Патрульна поліція: така "показуха" – те, що треба

4 липня з 21:00 в Києві вперше побачили нову поліцію на вулицях нашого міста.

Дивлячись на новий напис "поліція" на машинах МВС, мимоволі задаєш собі питання: "А чи змінилася разом з назвою і сама суть структури?".

Вечір того ж дня дав легенький промінь надії на позитивну відповідь.

Їдучи в авто, зупинився обабіч дороги на проспекті Героїв Сталінграда. За правилами дорожнього руху увімкнув "аварійку". Секунд через 30 бачу, як до мене повертає патрульна машина й зупиняється переді мною.

Думаю: "Наче не порушую, "аварійку" увімкнув… Хоча… можна причепитися за відстань до найближчого переходу чи повороту…", – загалом, за бажанням, ситуацію можна було "розкачати".

"Та ні, скоріш за все перевірка документів", – зметикував собі, і почав діставати права та шукати в бардачку страховку.

З патрульної машини вийшли хлопець та дівчина поліцейські. Ставши по обидва боки моєї машини – все по інструкції – хлопець, що стояв з боку водія, представився й не запитавши про документи, поставив питання: чи мені чимось допомогти? Адже я стою на аварійному сигналі!

Я відповів, що все гаразд. "Добре, тоді щасливої дороги!" – почув у відповідь.

І я собі уявив таке: повертає до мене міліцейська машина, щойно мене помітивши, звідти виходять два пузаті дядьки-міліціонери, і не питаючи документів, запитують, чи в мене все добре? Отримавши ствердну відповідь, їдуть собі…?!

Навіть не знаю… Напевно з десяток разів обійшов би машину, оглядаючи чи нічого не додалось, або ж зменшилось. Потім би передивився салон, чи нічого не підкинули й пару днів думав би – що б то могло означати.

А поліцейським – повірив!

Дехто скаже, що все це "показуха". Так, дійсно, першу ніч вони їздили лише центральними вулицями та проспектами, фактично не заїжджаючи в двори.

За ними постійно пильнували журналісти на конспіративних машинах. Але якщо така "показуха" буде постійно, то мене, як громадянина, це повністю влаштовує.

У будь-якому разі, курчат по осені рахують. Десь тоді й стане зрозуміло, чи не перетворилися наші поліцейські в звичайних "мусорів". Але результат точно залежатиме від обох сторін.

Як від правоохоронця, який не малюватиме правопорушення там, де його нема, зводячи все до банального хабара, так і від нас – бо ж маємо поважати поліцейських!

Й тоді, зціливши хоча би одну структуру, в нас з’явиться реальний шанс побачити такий же каскад метаморфоз і в інших, запустивши їм в організм таку ж "бактерію добра".

Ігор Степанченко, голова БФ "Білий Щит", депутат Сквирської райради, для УП