Кандидати в мери, нам не по дорозі!

Дороги без заторів, зупинки без МАФів, чистий та швидкий громадський транспорт, велодоріжки…

Місцеві вибори дають надію на те, що життя у місті може стати кращим.

Щоправда, вибори мера Києва-2015 і без того примарну надію роблять ледь помітною.

Короткий аналіз передвиборних програм кандидатів у мери столиці на предмет транспортної політики показує, що шанс у найближчі п’ять років дістатися на роботу без стресу існує, проте світить далеко не всім.

Із 29 кандидатів на пост мера Києва 8(!) взагалі не мають передвиборних програм на своїх сайтах.

В 11-ти відсутній розділ з реформування транспортної структури міста взагалі.

Тобто лише 10 кандидатів згадали про таку проблему.

Частка урбанізованого населення в Україні складає вже майже 70 %. Експерти прогнозують, що зі збільшенням населення у містах необхідно збудувати втричі більше інфраструктури від того, що є зараз, щоб задовольнити потреби містян.

Так, претенденти на місце мера Києва: Віталій Кличко (Блок Петра Порошенка), Володимир Макеєнко (Наш край) та Юрій Єхануров (Відродження) пропонують вирішувати проблему перенаселення та перевантаження вулиць транспортом будівництвом нових доріг, доріг і ще раз доріг. Ви уявляєте розв’язку на Поштовій площі вище на два поверхи?

З іншого боку, у претендентів на посаду мера Києва є і позитивні  пункти програм щодо транспорту у столиці – розвиток велоруху, очистка центру міста від авто та пересадка чиновників і парламентарів на громадський транспорт.

Тетяна Монтян, наприклад, пропонує для чиновників комплексну програму: взимку – метро, влітку – велосипед. Цікаво, чи погодяться вони на веловідбір? Бо як не крути – велосипед – це справа добровільна.

Хороші речі з приводу транспорту у Києві пропонує Олександр Пузанов (Опозиційний блок). Він пропонує провести ремонт зупинок, будівництво "перехоплюючих паркінгів" та виділення смуг для громадського транспорту.

Проте у Пузнова є два суцільні недоліки. Перший – у пропозиціях кандидата відсутні жорсткі обмежувальні заходи та система контролю і штрафів. Без цих заходів будь-які хороші програми приречені залишитися просто програмами. Другий суттєвий недолік кандидата – партійна приналежність.

Опозиційний блок – прямий нащадок Партії регіонів України, яка, незважаючи на всі свої обіцянки (у тому числі, у сфері транспорту), робила зворотне. Замість велодоріжок – вертолітний майданчик, замість громадського транспорту – кількагодинні затори у напрямку Межигір’я.

Наостанок – про хороше.

Про ті кілька програм, які знають, як розумно реформувати інфраструктуру Києва. Пріоритет пішохода над автомобілем, доступність транспорту для людей з обмеженою мобільністю та екологічність – правильні вектори розвитку Києва.

Такі ініціативи організації міського простору разом з механізмами регулювання та контролю мають у своїх програмах Василь Гацько (Демальянс), Сергій Думчев (Рух за реформи) та Сергій Гусовський (Самопоміч).

У 2009 році на рівні Європейської Комісії було затверджено План дій з міської мобільності з конкретними пропозиціями для міст та регіонів, яким чином оптимізувати міську інфраструктуру. У документі для країн ЄС прописано про транспорт все, навіть права пасажирів при проїзді у громадському транспорті та впровадження інтелектуальних систем оповіщення.

Про успішність реалізації такого комплексного підходу можна судити не зі звітів Єврокомісії, а відчуваючи свободу пересування на вулицях Бонна, Амстердама, Стокгольма…

Відсутність мостів, чотирирівневих транспортних розв’язок та підземних переходів на кожному світлофорі….  Міста для людей, а не для авто таки існують!

Марія Сторчило, експерт Національного екологічного центру України зі зміни клімату та транспорту