Депутати Київради 22 січня більшістю голосів підтримали ліквідацію Театру пластичної драми на Печерську та об'єднання його з іншим театром. Проект рішення про реорганізацію театрів підготували в Департаменті культури КМДА. Депутати витратили на розгляд питання не більше однієї хвилини і проголосували за нього без обговорення і жодного запитання, хоча запитань до цього "прожекту" є більше, ніж досить.
Судові позови
Наприкінці листопада минулого року Театр пластичної драми на Печерську подав до суду на Департамент культури та особисто його керівника Діану Попову через злочинну бездіяльність обох.
Суть претензій у позові зводиться до того, що департамент ухиляється від рішень трудового колективу театру, який виказав недовіру в.о. худрука, призначеного Департаментом культури КМДА.
"Ми неодноразово вимагали від Департаменту звільнити в.о худрука за численні порушення і шкоду, завдану ним театру, у тому числі не проведення відкритого конкурсу на посаду художнього керівника. Але нас не почули", - розповіла позивач і акторка Театру пластичної драми Тетяна Цапок, на яку колектив поклав виконання обов'язків худрука.
У січні Печерський райсуд Києва відкрив уже друге провадження проти Департаменту культури КМДА — цього разу за позовом профспілки театру.
Однак у Департаменті культури вирішили не лише не зважати на вимоги театральної трупи, що лишилась влітку без худрука, але й ліквідувати театр як юридичну особу взагалі.
Саме це передбачає проект рішення про реорганізацію театру, підготовлений у департаменті восени і проголосований Київрадою.
Під реорганізацією мається на увазі приєднання його до іншого комунального театру, який не має власної сцени ("Золоті ворота"). Саме йому мають передати приміщення та все майно єдиного в Україні Театру пластичної драми.
Одним з головних аргументів такого "злиття" різножанрових театрів секретар комісії Київради з питань культури та туризму Павло Бригинець назвав максимально ефективне використання комунального майна та "позитивну прогресивну тенденцію розвитку", яку показав театр "Золоті ворота" з приходом нового молодого й перспективного худрука наприкінці літа 2014 року. При цьому київська влада обіцяє на 100% зберегти колектив пластичної драми та унікальний вид мистецтва.
1+1=1
У театрознавців виникло чимало запитань до такої спроби театральної реформи з боку столичної влади.
"Порівнювати ефективність роботи театрів, говорячи лише про минулий рік — не зовсім коректно. Потрібно брати показники щонайменше трьох останніх років. Слід враховувати також, що взимку 2013–2014 років Театр пластичної драми на Печерську фізично не міг працювати з огляду на розташування в епіцентрі революційних подій (в урядовому кварталі —автор.)", — зазначив кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри організації театральної справи КНУТКіТ імені Карпенка-Карого Сергій Васильєв.
На думку театрознавця, реорганізація Театру пластичної драми (театру з власною сценою), за якої він фактично вливається в "безхатній" театр "Золоті ворота", виглядає нелогічно.
"Якщо саме Театр пластичної драми має свій майданчик і саме він представляє унікальний напрямок у мистецтві, то саме театр "Золоті ворота" повинні реорганізувати шляхом приєднання до Театру пластичної драми, щоб він доповнював основний пластичний напрямок, а не навпаки. Таке рішення може служити певною гарантією того, що унікальність колективу буде збережено не на словах-обіцянках", - вважає Васильєв.
Він нагадав, що Київ має свіжий досвід реорганізації театру "Вільна сцена", який 2011 року було приєднано до Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
"Жодної вистави з репертуару театру "Вільна сцена" в Театрі драми і комедії нині немає. Чи буде хтось із посадовців пам'ятати ці гарантії за два-три роки? І чи будуть ці посадовці через два-три роки на своїх посадах взагалі?", - відзначив мистецтвознавець.
Комунальна власність: бути чи не бути
Просували рішення про "злиття" двох театрів у кращих традиціях нової-старої влади — без попереднього обговорення чи бодай оприлюднення (працівники театру побачили його лише у відповідь на запит про доступ до публічної інформації).
Перше обговорення проекту рішення з усіма учасниками конфлікту відбулося на засіданні профільної комісії Київради в грудні. І це при тому, що на той момент його погодили вже в усіх комісіях, у тому числі цій — комісії з питань культури та туризму (за два тижні до так званого робочого засідання).
