Як розкрадають культурну спадщину Києва

Версія для друку     Додати коментар

28.12.2015  09:11 __ Іван Філіпович

Якщо в родині живе наркоман, він поступово почне тягати з дому сімейні коштовності та продавати їх за безцінь на чорному ринку. Якщо до вас вліз злодій, його не цікавить, наскільки дорогий для вас сімейний портрет, якщо він у позолоченій рамі, які спогади викликає у вас каблучка прабабусі, якщо він зможе вигідно її збути і отримати швидкий прибуток. Іноді влада Києва – це щось середнє між наркозалежним і злодієм.

Друг Шевченка, зять Пимоненка

Кінець 18 століття. Київ того часу – мальовничий острів, що тоне в теплому оксамитовому килимі з зелені та сонця. Саме в такому місті народився молодий художник Володимир Орловський. Його талант ще в школі відзначив маляр, педагог Іван Сошенко і взяв шефство над юним обдаруванням.

Згодом Сошенко познайомив Орловського зі своїм другом, іншим талановитим художником – Тарасом Шевченком. Саме Шевченко, розгледівши художній дар, порекомендував Орловського до Петербурзької Академії Мистецтв.

У Російській імперії молодий амбіційний киянин швидко зарекомендував себе, здобув славу й визнання.

Але жити Орловський хотів саме в Києві. Теплому, зеленому і затишному на противагу холодному сталево-сірому Петербургу. Тому Володимир Орловський повертається додому і купує садибу неподалік Львівської площі, на схилі Обсерваторної гірки з боку вулиці Гоголівської.

Садиба з чудовим особняком, яка з усіх боків м’яко вливається в мальовничий парк.

Згодом нижче основного будинку було зведений флігель, де після весілля дочка Орловського Олександра поселилася з чоловіком, не менш знаменитим художником, аніж її батько, Миколою Пимоненком.

Дуже скоро садиба стала мистецьким центром та культовим місцем для української інтелігенції, тут збирався інтелектуальний і культурний бомонд Києва — Рєпін, Врубель, Васнецов, Мурашко, Нестеров, Прахов, Лисенко, Городецький, Коцюбинський та багато інших постатей, яких тепер увесь світ знає через їх талант та самобутні шедеври, втілені в різних жанрах мистецтва.

Схованка в центрі міста

Початок 21 століття. Києвом встигли покерувати всі: від злодіїв дрібного калібру до справжнісіньких міських божевільних. Величезну долю дерев у столиці повирізали, від розлогих трамвайних ліній лишилися самі обрізки, Майдан Незалежності закували в граніт.

То тут, то там старовинні "пряничні" будиночки витісняють холодні, суворі залізобетонні куби. У центрі міста лишилися поодинокі оази тиші й спокою, де відчуваються дух та історія старовинного міста. Донедавна одним із таки місць була садиба Орловського.

Маєток художників важливий для киян не лише славними іменами та історичною пам’яттю. Це надзвичайно цінна пам’ятка архітектури кінця 19 – початку 20 століття. Її стиль – класичне терасне планування, де на першій терасі розташований сад, на другій терасі – головний будинок, а на третій – парковий ансамбль.

Потрапивши всередину садиби, ти забуваєш, що знаходишся в самісінькому центрі великого гамірного мегаполісу. Вікові дерева на схилі гірки, п’янке повітря насичене запахом хвої кипарисів, спів пташок, що живуть на Обсерваторній гірці, захищеність від шуму оточуючими будівлями, все це в комплексі створює настрій далекого передмістя.

Крадіжка міжнародного масштабу

Проте складно пояснити такі речі людям, для яких цінності мають лише грошовий еквівалент, та які безкарно звикли брати чуже.

Українські ділки від політики вирішили просто вкрасти садибу Орловського, яка належить київській громаді. Саме вкрасти, бо ці 1,5 гектарів чудового парку, понад 3,5 тисяч квадратних метрів приміщень будівлі, що є пам’ятником архітектури, отримає в дар ТОВ "Фонд розвитку будівельних ініціатив".  

