 __ Володимир Бондаренко, для УП. Київ

У далекому 1982 році Джеймс Вілсон та Джордж Келлінг сформулювали теорію, завдяки якій, для прикладу, Нью-Йорк на початку 90-х почав ставати містом, комфортним для життя.

Суть цієї теорії проста: явні ознаки безладу і недотримання людьми прийнятих норм поведінки провокують оточення теж забути про правила. Працює ця теорія і у нашому місті.

Майже на межі Києва у бік Броварів є невеликий житловий масив – Биківня. Мало навіть корінних киян знає про його існування, хоча ще 1938 року, тоді ще хутір, Биківня був включений у межі столиці.

У 50-х роках у Биківні розмістили "Радіостанцію № 1 Міністерства зв’язку УРСР". Під цією назвою криється, як вже зрозуміли читачі, стандартна "глушилка". Територія "глушилки" була обнесена високим парканом (про нього ми далі ще згадаємо), а для її працівників поруч було побудовано спеціальне селище, яке так і назвали – селище Радистів.

Зверну увагу, що у далеких 50-х, коли територія лісу була позбавлена свого статусу, на цих землях почалося будівництво індивідуальних і малоповерхових будинків. Тоді нікому і в голову не прийшло вийти на проспект з плакатами "Збережемо ліс". Адже за такі плакати тоді могли дати і 25 років у місцях, де лісу хоч і вдосталь, проте доволі холодно.

Проте, така ситуація не заважала самим мешканцям цього віддаленого куточка облаштовувати побут. Адже радянська влада зробила усе, щоб жили вони практично в ізоляції від Києва. Тож, з’явилися біля будиночків городи, погреби, гаражі. Оформлені чи не оформлені (адже рука навіть радянської влади доходила до цього місця вкрай рідко), - вони створювали мешканцям необхідні умови для життя.

Ішов час. Мешканці селища Радистів і хутору Биківні прибували, територія розросталася, рубалися нові дерева, множилися будинки. УРСР пішла в історію разом з своїм Міністерством зв’язку, тож радіостанцію №1 просто розформували. І на її (підкреслю – саме на її території) все з’являлись нові земельні відводи, селилися нові люди, мікрорайон Биківні розвивався.

Із 2004 по 2014 роки у Биківні було виділено 89 земельних ділянок для індивідуального будівництва.

У 2006 році у Биківню переселили 82 дачники з Русанівських садів, чиї ділянки потрапили під пляму будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу.

Це все відбувалось на основі трьох рішень: від 13 липня 2006 року, від 27 травня 2010 року та від 24 травня 2012 року.

Не лишила Биківню осторонь команда Леоніда Черновецького. 196 земельних ділянок було виділено на скандальній сесії Київради 1 жовтня 2007 року. Саме ці землевідводи були оскаржені Віталієм Кличком у суді. Щоправда, тоді це результатів не принесло – судова система тих часів була не здатна виносити рішення на користь громади.

Врешті решт у 2014 році вже нова київська влада виділяє землі у Биківні родинам загиблих Героїв Небесної сотні та родинам загиблих киян – учасників АТО.

Але зіштовхується із проблемою: за чинним законодавством з 1 січня 2015 року виділення землі для індивідуального будівництва можливе тільки у разі затвердження детального плану території.

Тож, віддаючи данину цим людям, місто розробляє детальний план території (ДПТ). ДПТ повністю міський: замовником є "Київархітектура", розробником – КО "Інститут "Київгенплан". 

Первинно ДПТ розробляється на всю територію: 416 га. Адже правові підстави у міста для зменшення його площі просто відсутні. А власне територія ДПТ є логічною – паралельно Броварському проспекту за Генпланом-2020 (!!!) має йти продовження проспекту Лісового, утворюючи із Биківні практично прямокутник.

