Толока некомпетентності та цинізму

Версія для друку     Додати коментар

22.05.2015  09:50 __ Леся Шевченко

Толока в українських поселеннях завжди була святом, на яке було честю бути закликаним. Будівництво нової хати ще з дитинства для мене – весела і радісна подія.

Сьогодні будівництво в Києві навряд чи можна назвати толокою свята – сьогодні це цинічне та принизливе дійство, це поле битви за свої права, це протиставлення голосу громади – силі чиновницької некомпетентності та корупції.

Натомість київський міський голова сьогодні бачить два виходи, які ніяк не пов’язані з чиновниками КМДА, що видавали дозволи. Так, Віталій Кличко попросив депутата Київради скласти депутатський мандат, про що він заявив на засіданні Київради 21 травня.

Другий його крок – звернувся до депутатів з проханням переглянути договір про право оренди земельної ділянки біля станції метро "Осокорки" на засіданні 28 травня у зв’язку з низкою протестів і сутичок, що виникли на цьому будівництві.

Знову показова боротьба в режимі одиничних розборок, а де ж системні зміни? Чому знову жодних ідей з приводу руйнування корупційних схем? Мер і далі буде хапати крадіїв на гарячому – через громадські протистояння злочинам, не вживши необхідних заходів – не зачинивши "квартиру на замок".

Не в такому далекому минулому – на виборах Київського міського голови на весні 2014 року – чинний мер Віталій Кличко обіцяв "завдати нищівного удару по корупції". У його передвиборчих тезах було посилання про земельні махінації та незаконні дозволи на будівництва. Говорилося і про 50 мільярдів, і про 70 мільярдів втрачених чи недоотриманих гривень в бюджет київської громади (в різних виступах – різні цифри).

Уже восени, 17 вересня 2014 року Кличко поспішав звітувати у своїх 100 днях: "ПЕРШЕ: … Виводимо корупційні процеси з тіні.  З 1 листопада запрацює відкрита інформаційна система, де будуть дані усіх об’єктів міської інфраструктури, земельних ділянок, інвестпроектів та планів забудови".

Чи ставалися б побоїща киян, якщо б мешканці могли самостійно наперед ознайомитись з функціональним призначенням їх земельних ділянок? А інвестори знали, що мешканці не стануть ламати їм паркани в тому місці, де міська влада дозволила будуватися?

Ще влітку минулого року в альтернативному звіті громадських експертів про 100 днів Віталія Кличка автор закликала міську владу звернути увагу на недоліки, які не були усунуті та запропонувала вийти з режиму персонального прийняття рішень. Натомість  запровадити практику консультацій з громадськістю, яку команда Кличка тоді ж визначила, як неконструктивну за нищівну критику, залишаючи за собою монополію на правду та компетентність.

Адже сильніший завжди той, хто більше володіє інформацією, а експерти, очевидно, її не мали та ще й нахабно вимагали її надати в доступ.

Ще в жовтні 2014 року активісти вимагали надати інформацію, ЦІННУ І СЬОГОДНІ, яку так і не отримали, та в січні 2015 року повторно вимагали вже спільнотою Реанімаційного Пакету Реформ для Києва і також без результатів, а саме:

1. У зв’язку із неоднозначною реакцією громадськості на Генплан 2025 та виявлені та оприлюднені громадськими експертами неузгодженості щодо функціональних призначень окремих територій у Генплані 2020 та 2025, а  також важливості заслуховування різних заінтересованих сторін

Пропонуємо провести громадське обговорення цільових програм "Розробка схем та проектних рішень масового застосування" та "Керівництво і управління у сфері містобудування та архітектури в місті Києві", а також проекту Генплану Києва 2025 та плану земельно-господарського устрою за участю громадськості та профільних комісій міської ради (в тому числі бюджетної комісії).

Експерти Фундації "Відкрите суспільство" разом із профільними експертами та представниками громадськості готові сприяти в організації даного обговорення, та надати відповідні оцінки та пропозиції.

2. Розвиток міста Києва потребує визначення меж із Київською областю в інтересах соціально-економічного розвитку цих територій та відповідного наповнення бюджетів.

Пропонуємо провести обговорення в Київській міській раді "Меморандуму" між Києвом та областю і вирішити питання межі, розміщення об’єктів ЖКГ, промисловості та громадського обслуговування.

До участі в заході пропонуємо запросити експертів, що не приймали участі в розробці генпланів Києва та прилеглих територій, не отримували замовлень та грошей від попередньої влади та відповідно не обтяжені власними бізнес-інтересам.

Пропонуємо винести на розгляд міськради питання погодження генеральних планів та проектів землеустрою прилеглих до Києва населених пунктів (дев’яти районів області).

Експерти Фундації "Відкрите суспільство" разом із профільними експертами та представниками громадськості  готові сприяти в організації даного обговорення, та надати відповідні оцінки та пропозиції.

3. Розмістити у відкритому доступі на веб-сторінці КМДА перелік, розміри та адреси всіх комунальних площ, які орендуються та/або здаються в оренду із зазначенням вільних площ та умов їх оренди та продажу.

Пропонуємо передбачити кошти в бюджеті Києва-2015 на створення відкритої єдиної електронної бази комунального майна Києва, що продається або здається в оренду.

4. Розпочати розробку нової міської цільової антикорупційної програми в Києві силами аналітичних центрів і громадських організацій у співпраці із КМДА.

Фундації "Відкрите суспільство" на підставі напрацювань в сфері моніторингу антикорупційних програм на місцевому рівні (зокрема, на обласному та міському рівнях в 2012-2013 рр.), типових корупційних ризиків та втрат міського бюджету від них, разом із профільними експертами та представниками громадськості, готова сприяти в розробці даної цільової програми.

5. У зв’язку із системним невиконанням показників надходжень до міського бюджету від оренди землі повторно звертаємося щодо важливості оприлюднення списків юридичних і фізичних осіб із зазначенням адрес земельних ділянок, які відмовляються укладати договори про оренду землі з Київською міською радою (і, відповідно, не сплачують 3-12% від її нормативної грошової оцінки до бюджету).

6. У зв’язку із публічним оприлюдненням інформації про подання керівництвом міськради до прокуратури справ на 132 боржники по сплаті пайових внесків на розвиток інфраструктури на суму 736 мільйонів гривень, просимо оприлюднити назви боржників та адреси земельних ділянок та об’єктів та суму заборгованості по кожному із боржників на офіційній веб-сторінці КМДА та міської ради із зазначенням відповідного посилання.

7. Просимо оприлюднити списки юридичних осіб, які звільненні від сплати пайових внесків у 2014 році, зазначенням сум, які недотримає міський бюджет від таких рішень, адрес та розмірів об’єктів та підстав для такого звільнення. 

8. Забезпечити впровадження Рішення Київради №89/9146 від 28 лютого 2013 року щодо застосування ст. 288 Податкового кодексу про укладання договорів оренди із власниками земельних ділянок та інформування громадськості щодо вжитих заходів.

Натомість у київських чиновників реформи відбуваються мало не щодня і Кличко підсумовував у вересні 2014-го: "..Таким чином, громада столиці вже отримує вільний доступ до всіх можливих документів та рішень і починає контролювати процеси управління містом".

Цю тезу розіб’ю на дві важливі в цьому контексті складові: доступна інформація та громадська участь.

Громадська участь: не вистачає громадських контролерів?

Чи можемо ми назвати повноцінним контролем ту роботу експертів РПР, яка кладеться в далеку шухляду і навіть не розглядається?

Чи можемо ми назвати повноцінним контролем роботу громадських інспекторів благоустрою, яких на Осокорках била тітушня? Хтось, може, не знає, що такі інспектори в нас є. Так, і корочки в них є, але як їм це допомогло при побитті? Громадські інспектори охорони пам’яток теж є – і вони теж безсилі.

Система громадського контролю не працює.

Сьогоднішні інструменти участі в Києві – це виключно симулякри – наради без порад, консультації без врахування рекомендацій. Зате можна вдало прозвітуватися про процес, і камери завжди це зможуть засвідчити. Але чим ближче до помітки року такої "співпраці", тим складніше вірити в її успіх.

Хіба це не імітація реформ. Виходить Кличку варто тільки прозвітуватись?

Чи можна громаді контролювати без повної інформації та доступу до реєстрів, з яких видно функціональне призначення земельної ділянки? Хто і що там має будувати? Уже не кажу про врахування інтересів самих мешканців…

Та і їх київська влада може вдало імітувати, проводячи підставні обговорення на кшталт тих, що відбулися в листопаді 2014 року в Мінрегіонбуді, де у протоколі були проігноровані пропозиції опонентів Генплану-2025, що виступали на раді в Мінрегіоні.

Вибірково та тенденційно відображена результуюча частина. Фактично, протокол засідання архітектурно-містобудівної ради фіксував те, чого насправді переважно не було на архітектурно-містобудівній раді, демонструючи ознаки фальсифікації протоколу.

Тож якщо обговорення провели і не змогли на ньому провести "правильне" рішення – вони можуть вдало переписуватись в Протоколах.

Захист наших інтересів – це доступ до всієї інформації по землі та містобудуванню – просто виконайте закон!

Кажу що реформа імітується, - коли досі не зроблено жодного кроку для перегляду профільних цільових програм, що регулюють питання управління земельними ресурсами і містобудуванням, не проведено оптимізації персоналу в департаментах КМДА і в комунальних підприємствах.

І це при тому, що в департаменті земельних ресурсів працюють майже 150 співробітників і два комунальних підприємства!

А в тому ж звіті Кличка: "Шосте: Питання архітектури та генплану столиці.

Підготовлений новий Генеральний план Києва, щодо якого сьогодні багато спекуляцій і відвертої неправди! Зараз триває його державна експертиза. Далі буде громадське обговорення, за результатами якого врахуємо критичні зауваження.

Ми вже виключили з проекту Генплану всі земельні ділянки, які минулий склад Київради віддав під забудову на місці зелених зон, захисних ліній, замість дитячих садків. Це майже 3 тисячі землевідводів".

Ну і де можна подивитись про їх виключення?

І де шукати правди чи компетентності, якщо інформація в трьох важливих державних документах різна? У Генплані 2020 – це одне функціональне призначення землі, в Стратегії 2025, ДПТ – інше. І різниця між цими обліковими показниками – на розмір одного району міста: від 10.000 до 14.000 га землі!!!

Зауважу, що апетити забудовників щодо ущільнення забудови зросли. До 2025 року площу житлової забудови планують і збільшують майже на 4000 га.

Робиться це шляхом легалізації сумнівних забудов і незаконних землевідведень, не руйнуючи практику постійної зміни функціонального призначення та видів використання земель.

Кидаються в очі ознаки фальсифікації даних щодо розміру земельних ділянок різного призначення та видів використання. У різних документах по-різному обліковують площу земельних ділянок за категоріями (житлова та громадська забудова – чи ландшафтно-рекреаційна), розраховують різні земельні та містобудівні показники, не зазначають кількості (площі) розміщення об'єктів соціальної інфраструктури.

А якщо вже без вас, кияни, КОМАНДА вирішила, що і де треба будувати в Генплані Києва-2025, що лобіює команда Кличка?

Тоді до бійок проти забудови ВАМ ВАРТО бути готовими щодня.

Леся Шевченко, президент Фундації "Відкрите суспільство"