За які заслуги, спитаєте ви? Цей фонд здійснив ремонт Санаторію "Ялинка" у Пущі-Водиці, а саме – збільшив кількість ліжко-місць.

Документи свідчать, що ремонт "Фонду…" обійшовся приблизно в 7 мільйонів гривень. Очевидці стверджують, що на косметичний ремонт не було витрачено навіть мільйона.

За ремонт санаторію сумнівний фонд має отримати в якості презенту шматок землі в центрі Києва, та й не просто землі, а цілий парк, разом з архітектурними та історичними пам’ятками, ще й в історичній охоронній зоні?

Адже квартал між вулицями Гоголівською, Винниченка і Обсерваторною рішенням Кабінету Міністрів України (рішення Міністерства культури і туризму від 16.06.07 №662/0/16-07) набув статусу історико-культурного заповідника.

Ну уявіть, що людина напросилася до вас в гості і подарувала чайний сервіз. А тепер за це хоче всю вашу квартиру з речами, нажитими важкою працею, та спадком від родичів.

Абсурдність ситуації не завадила "молодій команді" Черновецького, "протягнути" рішення Київради і передати історичну спадщину такому собі "Фонду розвитку будівельних ініціатив".

Молоду команду Черновецького представляють Алла Шлапак та інші знайомі до болю киянам персоналії.

Цей фонд, що цікаво, створили кіпрська компанія ТОВ "Бен Невіс Лімітед", ТОВ "Консолідейтед Проперті Юкрейн" (створене тими ж засновниками), та ще кілька іноземних громадян.

За старою улюбленою схемою за цими незрозумілими назвами стоять українські політичні ділки. Виходить, що історична спадщина Києва за безцінь віддається сумнівним фондам з пропискою в офшорах, з дуже обмеженою відповідальністю і обмеженим уявленням про українські закони?

Згодом Прокуратура міста Києва опротестувала таке рішення Київради, та віддані молодій команді депутати Київради успішно відхили протест прокурора і підтвердили кіпрським "лімітедам" та "пропертітам", що їхня крадіжка цілком законна. І вони повноправно можуть розпоряджатися заповідною зоною з пам’ятками історії та архітектури на свій власний розсуд.

Дитячий санаторій, який весь цей час знаходився на території садиби, потроху виселяють. А для певності, колишнє керівництво санаторію, викрало і знищило меморіальну дошку, що свідчила про історичну цінність будівель. Щоб і згадки не лишилося.

Що далі?

Дуже часто свої цінності доводиться відстоювати. Громада, що проживає навколо Обсерваторної Гірки, вже понад 10 років бореться за збереження історико-культурного заповідника "Обсерваторна Гірка" разом із Павлівським парком.

Нещодавно в Укрінформі відбулася прес-конференція "Повернемо киянам місцеву ініціативу", до якої долучилися також громадські діячі і представники політичних партій.

Історичний маєток Орловського має й надалі лишатися в картині Києва. Тут має бути створений дитячий мистецький центр. Сюди приїздитимуть обдаровані діти з усієї України і художники, скульптори, архітектори з усього світу.

Від Львівської площі та Майдану на Гоголівську возитимуть екскурсії та розповідатимуть про визначних людей, що жили в Києві та прославили його своїм талантом. Це потягне за собою розвиток інфраструктури під культурний центр та спрямує гроші в міський бюджет.

Колись Олександр Блок сказав: "Мистецтво доступне лише сильним".

Надалі лише від нас залежить, чи станемо ми знову культурною столицею, чи й надалі збуватимемо історичні цінності на чорному ринку в кращих традиціях країни третього світу.  

Іван Філіпович, місцевий мешканець, "ДемАльянс", Христина Морозова, "ДемАльянс"