Київ без корупції: підсумки року

Версія для друку     Додати коментар

24.12.2015  12:26 __ Олег Петровець

Подолання корупції вирішить 90% проблем української держави. Більшість негативних явищ, що існують в суспільстві та державі, так чи інакше ведуть до проблеми хабарів.

Неякісна освіта та медицина, відсутність конкуренції, невеликий відсоток середнього та малого бізнесу, низький рівень життя, свавілля чиновників та правоохоронців – усі ці проблеми мають спільне коріння.

Зараз центральна влада вживає чимало заходів для вирішення питання корупції. Утім, тут важлива роль і муніципалітету.

Тим паче, в умовах децентралізації, коли на місця передається не лише низка повноважень та фінансових можливостей, але й низка обов’язків. У тому числі, боротьба із корупцією.

Результати започаткованих змін стануть відчутними на всеукраїнському рівні лише з часом. Водночас, вже можна говорити про певні локальні успіхи.

Столиця стала "пілотним" майданчиком для багатьох проектів та започаткувала чимало політичних трендів. Серед них: новітня система голосування та ухвалення пакету антикорупційних змін.

Таким чином, можна говорити про "дорожну карту" з ключових сфер для антикорупційної ревізії – половину шляху вже подолано.

У першу чергу, тут варто відмітити упровадження системи електронних торгів.

Це дозволило зробити державні закупівлі більш прозорими та відкритими, залучити більшу групу постачальників до державних тендерів. Безумовним позитивом є те, що громадськість може відслідковувати процеси торгів та одразу втручатися, у разі виявлення будь-яких порушень.

По-друге, серед безумовних позитивів – створення Антикорупційної ради при Київському міському голові. 

Представники громади змогли долучитися до ухвалення адміністративних рішень, напряму давати свою оцінку функціонуванню КМДА та вносити пропозиції і рекомендації щодо роботи столичної адміністрації.

Заразом, такий крок важливий для налагодження зворотного зв’язку та встановлення довіри між місцевою владою та громадою.   

Третій позитив – відкритий бюджет.  

Як казала Маргарет Тетчер: "Не існує державних коштів, є гроші платників податків". Кияни мають право знати, куди планують направити виділені на місто кошти, контролювати, як їх використовують, та вносити свої правки й пропозиції, вказуючи на більш чи менш нагальні для вирішення проблеми.

Четверте – відкриття гарячої лінії для скарг на корупційні діяння з боку державних службовців.

Чимало людей перебували у розгубленості й не знали, до кого краще звернутися в разі, коли від них вимагають гроші чиновники. Більшість вважала марним звернення до міліції, яку зараз розформували.

Гаряча лінія дозволила залучити ширше коло людей до боротьби із корупцією та, заразом, ефективніше виявляти випадки хабарництва та притягати винних до відповідальності. 

За цей рік на гарячу лінію надійшло 963 дзвінки. Працівники служби зізнаються, що деякі з них – не за адресою. Інколи люди просто скаржаться на проблеми із опаленням, дорогами тощо.

Механізм роботи зі скаргами щодо корупції такий: вони реєструються, надсилаються відповідним установам, департаментам, комісіям тощо.

Надалі здійснюється моніторинг розгляду скарг. За кількома вже відкрито провадження, утім, до винесення остаточного рішення профільними органами працівники служби не розголошують конкретних даних.

Радянська та пострадянська ера "скарг на кухні" має закінчитися. Якщо громадяни дійсно бажають вирішити ту чи іншу проблему, про неї необхідно повідомляти. Тому звертайтеся! 

Останній вагомий виконаний пункт – проведення аудиту. Це дало змогу виявити низку корупційних схем та їх виконавців.

Керівництво КМДА передали усі отримані документи про порушення у відповідні органи. Десятки чиновників були звільнені, проти багатьох було відкрито кримінальні провадження. 

Щорічна оцінка діяльності столичних структур має поступово очистити адміністрацію від нечистих на руку чиновників та зберегти столичний бюджет, тобто гроші киян.

Попри очевидні успіхи говорити, що боротьба із корупцією звершилася не можна.