"Моя позиція з цього питання така: у мене є театр, який має приміщення, одержує чимало бюджетних коштів і видає максимум вісім вистав у місяць. При цьому всі інші театри роблять по 30 спектаклів на місяць", — прокоментувала Діана Попова.
Цікаво, що паралельно з встановленням "норм виробітку" і заявами про нерентабельність театру Департамент культури (як при новому, так і старому керівництві) декілька разів протягом 2014 року зменшував фінансування театру, перетворюючи його на боржника, та урізав акторські ставки.
Ще однією причиною ліквідації Театру пластичної драми в Департаменті культури вважають маленьку кількість вистав щомісяця.
"Приміщення, яке використовується для вистав вісім разів на місяць, можна спокійно розділити з іншим театром. Я розуміла, що їм це не підходить. Але ви не отримуйте тоді гроші. Не будьте комунальним театром, і ви тоді можете робити те, що хочете. Але якщо ви отримуєте гроші з бюджету, то будете робити так, як скажуть кияни", - заявила Попова.
Засновниця і колишній худрук Театру пластичної драми Віра Мішньова пояснила, що специфіка жанру вимагає від артистів щоденних репетицій з ранку до вечора: "Якщо не працювати щодня тілом, то на сцені теж нічого не вийде. У нас є розроблена програма з вільного руху, ритміки, тому репетиціям спектаклів щодня передують ще й фізичні тренування".
Головним аргументом Департаменту культури щодо об'єднання двох комунальних театрів є заощадження бюджетних коштів. Якщо вірити чиновникам, то воно становитиме 230 тисяч гривень на рік і відбудеться за рахунок адміністративного персоналу.
Утім, економічного обґрунтування до проекту рішення не було і отримати його не вдалося навіть на інформаційний запит. Міркування про економію в скрутний час звучать, як бальзам на душу, але залишається незрозумілим, чому при підселенні одного театру до іншого приміщення передають у власність того, який підселяють.
Іншими словами, чому квартиру переписують на нового пожильця, а старого не лише виписують, а й забирають паспорт (ліквідують як юридичну особу), а не навпаки?
Театральна реформа чи рейдерство
У правозахисників, які взялися захищати інтереси театру, є своя думка щодо причин злиття та реорганізації.
"Дійсною причиною реорганізації є спроба захоплення в інтересах іншої особи приміщення "Театру пластичної драми на Печерську" в центрі Києва (вул. Шовковична, 7-А). Ринкова вартість такого приміщення дуже висока, а тому рейдерські схеми — найкоротший шлях до заволодіння ним. Особливо в тих випадках, коли міські чиновники від культури безпосередньо пов'язані з ресторанним, готельним або іншим розважальним бізнесом", - вважає громадський правозахисник Володимир Якименко.
У цьому контексті цікаво, що засновником "Театру пластичної драми на Печерську" є Київрада, а театру "Золоті ворота" — КМДА.
"Це означає, що під виглядом реорганізації чиновники з КМДА намагаються перебрати на себе всі функції управління майном "Театру пластичної драми на Печерську" всупереч інтересам киян — безпосередніх власників театру. Неважко зрозуміти, що будь-які подальші перепрофілювання культурного закладу в майбутньому можна буде здійснити дуже просто, адже такі зміни не потребуватимуть погоджень Київради. Ось у такий нехитрий спосіб киян лишають їх культурного спадку", - додав правозахисник.
Директор Департаменту культури на запитання, чому Театр пластичної драми "вливають" в театр "Золоті ворота", у якого немає власного приміщення, а не навпаки, відповіла, що "з точки зору організаційної форми це набагато правильніше і зручніше".
"У театрі "Золоті ворота" є директор, а в Театрі пластичної драми є тільки в.о. директора. Крім того, у Театру пластичної драми закінчується контракт на приміщення в березні", - заявила Попова.
Варто нагадати, що саме відсутність худрука і неоголошення конкурсу на цю посаду нинішнім в.о. керівника Театру пластичної драми є предметом позову його профспілки до Департаменту культури КМДА...