Клікніть, щоб збільшити. Фото kga.gov.ua

3 вересня 2015 року ДПТ виноситься на громадські слухання. І отримує негативну реакцію мешканців Биківні. Звучать тези про вирубку 200 га лісу, висотну забудову, "чиновників та прокурорів", які отримали землю у Биківні, а тепер "прикриваються" АТОвцями.

Чи почуло місто громаду? Звичайно так. За ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка після зустрічі із активістами зменшили площу території ДПТ більше, ніж вдвічі: до 176 га.

Крім того, усі земельні відводи, які викликали сумнів у законності направили до прокуратури для перевірки.

Більше того, оті 176 га – це територія від проспекту Броварського, 3в (будівельний гіпермаркет) до Путивльського провулку, від вулиці Бобринецької до закінчення вулиці Радистів. Як бачимо з карти, більша частина цієї території уже забудована з 50-х років. 

Клікніть, щоб збільшити

Під нове будівництво визначено тільки 34 гектари території. Із них, 21,4 гектари (63,2%) – для пільгових категорій осіб. У селищі Биківня виділені 92 земельні ділянки для сімей загиблих бійців АТО (10,66 га), 22 ділянки – для сімей загиблих Героїв Небесної Сотні (2,36 га), 17 ділянок – для воїнів-афганців (1,79 га) та 22 ділянки для параолімпійців – чемпіонів та призерів ХХХ літніх Олімпійських та ХІV Параолімпійських Ігор (2,2 га). Місто зарезервувало ще 49 ділянок (4,41 га) для родин загиблих бійців АТО.  

Клікніть, щоб збільшити

Багатоповерхового будівництва на цих територіях не буде, крім житлового комплексу "Лісова казка", що вже будується. Нове будівництво обмежене 4-ма поверхами, а реконструкція застарілого житлового фонду – 5-ма поверхами.

Передбачено розширення дитсадка №175 та добудова школи № 23 з доведенням її місткості до 640 місць. Запроектовано також два дитсадки на 367 місць (250 та 117 місць відповідно). 

Школа № 23: сучасний стан, єдиний діючий блок – "Б".

Планується будівництво амбулаторії сімейного лікаря та ветеринарної клініки, сучасного відділення зв’язку "Укрпошти", бібліотеки, центрів дитячої творчості та дозвілля, побутового обслуговування населення. На ІІ чергу ДПТ (до 20 років) передбачено будівництво поліклініки із підстанцією невідкладної допомоги.

Між вулицею Бобринецькою та територією селища Радистів залишено буферний парк площею 9,1 гектари, який самі биківнянці запропонували назвати Парком Героїв України. 

Клікніть, щоб збільшити

Саме громадське обговорення, яке мало закінчитись ще 7 вересня, продовжене на 17 днів – до 24 вересня 2015 року. 17 вересня уже доопрацьований ДПТ виноситься на продовжене громадське обговорення за участі вже Київського міського голови.

Але ж у столиці вже вирує на повну передвиборча кампанія. Більше того, і окремі активісти йдуть на вибори від різних політичних сил. Тож, замість громадського обговорення отримуємо просто збори із ґвалтом та криком.

Биківнянці, не розібравшись у коригуванні ДПТ, під впливом певних "активістів від політсил" продовжують висловлювати свою незгоду.

Які аргументи, запитаєте ви?

А вони аналогічні попереднім, що були до коригування плану. І все одно "активістам", що мала дитина розуміє: вирубати 200 га лісу на 34 гектарах нової забудови просто нереально.

Проте, демократичне місто не може "продавлювати" ДПТ без громадського обговорення. Більше того, коли 30 вересня 2015 року низка активістів звернувся до міста, аби була створена погоджувальна комісія, місто належно відреагувало.

Звичайно, що уже після виборів і початку роботи нового складу Київради така комісія була утворена із 29 осіб, 60% із яких – представники громади.

І тут починається найцікавіше.

Далі буде…

Володимир Бондаренко, керівник апарату Київської міської державної адміністрації, для УП. Київ