У наступному році максимум зусиль слід направити на інші ключові для суспільства напрямки: освіту, медицину, адмінпослуги тощо.

Наші європейські сусіди, в яких система місцевого самоврядування розвинена і успішно функціонує задля задоволення потреб громадян вже багато років пропонують різні схеми для врегулювання тих чи інших питань. Саме нові підходи із максимальним залученням громадян дозволять подолати явище хабарництва.

Перші дві проблеми, що потребують негайного втручання – це освіта та медицина. Ці дві сфери, згідно з дослідженнями Transparency International, є найболючішими та найпроблемнішими для українського суспільства.

Не можна ігнорувати факт низьких зарплат у навчальних закладах та медичних установах, однак, оптимізація цих структур дозволить вирішити і проблеми із коштами.

Головне в цьому питанні – конкуренція. Місцева громада має вирішувати, які школи й садочки краще працюють, і куди варто направити кошти. У такому разі, керівництво закладу буде зацікавлене у забезпеченні нормальних умов для навчання, а також наборі якісних кадрів, хороших вчителів та виховательок, до яких батьки хотітимуть водити своїх дітей, а не будуть змушені це робити.

Те ж стосується і медичних закладів. Якщо лікар не здатен якісно виконувати свою роботу й пацієнти від нього тікають у приватні клініки чи несуть гроші іншим лікарям, щоб не потрапити на прийом у свою поліклініку, виникає питання, чи варто тримати його на роботі за кошт громади? Апріорне право державних медичних закладів на неякісний сервіс має бути зруйновано.

Третє не менш важливе питання – незаконні забудови.

Приклади, коли нові споруди зводять та здають в експлуатацію, не маючи при цьому дозвільної документації, що відповідає законодавству, не поодинокі. Раніше ці процеси "кришували" хабарники-міліціонери. Саме на етапі звернення до правоохоронних органів гальмувалися спроби громадян припинити незаконне будівництво та засудити його ініціатора. Із повним заміщенням міліції новою поліцією це питання має бути вирішено.

Однак, оскільки більшість ділянок, на яких виростають скандальні забудови, була передана у приватні руки 5, 10, а то і 15 років тому, влада та громада мають тримати руку на пульсі й дбати про благоустрій свого міста.

Четвертий сектор, що потребує уваги та вдосконалення – адміністративні послуги.

Минулого місяця Верховна Рада ухвалила пакет рішень з децентралізації, передавши на місця право надавати ряд послуг, які раніше перебували у компетенції центральних органів влади. Відтепер відповідальність за ці процеси лягає на плечі місцевих чиновників та місцевої влади.

З боку останньої необхідний жорсткий контроль та оперативна реакція на скарги громадян, а головне – перехід до систем електронного урядування.

Мінімізація контакту людини та чиновника не лише призведе до зменшення рівня корупції, а й до заощадження державних коштів, часу громадян та формування більш позитивного образу адміністративних органів.

П’ята й не менш важлива сфера – житлово-комунальне господарство.

Громадяни, відповідно до досліджень Transparency, вбачають тут серйозні проблеми із корупцією.

У цьому секторі в 2016 році передбачений суттєвий поступ – розформування ЖЕКів та утворення ОСББ. Утім, цей позитивний крок потребує суттєвої інформаційної підтримки. Зараз, коли кожен депутат Київради представляє окремий округ, інформацію дійсно можна донести до кожного киянина.

Громадяни мають розуміти ключові переваги та перспективи, що криються у такому нововведені.

Наразі, як показує досвід спілкування із людьми, більшість з них або взагалі не знають, що на них чекає така "автономія", або ж чекають на неї як на судний день. Перехід будинків на ОСББ має відбуватися за серйозної інформаційно-просвітницької підтримки представників муніципалітету.

Загалом, дивлячись на ситуацію із корупцією в країні та Києві зокрема, можна говорити про певний оптимізм, а в деяких питаннях – про прогрес.

Надалі нас усіх, представників влади та громадських активістів, чекає чимало роботи.

Приємно, що наші зусилля стануть основою творення нової демократичної філософії управління містом та державою.        

Олег Петровець, депутат Київської міської ради від фракції "Солідарність"