Авгієві стайні Департаменту культури
Менше ніж за півроку ім'я нової очільниці Департаменту культури КМДА Діани Попової вже вдруге потрапило в ЗМІ.
Уперше скандал виник майже одразу після її призначення на посаду, коли журналістське розслідування одного з телеканалів виявило, що директор Департаменту культури КМДА Діана Попова є в списку засновників ТОВ "Театраль", яке володіє рестораном у центрі Києва.
Вдруге її ім'я з'явилося в новинах, коли на вулиці міста вийшов колектив одного з комунальних театрів, підозрюючи Департамент культури в участі в рейдерській схемі.
Діана Попова, яку призначили на посаду наприкінці жовтня 2014 року без відкритого конкурсу та громадського обговорення, прийняла важкий спадок.
За цим департаментом здавна закріпилась погана слава, не в останню чергу через його багаторічного керівника — Світлану Зоріну, яка обіймала цю посаду вісім років.
У череді скандалів (закриття муніципальних книгарень, приватизація комунальних закладів культури, звільнення директора музею "Київська фортеця", бізнес-оборудки самої Зоріної, яка була засновницею книжкового супермаркету) жирною крапкою стала історія з "йолкою" на Майдані.
Адже відповідальним за встановлення ялинки в Києві був саме Департамент культури.
Брати Капранови, які входили до Громадської ради при КМДА, розпущеної в грудні відповідно до розпорядження Кабміну, вважають, що новому керівництву Департаменту культури варто ознайомити громадськість із діяльністю попереднього.
"Департамент культури відповідав за йолку. І саме на його руках кров студентів 30 листопада. І з витратами на ту йолку хотілося б розібратися. Але нове керівництво покриває діяльність старого, хоч там очевидний кримінал", - сказали брати Капранови.
Однак попередньому керівнику Департаменту культури навряд чи загрожує викриття з боку нового, бо Зоріна стала... радником Попової.
На відміну від Зоріної, яка писала кримінальні романи і заснувала книгарню, нова очільниця Департаменту культури має невеликий досвід культурного менеджменту. Як свідчить офіційна біографія Діани Попової з сайту департаменту, вона зробила кар'єру в ресторанному бізнесі: починала з посади адміністратора у ТОВ "Театраль" (зі старих інтерв'ю можна довідатись, що йдеться про обов'язки арт-директора в ресторані та організацію виступів зірок сцени для відвідувачів).
Останні 13 років Попова обіймала керівні посади у ТОВ "Магнат" (кінно-спортивний клуб під Києвом) та ТОВ "ЕдвансМ". З Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де чиновниця значиться як дійсний керівник підприємства (хоча офіційно Попова звільнилась звідти влітку 2014 року), можна дізнатися, що "ЕдвансМ" (розташоване за тією ж адресою, що й кінно-спортивний клуб) займається такими видами діяльності, як кафе та бар, а також надає послуги з тимчасового проживання.
Заклади культури чи елітна нерухомість
Останній гучний скандал, який викликав підозри в просуванні власних бізнес-інтересів попереднього керівника Департаменту культури КМДА Світлани Зоріної, стався навесні 2014 року.
Будинок акторів, розташований у караїмській кенасі біля "Золотих воріт", заявив про спробу рейдерського захоплення після того, як Департамент культури відмовив творчому колективу у праві оренди приміщення.
Будівлю передали з балансу Управління охорони культурної спадщини до Департаменту культури, а той відмовився продовжувати з Будинком акторів договір оренди. Натомість у КМДА запропонували укласти його Театру на Подолі, якому вже десять років будують приміщення на Андріївському узвозі, та одній з єврейських громад.
"Театр на Подолі відмовився від такої пропозиції, але договір про оренду з нами досі не уклали. Департамент культури направляє нас до Департаменту комунальної власності, а ті — до Департаменту культури", - розповіла директор Будинку акторів Вікторія Московенко.
Повторення історії майже за тим самим сценарієм, але вже з Театром пластичної драми на Печерську в головній ролі, наводить на думку, що нове керівництво в столичному Департаменті культури грає за старими правилами.
Марина Блудша, для УП.Київ
Думка редакції може не співпадати з точкою зору автора статті.
"Українська правда. Київ" намагається розібратися в ситуації і готова надати слово всім учасникам і сторонам конфлікту.