Щоб ЖКГ не вилетіло "в трубу"? стан труб слід час від часу перевіряти. Цією аксіомою користуються комунальники, щорічно влаштовуючи так звану "профілактику" тепломереж, а по-науковому гідравлічні випробування.
У труболабіринти заливають воду температурою не вище 40°С з тиском на 25% вище звичного. Виснажені та перелатані наші мережі активно протестують проти такої наруги і дають слабину.
Власне, таким нехитрим способом комунальники й виявляють найслабкіші місця в мережах. І добре, що виявляють зараз, в літню спеку, а не у 20-градусний мороз.
У багатьох жителів нашого міста така "профілактика" викликає праведний гнів – платимо справно та й ціни далеко не копійчані. Чому ж нам доводиться "загартовуватися" холодним душем?
Повірте, працівники ЖКГ влаштовують перерву у постачанні гарячої води не від доброго життя.
Адже 60% київських тепломереж за експлуатаційними мірками є не просто старими – їм більше 25 років, тобто вій термін придатності вони віджили. З цим і пов’язана їх періодична аварійність, що ми відчуваємо на собі відсутністю гарячої води в кранах й розритими дворами.
Здавалося б рецепт простий – тотальна заміна. Згоден. Але яка ціна питання?
Міжнародний аудит 2011 року показав, що для заміни зношених теплових мереж міста необхідно близько 11 мільярдів гривень. І це ще за тими "людяними" цінами.
А тепер суму можна без вагань збільшувати вдвічі або втричі.
Зрозуміло, що в умовах, коли у всієї країни сутужно з фінансами, ні про яку швидку модернізацію й мови не може бути. Це "задоволення" доводиться розтягувати в часі.
Однак міська влада робить усе аби процес пішов швидше: шукаємо інвесторів, залучаємо міжнародних консультантів. Але це справа не одного року і ми про це відверто говоримо.
Тож аби продовжити вік трубам, що віджили своє, доводиться вдаватися до дідівських методів. Дійсно, на Заході такі профілактики тривають 1-2 дні, або відсутні взагалі. Але труби тут і там, як кажуть в Одесі, це дві великі різниці.
У західній Європі тепломережі виготовлені зі спеціального поліетилену, або пінополіуретану, і утеплюються спіненим поліетиленом. Такі труби без особливих проблем можна експлуатувати до 50 років.
У нас же й досі в ходу стара-добра сталь. Лише 7% від тепломереж Києва прокладені за новими технологіями. Від передових столиць ми відстаємо на добрих 20-30 років, а то й на півстоліття.
Можна з цього приводу кепкувати чи влаштовувати політичні істерики, але комунальникам не до того. Їх завдання – зробити так, щоб взимку в місті не стався "армагеддон". А для цього вони мусять наявними силами укріпити комунальну систему Києва. Тобто "натиснути" на трубу і вчасно виявити дірку.
Сьогодні цей процес триває. На кінець червня ми провели більше половини випробувань і замінили 3,5 км теплових мереж.
Проривів та аварій тут не уникнути. Як не можна вимагати від ручної рахівниці результату потужного комп'ютера, так само наївно сподіватися на надійність комунальних технологій вчорашнього дня.
Але навіть в цих непростих обставинах насмілюсь дати киянам кілька порад. По-перше, ви справедливо можете вимагати від "Київенерго" ліквідації наслідків аварії упродовж трьох діб. По-друге, ви маєте законне право на перерахунок в оплаті за гарячу воду (там, де відсутній квартирний лічильник води). По-третє, обов'язок виконавця робіт – оперативно інформувати вас через дошки оголошень будинків або за телефонами аварійок.
Це той мінімум, який мусять робити комунальники, щоб підсолодити киянам гірку "пілюлю" профілактик. Тобто постачальники послуг не повинні постійно кивати на гідравлічні випробування як на універсальну відписку у відповідь на правомірні запити киян.
Щоб не допустити цього запроваджуємо щоденні оперативні штаби. Тобто щовечора ми з районами, з "Київенерго" збиратимемося разом. Розбиратимемо конкретні випадки аварій. І головне будемо інформувати киян про причини таких ситуацій та строки усунення наслідків.
Петро Пантелеєв, заступник голови Київської міської державної адміністрації