Чи безпечно пити воду з бювета?

Заява Головного управління санепідемслужби Києва про якість води в бюветах підняла хвилю паніки в ЗМІ та породила чутки про те, що "свердловини вичерпуються".

Ходять чутки, що люди тепер економлять на покупці води і збільшують відбір з міських бюветів, що призводить до засмічення свердловин і дефіциту "чистої" води.

За результатами досліджень проб води у листопаді санепідемслужба заявила, що 43 проби із 22 бюветів мають відхилення за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.

Отже, наскільки безпечно пити воду з бюветів?

Насамперед, потрібно пояснити, яким чином досліджуються проби води з артезіанських свердловин.

Санепідемслужба перевіряє воду з бюветів на відповідність санітарним правилам і нормам 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною".

Це стандарти, створені насамперед для контролю водопровідної води. Основним показником (а у більшості випадків – єдиним показником), який відхиляється від норми у воді з бюветів, є підвищений вміст кремнію.

Це не є сенсацією. На відміну від води з-під крану, вода з бюветів є природно-мінералізованою, і в різних регіонах має різні властивості.

У Києві вода синоманського та юрського водоносних горизонтів особливо багата на кремній. Так само, як багата на мінерали (і тому не підпадає під вищезгадані гігієнічні вимоги) вода "Боржомі" чи "Поляна Квасова".

Перевагою води з бювету є те, що вона "жива", природна, не дистильована, і підвищений вміст кремнію є її характерною особливістю, яка, на жаль, не зовсім вписується в стандарти немінеральних вод.

Зараз показники кремнію не перевищують гранично допустимих норм. Але результати досліджень санепідемслужби вказують, що потрібно працювати над зниженням вмісту кремнію. І тут потрібно вибирати – або зберігати природні властивості артезіанської води і балансувати на межі дозволених норм щодо кремнію, або відмовлятися від "живої" води на користь водопровідної.

Щодо інших показників (вміст марганцю, заліза), то в цьому випадку приведення якості води до норми здійснюється шляхом встановлення більш сучасних систем доочищення.

Зокрема, такі роботи були проведені на Леніна, 29. Тільки на одному бюветі, де виявлене перевищення показників, немає можливості встановити таке обладнання – на Драйзера, 32.

Після отримання результатів досліджень він був негайно відключений. Запровадження додаткового очищення там можливе не раніше літа 2016 року.

Про невідповідність проб мікробіологічним показникам санепідемслужба інформує КП "Київводфонд" негайно, і в той же день проводяться сантехнічні роботи на бюветних комплексах.

Також варто наголосити, що бактерії не живуть в свердловинах, вони потрапляють у воду із зовнішнього середовища, наприклад, від вуличних тварин. Наші спеціалісти проводять дезінфекційну обробку зовнішнього обладнання та кранів, а потім промивку колонок (в цей час вода тече з бювета 12-48 годин безперервно).

Якість води в бюветах є під постійним контролем декількох служб у Києві.

Превентивними заходами є регулярна (щомісячна) заміна фільтрів у системах доочищення, що дозволяє утримувати хіміко-фізичні показники води в нормі. Обробка ультрафіолетовим світлом знищує бактерії у системі. Регулярна санітарна обробка і промивка кранів попереджає забруднення.

У випадку виявлених відхилень у пробах води (які бере не тільки санепідемслужба) вживаються додаткові заходи.

На початку року санепідемслужба закрила 5 бюветів, іще 30 були на межі закриття. Були встановлені нові системи доочищення і відновлена робота 67 бюветів. На сьогодні за приписом санепідемслужби закритий тільки один бювет.

Вода з працюючих бюветів у Києві є водою високої якості. Ми п’ємо її самі і радимо її пити всім киянам.

Світлана Козловська, директор КП "Київводфонд"