Хто не дає Щасливому жити щасливо?

Щасливе життя мешканцям села Щасливе, що у Бориспільському районі, може тільки наснитися. Їх кожного дня цинічно обкрадають.

Місцеві мешканці запевняють: за всіма оборудками стоїть керівництво сільради, а тим, хто про це говорить і з цим бореться, намагаються закрити рота.

Спочатку місцеві жителі, зібравшись, заблокували рішення сільради, яка планувала чомусь безоплатно передати ласий шматок землі невідомій австрійській фірмі.

Представників громадськості голова сільради Микола Шмаюн і депутати, зокрема Олександр Бовсуновський намагалися не допустили на засідання. На щастя, не вийшло. Це питання було заблоковано і землю не віддали.

А потім місцеві чиновники намагалися зірвати мирне зібрання мешканців, на якому ті хотіли обговорити цинічне беззаконня у Щасливому і те, як людей фактично обкрадають.

Спочатку мирне зібрання спробував зірвати депутат Петро Котлінський, але мешканці села його вигнали. Ніхто з жителів не пам’ятає, що гарного депутат за свою каденцію зробив для людей.

До зібрання долучився і начальник ЖЕКу Євген Катасонов. Мешканці Щасливого поцікавилися у нього, у зв’язку з чим були підняті тарифи на водопостачання та водовідведення, чому після втручання громади села тарифи знизили, а також чому з бюджету села гроші людей направляються на покриття різниці в тарифах.

Жодного разу не було надано інформації про те, з чого ж складається той тариф, чому куб води має коштувати 18 гривень? Чому не 8 і чому не 20? Де розрахунки? Катасонов відповісти не зміг. 

І це при тому, що за такі гроші в крані має текти вода, яка відповідає якісним показникам, а не рідина рудого кольору із їдким запахом. Це, мабуть, найцинічніше в даному питанні.

Як розповідають мешканці, понад рік на території станції очистки питної води в селі Щасливе процвітав бізнес (якраз при згадуванні про нього начальник ЖЕК відразу ж поїхав із зібрання). На даній станції в санітарній охоронній зоні базувались невідомі бензовози та цистерни, з яких постійно перекачувалось пальне та інші невідомі рідини. 

І це далеко не всі негаразди мешканців села з такою оптимістичною назвою.

Наприклад, чомусь було скасовано квартирну чергу в селі та чергу на землю. Адже згідно з умовами забудови села, при введенні багатоквартирних будинків в експлуатацію 10% квартир має передаватись в сільську раду для подальшого розподілу згідно з чергою.

А так виходить – немає черги, значить, немає і потреби в наданні як землі, так і квартир.

Разом із тим, розповідають селяни, на території Щасливого та Пролісків десятки гектарів землі, десятки котеджів, багатоповерхових будинків та землі під ними, будівельних фірм, кафе, магазинів належать голові сільради Миколі Шмаюну і його сім’ї.

І, нарешті, про бюджет. Із 8 мільйонів гривень бюджету села на 2015 рік четверта частина – 2 мільйони – припадає на утримання апарату місцевої ради.

А на матеріальну допомогу населенню залишили смішні 240 тисяч гривень, на житлово-комунальне господарство – взагалі 100 тисяч гривень.

Що робити? Місцеві мешканці впевнені, що боротися.

Про злочини маленького села мають знати усі.

Селяни впевнені, що побороти корупцію на державному рівні неможливо, не звертаючи уваги на такі нещасливі села, як Щасливе.

Ігор Левін, Громадська спілка " Громада Щасливого"

Думка редакції може не співпадати з точкою зору автора статті.

"Українська правда. Київ" намагається розібратися в ситуації і готова надати слово всім учасникам і сторонам конфлікту.