"Жовтень": зрада чи перемога?

19.10.2015 10:12 __ Зорян Кісь

18 жовтня відбулось помпезне відкриття відновленого кінотеатру "Жовтень" з оркестром, перерізанням жовтої стрічки та натовпом, який прийшов подивитись безкоштовне кіно. Та чи справді можна вважати цю подію святом, а відбудову кінотеатру – перемогою?

5 жовтня Голосіївський районний суд виніс вирок у справі двох юнаків, які рік тому принесли фаєри до кінотеатру. Обвинувачені отримали 2 і 3 роки умовно, а українське правосуддя переконане, що між їхнім "хуліганством" і тим, що кінотеатр згорів, немає зв’язку.

Ще у січні 2015 року інтелектуал Микола Рябчук у своєму відеоблозі дуже чітко розставив акценти у справі підпалу "Жовтня". На його думку, йдеться не про хуліганство, а про теракт, намагання залякати суспільство.

Судячи з усього, теракт досяг своєї мети – "завдяки" київській владі та менеджменту "Жовтня", "Молодість" відмовилась від багаторічного майданчика ЛГБТ-програми "Sunny Bunny". Програму перенесли до кінотеатру "Київ"

Кличко, з усіма його титулами, "реальними справами", "молодою командою" і президентською партією за плечима, капітулював перед двома радикалами з димовими шашками.

"Хулігани" залишились героями в своєму середовищі, а їхні молодші послідовники знову отримали сигнал, що можна і далі "висловлювати свою громадянську позицію", вдаючись до насильства.

Відбудова "Жовтня" коштом платників податків, вкупі з відсутністю реальної відповідальності за підпал – явний прояв "стокгольмського синдрому" нашого суспільства.

Замість того, щоб рішуче засудити такі дії, пояснити людям, що насильство є абсолютно неприйнятним, а злочини на ґрунті ненависті – суворо караними, влада знову обирає "шлях найменшого опору".

Після умовного строку та виведення з-під матеріальної відповідальності за наслідки пожежі, "вишенькою на торті" для терористів стає виконання їхньої вимоги.

У "Жовтні", принаймні цього року, не показуватимуть ЛГБТ-кіно, "завдяки" якому кінотеатр, власне, і отримав друге життя.

Для справедливості треба сказати, що після "Маршу рівності" Кличко спробував був продемонструвати здорову реакцію на гомофобне насильство. Тоді мер заявив, що "всі, хто чинив безлад, повинні бути жорстко покарані. Я особисто беру це питання під контроль".

Хоча ще за два дні до цього позиція мера була протилежною – Кличко закликав не проводити Марш рівності, вважаючи, що "проводити масові заходи, які до того ж мають неоднозначне сприйняття в суспільстві, не на часі".

Цікаво було б дізнатись, якими є результати "контролю" мера за покаранням тих, хто нападали на мирну ходу і ледь не вбили правоохоронця.

Кличко мав шанс повестись у ситуації з "Жовтнем" як справді сильний, європейський, мудрий мер. Натомість його команда вирішила зробити інформаційний простір навколо відкриття "Жовтня" максимально стерильним, прибравши програму ЛГБТ-кіно подалі від передвиборчого піару. Чи принесе це йому бажаний електоральний результат – побачимо вже менше, ніж за тиждень.

Рух "Врятуй Жовтень!" мав шість вимог до влади, з яких на сьогодні виконано лише половину: будівлю відновлено коштом міста, зі збереженням зовнішнього вигляду і функціонального призначення та передано в оренду "Кіноману".

Проігнорованою поки що залишається поки що і вимога озвучити конкретні кроки щодо збереження культурної спадщини в столиці. Вимога номер один – проведення ефективного та прозорого слідства та притягнення до відповідальності замовників і виконавців підпалу – також залишається без відповіді.

Утім, все ще триває розслідування в рамках іншого кримінального провадження – уже за фактом умисного підпалу.

Хочеться сподіватись, що це розслідування буде ефективним і прозорим, як того вимагали понад 2 тисячі учасників першої акції "Врятуй Жовтень!" 31 жовтня 2014 року.

Справа честі правоохоронців – встановити реальних виконавців і замовників підпалу, який за всіма ознаками був добре спланованим.