Чому депутати Київради турбуються про рейтинги, а не про реальну безпеку киян

Екологічна комісія Київради відхилила виділення коштів на вивезення хлорвмісних відходів із заводу "Радикал".

Це сталося чи не в день, коли у зоні Чорнобильського відчуження сталася чергова пожежа.

Сталося після того, як впродовж кількох днів Київ задихався від смогу, спровокованого пожежею на нафтозаправці БРСМ. Ці трагічні випадки, на жаль, не стали наукою для надто безпечних народних обранців.

Міжвідомча робоча група з розв’язання екологічних проблем  ВАТ "Радикал" була створена ще у квітні 2010 року, однак проблеми заводу досі не вирішені.

Київський завод хімікатів "Радикал" почав працювати у 1951 році і спеціалізувався на виробництві каустичної соди, хлору, бертолетової солі, каучуку, сірчаної та соляної кислот.

В електролізному виробництві використовувалася ртуть, 2 тисячі т якої щороку осідало на території заводу, проникало у землю та стіни будівель, внаслідок чого за багато років на цій території накопичилося більше десятка тисяч тон ртуті та інших небезпечних речовин. На заводі дозволялося працювати не більше 8 років, тому що це загрожувало здоров’ю працівників.

На початку 90-х років завод збанкрутів та був закритий, розпочався продаж території, як звичайнісінького підприємства, без врахування того, що "Радикал" був виробництвом з підвищеною хімічною небезпекою.

Це шкідливе підприємство спочатку знаходилося в так званій промисловій зоні (промзона), поряд з заводом "Хімволокно", Дарницьким шовковим комбінатом, Інститутом органічної хімії НАН України, іншими дослідними установами, які мали замкнутий цикл виробництва.

Створення промзони в ті часи вважалося раціональним з огляду на економічні переваги та питання безпеки для людей та природного середовища.

Навколо промзони була захисна зона у 1000 м. Але, вже у 70-х роках минулого століття місто розширилось і наблизилось до її меж, а незабаром і вся промзона увійшла до території міста.

Сьогодні існують реальні загрози від такого екологічно небезпечного об’єкту як завод "Радикал", зокрема:

– на території заводу знаходяться тисячі тонн токсичних речовин, які спричиняють негативний вплив на природне середовище, забруднюючи поверхневі та ґрунтові води, загрожуючи підземним водам, виділяє в атмосферу пари хлору.

– існує реальна загроза для здоров’я та життя людей, які тривалий час перебувають та працюють на недостатньо або зовсім неочищеній території колишнього заводу "Радикал".

Особлива небезпека загрожує тим, хто перебуває у закритих приміщеннях, у тому числі житловій забудові, яка знаходиться менше ніж за 300 м від небезпечного об’єкта.

Тому найактуальнішим завданням є організація заходів з екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, обробки, утилізації, видалення, знешкодження хлорвмісних відходів.

Однак, депутати Київської міської ради своїм рішенням кошти, які передбачалося витратити на очищення території Києва від надзвичайно небезпечного хлору, вирішили витратити на так зване "озеленення".

Ми, екологи, знаємо, як в місті Києві та в інших містах України списуються практично безконтрольно мільйони гривень під виглядом озеленення.

Останній парк у Київ було створено у 1998-2001 роках на Позняках за ініціативи і копіткої роботи активістів Всеукраїнської екологічної ліги.

З того часу в столиці не створено жодного нового парку.

Зелені насадження зносяться під забудову, а потім чергові депутати ухвалюють рішення про висадження нових дерев за кошти міського бюджету – платників податків. 

Безперечно, Києву потрібна масштабна програма відновлення та розширення зелених зон, парків та скверів, догляду за зеленими насадженнями. Але, знімати кошти, які призначені для ліквідації небезпечного об’єкту в межах житлової забудови – це злочин проти природи та людей.

Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на перегляді рішення Комісії Київради з екологічних питань, тому що екологічна безпека є запорукою високої якості життя за європейськими стандартами.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги