Перевірка "дерибанів" Черновецького: коли буде покладено край махінаціям?
По закінченню роботи Тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки легітимності рішень Київради, прийнятих після травня 2006 року у мене залишилися двоякі почуття.
З одного боку, відверто кажучи, видихнула з полегшенням, адже мені як голові Комісії було не легко довести до сесійної зали кожен з проектів рішень; з іншого боку, якщо поглянути на обсяг рішень екс-Київради, який ще чекає на перевірку, то вага роботи, яку виконала ця Комісія, на жаль, не надто вражаюча.
Підсумком роботи Комісії стали 57 проектів рішень Київради.
Із них 30 прийняті як рішення Київради (а це 69,61 гектарів повернутих місту земель, 63,37 гектари з яких це парки, сквери та зелені зони), 5 проектів рішень не набрали необхідної кількості голосів на пленарних засіданнях Київради.
14 проектів рішень ще досі знаходяться на розгляді робочих груп постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування, 7 проектів рішень не набрали необхідної кількості голосів для оформлення їх, як проектів рішень сесії Київради на самому засіданні Комісії.
Але скільки це в порівнянні! Давайте повернемося на півроку назад – на сесію Київради від 10 грудня 2014 року, де автор звітувала про результати роботи Комісії за перше півріччя!
Тоді, проаналізувавши рішення Київради, Комісія встановила і оприлюднила шокуючи цифри стосовно прийнятих за часів Черновецького рішень, які так чи інакше були прийняті всупереч інтересам міста і громади.
Нагадаю, екс-Київрада прийняла 13 тисяч 471 рішення, з яких 9 тисяч 634 (72 %) рішень стосуються земельної сфери, 1 тисяча 347 (10 %) – комунальної власності, всі інші – соціально-бюджетної сфери.
З травня 2006 року було приватизовано 749 об’єктів комунальної власності, з них шляхом викупу – 561 об’єкт (66,3 %), шляхом продажу на аукціоні – 188 об’єктів (33,7 %).
Згідно з даними Єдиної Інформаційної Системи комунальної власності Києва, у Печерському, Подільському, Шевченківському районах, які умовно можна віднести до історичної частини міста, за вказаний період приватизовано 355 об’єктів комунальної власності, об’єктів культурної спадщини – близько 150.
У продовж 2006-2010 років приватизовано шляхом викупу 10 об’єктів, що перебували на балансах санаторіїв, пансіонатів. 5 тисяч кв. м приміщень центральної частини міста були продані за ціною, яку заявив сам інвестор.
При цьому більшість приватизованих об'єктів у центрі столиці були продані компаніям, пов'язаним з колишніми чиновниками КМДА або депутатами більшості Черновецького-Попова.
Викуповували і набували на аукціонах комунальну власність в основному в центрі міста за заниженими цінами, набагато нижчими за ринкову вартість.
Тільки на Хрещатику було продано за цей період понад 8,7 тисячі кв. м нежитлової нерухомості на суму понад 85 мільйонів гривень.
Сума начебто значна, але якщо врахувати, що за оцінками аналітиків ціна комерційної нерухомості в центрі столиці становила не менш $3000 за 1 кв. м – місто насправді повинно було отримати втричі більше, а саме: 245 мільйонів гривень, якби всі приміщення були приватизовані за ринковою вартістю.
Враховуючи, що за цей період було продано понад 233 тисячі кв. м нежитлової нерухомості і в основному в центральних районах міста на суму понад 1 мільярд 200 мільйонів, то бюджет міста недоотримав приблизно 3 мільярдів гривень через те, що приміщення були продані не за ринковою вартістю.
Майже половина приватизованих об'єктів відразу ж була перепродана. А деякі об'єкти перепродувалися упродовж року кілька разів. Це говорить про те, що купувалась нерухомість або на підставних осіб, або з метою наживи.
Найкрупнішим покупцем комунальних активів стала компанія "Новий регіон". На неї було розписано придбання акцій "Київміськбуду", "Київгазу", "Київводоканалу", "Київхімволокно".
Експерти зазначають, що "Київміськбуд" був проданий за ціною, яка в 36 разів нижча за експертну.
На сьогоднішній день ці пакети акцій рішенням судів повернуті до комунальної власності Києва.
Продані за значно заниженою вартістю автобусні парки, гаражі "Київводоканалу", 18 приміщень, що перебували в орендному користуванні КП "Фармація", де працювали комунальні аптеки. Продані приміщення, де знаходились наркологічна клінічна лікарня, дитячий туберкульозний санаторій, центральні поліклініки Солом’янського та Шевченківського районів тощо.
Загалом по місту з власності територіальної громади вилучено 68,5 тисячі кв. м нежитлової нерухомості, в яких розташувались міські та загальнодержавні установи. Є випадки, коли були вилучені навіть приміщення, де знаходились навіть правоохоронні органи. Робилось це без їх згоди.
Більше 10 тисяч кв. м було передано в оренду без конкурсу із порушенням встановленого порядку. Такі питання вносились з голосу безпосередньо під час пленарних засідань Київради.
З четвертого кварталу 2008 року не проведено жодного конкурсу на право оренди, що призвело до недоотримання значних коштів по орендній платі і до бюджету міста. 53,6% орендованих площ передано орендаторам на пільгових умовах. При тому, що середня орендна плата за один квадратних метр становила всього 48 гривень.
За період, що вивчався, без жодної компенсації рішеннями сесії Київради з комунальної власності передано у загальнодержавну власність 58 об’єктів площею 220039 кв. м, первісною вартістю понад 1,885 мільярда гривень.
Під виглядом інвестиційних конкурсів для реконструкції старих будинків безоплатно з суттєвими порушеннями закону передано у власність так званих інвесторів більше як 90 об’єктів комунальної власності.
Відповідно до автоматизованої системи "Документ" Департаменту комунальної власності на рішення Київської міської ради з майнових питань було подано 60 протестів та подань прокуратури Києва, з яких лише 5 (8%) задоволено.
На жаль, дослідити приватизаційні справи немає можливості, бо 460 приватизаційних справ були фактично, під виглядом вивчення депутатами Київради минулого скликання, нібито викрадені з автомобіля депутата Петра Іванова, ще 155 справ вилучені правоохоронними органами як речові докази.
Кількість земельних ділянок, переданих фізичним та юридичним особам рішеннями Київради після травня 2006 року, по яких у Департаменті земельних ресурсів були зареєстровані документи, що посвідчують право власності чи користування (оренди) земельними ділянками, становить:
- на підставі документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, – 6 тисяч 436 земельних ділянок загальною площею 3164,67 га;
- на підставі документів, що посвідчують оренду на земельні ділянки, – 2 тисячі 372 земельні ділянки загальною площею 3800,76 га;
- на підставі документів, що посвідчують право постійного користування на земельні ділянки, – 905 земельних ділянок загальною площею 2289,66 га.
Враховуючи чисельні порушення при передачі земельних ділянок, всього винесено 139 протестів та подання прокуратури на рішення Київради, з них задоволено 29 (20%).
Правоохоронні органи в Департаменті земельних ресурсів провели виїмку 1110 кадастрових справ в якості речових доказів. Наразі залишаються втраченими з різних причин 318 кадастрових справ.
Всього за період, що вивчався, без конкурентних засад передано більше 3000 га вільних земельних ділянок.
Тільки за одне славнозвісне пленарне засідання сесії Київради 01.10.2007, у понеділок, одразу після нічного підрахунку голосів на позачергових виборах народних депутатів України, було передано на 15 підставних житлово-будівельних кооперативів 1500 га вільних земельних ділянок разом з водоймами. Ці землі раніше використовувались як сільськогосподарські землі, сюди потрапила частина земель Конча-Заспи, а також резервні землі біля ТЕЦ-6, передбачені для виносу промислових зон з центру міста.
Безкоштовно було відчужено понад 415 га особливо цінних земель унікального музею "Пирогово" та прилеглих зелених зон. Територія заповідного Жукова острова була зменшена у 8 разів.
Безкоштовно у власність або в оренду за символічну плату передано 523 земельні ділянки площею 575 га за рахунок закладів культури, освіти, охорони здоров’я та рекреації.
Майже безкоштовно було передано у власність чи у довгострокову оренду приватним особам 1771 га за рахунок зелених зон (34%), тобто третина площ зелених насаджень міста. Щоб надати всьому цьому вигляд законності, було прийнято 226 змін до Програми розвитку зелених зон міста Києва, якими було виключено з неї ділянки, зайняті зеленими насадженнями.
З травня 2006 року до Генплану Києва було внесено 3900 змін, наслідком яких стала зміна вигляду історичної частини міста, висотна забудова там, де її апріорі не повинно бути, закриття дитячих садочків та ліквідація спортивних майданчиків.
750 га київських земель надано Київрадою без підготовки будь-якої землевпорядної документації.
31 березня 2010 року Олександр Попов у своїй доповіді гарантував, між іншим, що все незаконно відчужене і приватизоване Черновецьким і його "молодою командою", буде повернуто в комунальну власність Києва, прокуратура судилась, вигравала позови, але до сьогоднішнього дня за результатами виграних судів земля і майно так і не обліковуються як комунальна власність.
За висновками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, за часи діяльності Черновецького столиці нанесені збитки в розмірі 60 – 70 мільярдів гривень.
Станом на 1 вересня 2014 року, за інформацією Головного управління Міндоходів у
Києві, заборгованість по орендній платі за землю мають 453 підприємства та організації на загальну суму 213 мільйонів гривень. Окремі підприємства, маючи 10 земельних ділянок в оренді, з самого початку оренди ніколи не платили оренду плату.
Окрема проблема станом (на грудень 2014 року) існує з 511 земельними ділянками (4000 га), по яких прийняті рішення Київради, але щодо яких з травня 2006 року, у Департаменті земельних ресурсів відсутня інформація щодо укладання договорів оренди.
Попередньо підсумовуючи проведену роботу Комісія дала низку пропозицій та рекомендацій виконавчому органу Київради (КМДА) та особисто меру Києва Віталію Кличку, про виконання яких ні від мера, ні від його підлеглих ми не чули ні слова.
Наприклад, комісія рекомендувала Київському міському голові звернутися до прокуратури Києва з проханням прискорити розслідування кримінальної справи за фактом службової недбалості службовців Головного управління комунальної власності КМДА та депутатів Київради 6-го скликання, з вини яких було втрачено документи щодо приватизації об’єктів комунальної власності на території столиці за 2006-2010 роки.
Або тому ж таки меру звернутися до президента, Кабміну щодо компенсації місту за передачу у загальнодержавну власність комунального майна Києва за період 2006-2013 роки площею 220039 кв. м, первісною вартістю понад 1,885 млрд. грн.
Для наповнення бюджету та впорядкування земельних відносин у столиці Комісія рекомендувала Департаменту земельних ресурсів та Департаменту комунальної власності Києва підготувати проекти рішень про визнання такими, що втратили чинність, рішень, по яких не укладено договори оренди, та земельні ділянки, які залишаються вільними від забудови, внести в перелік продажу або передачі в оренду з аукціону.
А також звернутися до суду щодо стягнення заборгованості по оренді землі та комунального майна, а також підготувати та передати матеріали щодо розірвання договорів оренди на розгляд Київради.
Головному управлінню Держземагенства у Києві внести зміни до Державного земельного кадастру щодо ділянок, які за рішенням суду були повернуті у комунальну власність Києва.
Заслухавши 10 грудня 2014 року попередній звіт Комісії, Київрада продовжила термін дії ТКК на 6 місяців.
І от ці півроку пройшли…
Що маємо у підсумку: по факту – лише 30 рішень Київради.
Інші питання, які гуляють Київрадою на "довивченнях", якщо не будуть прийняті Київрадою нинішнього скликання, банально "згорять".
Автор ніколи не стверджувала, що депутати цього скликання встигнуть перевірити увесь об’єм рішень попередньої "черновецької Київради" (з травня 2006 по 2013 рік), але й не думала, що шлях від отримання звернення від громади до голосування за відміну рішення екс-Київради може зайняти рік часу.
Тепер, дивлячись на цифру у 27 прийнятих рішень і згадуючи ходіння по муках, щоб вони потрапили у сесійну залу, сприймаю цю цифру як досить непоганий результат.
Не дивлячись на це півсотні рішень, які будуть скасовані за рішенням нашої Комісії, це більше, ніж будь-коли відмінялися рішення за всю історію Київради, але це явно не достатньо, виходячи з "черновецького періоду", який пережив Київ.
Дуже сподіваюся, що нова Київрада, яка буде обрана 25 жовтня, складатиметься з людей, які будуть ще більш агресивно налаштовані проти махінацій у земельній, майновій та бюджетній сфері, і ще більш принципово скасовуватимуть незаконні рішення.
У підсумку така робота дасть можливість Києву стати таким, яким ми усі хочемо його бачити.
 |
Тетяна Меліхова, голова тимчасової контрольної комісії Київради з питань перевірки легітимності рішень Київради, прийнятих після травня 2006 року, голова фракції "Батьківщина" у Київраді