Людей на інвалідних візках в Україні немає. Таке враження виникає у іноземців, котрі ходять вулицями наших міст. Таке враження я маю, коли приходжу на Поштову площу, котру нещодавно так урочисто презентували після трирічної реконструкції.
А знаєте, кого найбільше дивують парки й набережні, доступні лише для здорових пішоходів?
Не лише мене як архітектора, котрий працював над оновленням Подолу.
З війни до нас повертається все більше поранених військових. У мирних містах після боротьби за волю й життя у скалічених бійців починається боротьба за виживання.
До сорому київських чиновників, на помпезному відкритті Поштової не було героїв, котрі за цю державу ледь не загинули.
Оновлена пішохідна частина над тунелем на Сагайдачного має фонтан, декоративні акації, лавки. Проте сходи, що ведуть на площу й на набережну, абсолютно не пристосовані для пересування на візках — ані інвалідних, ані дитячих.
Пандуси на Поштовій є, але з'їхати ними нереально |
Ми з колегами називаємо їх Потьомкінськими. Вузька частина сходів, що віддалено нагадує пандуси, розташована під кутом 33º. Тобто їх нахил на 26º перевищує державні будівельні норми.
Пандуси, розташовані під кутом 33º, що на 26º перевищує державні будівельні норми. |
Про конфлікт, що виник зараз, я попереджав ще два роки тому. Мав достатньо інформації про все, що відбувається на Поштовій, тому що паралельно з підрядниками інвестора проектував фонтан і набережну на замовлення інституту "Київмістдорпроект".
Ще на стадії планування реконструкції ходив до чиновників, особисто до головного архітектора Києва Сергія Целовальника. Хотів, щоб новий об'єкт був максимально привабливим і комфортним – чому було не вдосконалити його, коли була така можливість?
Я пропонував свій проект, який передбачав зигзагоподібне розташування пандусів, якими люди на візках пересувались би самостійно. Або ж один пандус для дуже плавного спуску, що не завдав би техніко-економічних втрат забудовнику.
Проект автора передбачав і сходи і рампу під кутом 6 градусів |
Та чиновники на соціальній складовій проекту не наполягали, а інвестори відмовились. Так простіше. У підсумку людей, котрі не можуть ходити, заносять на площу й на набережну на руках.
Компромісним виходом буде зведення зручних пандусів. На реконструкцію сходів, очевидно, не піде ані інвестор, ані чиновники. Зараз це буде складніше технічно. Але вихід усе ж є.
У рамках ініціативи Демократичного Альянсу "Європейське місто" за зверненням групи "Безбарєрний Київ" ми розробили проект приставного металевого пандуса з ухилом 6 градусів або 1:10, яким буде легко пересуватись і на візках, і на скейтах чи велосипедах.
Він може бути розташований на вільному майданчику біля південного фасаду будівлі річкового вокзалу. Вартість такої конструкцій – близько 100 тисяч гривень.
Частково проблему може вирішити й ліфт, котрий обіцяють запустити з площі до набережної. Щоправда, внизу пасажири потраплятимуть до холу ресторану, котрий цілодобово не працюватиме. До того ж, для підйому на площу з вулиці Сагайдачного залишатимуться тільки сходи, непристосовані для інвалідних візків.
За великим рахунком, численні відкриття (чи то напіввідкриття) Поштової вже стали щорічною традицією влади міста — на День Києва чи на День Незалежності.
Маю надію, що після завершальних робіт презентацію зможуть відвідати й ті, хто боїться виходити з хати без сторонньої допомоги.
Пандуси й ліфти не потрібні ані інвесторам, ані підряднику, ТОВ "Проектні системи" під керівництвом Андрія Миргородського. Вони зароблять і без тих, хто не відвідує офісних центрів, бутіків і ресторанів, що згодом з'являться на Поштовій.
Але комфорт у столиці потрібен киянам. Як і всім, хто відвідує місто. Тож, хто би не взявся закликати інвесторів до здорового глузду – чинна влада чи учасники передвиборчих перегонів, охочі посісти її місце – зробіть це, панове.
Це не найгірший піар для міста, що прагне наблизитись до цивілізованого світу.
Дмитро Чулков, головний архітектор студії Dk-arcitect, для УП. Київ