Усім відома приказка, що "кожен дивиться на події зі своєї дзвіниці". Схоже, всі наші біди від того, що у нас немає однієї спільної дзвіниці, у вигляді верховенства Конституції і Законів України.
До чого тут це порівняння і висновок?
А до того, що немає нічого дивного в подіях, що відбулися 4 лютого на Микільській Слобідці. Мало того, все відбувалося, як за сценарієм часів ще Омельченка-Черновецького.
Мешканці зі своєї дзвіниці побачили порушення Закону і норм природоохоронного законодавства. Політики і політичні партії, маючи, звісно ж, свою дзвіницю, використали це протистояння як майданчик для свого чергового піару.
А тепер по черзі.
Дзвіниця забудовника.
Забудовник (фірми, афельовані до державної компанії "Укрбуд") ще декілька років тому придбав земельну ділянку на березі Дніпра у користування (не буду заглиблюватись у юридичну термінологію) з метою отримання прибутку (скоріше надприбутку).
Використав усі наявні в нього можливості для залучення корупційних схем і отримання незаконних дозволів і погоджень. Зокрема, були використані посадові особи, в тому числі, з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Києві.
На жаль, сьогодні за гроші можна отримати все необхідне для початку будівництва.
Зокрема:
1) отримати ділянку на підставну особу з метою уникнення прямої відповідальності перед Законом.
2) надати в Інспекцію держархбудконтролю (далі Інспекція) Декларації про початок виконання будівельних робіт і отримати Дозвіл на початок цих робіт. Врешті після реєстрації Інспекцією, подати зміни – щодо висотності будівлі, площі, чи зміни цільового призначення землі.
У загаданому випадку земельна ділянка повинна була використовуватися для будівництва багатофункціонального комплексу, торгово-розважального, готельно-офісного призначення та благоустрою набережних в якості тимчасового ярмаркового комплексу за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 1 у Дніпровському районі Києва.
Ця забудова відноситься до I-III категорії складності об’єкта будівництва.
Після внесення змін, за які вже не повинна голосувати Київрада, столичні жителі отримали "Будівництво житлово-офісних комплексів у складі комплексу "Сонячна Рів’єра". А це вже IV-V категорія складності об’єкта.
Проект "Сонячна Рів'єра" |
У чому ж різниця? А різниця полягає в тому, що отримавши дозвіл на будівництво дачного будинку ви, не порушуючи Закон, зможете побудувати декілька хмарочосів.
3) використати незаконне рішення, що було прийнято ще за часів "господарника" Омельченка. У цьому рішенні йдеться, що корінні кияни все життя живуть не на березі Дніпра (великої річки), а на березі Русанівської протоки, яка визнана малою річкою.
Що це дало забудовнику? Зменшення відстані від берега "малої річки" Дніпра, на якій вони, без порушення закону, можуть будувати.
Одна справа, коли будинки стоять на відстані 200 метрів від берега, як і належить за усіма законами і правилами, і зовсім інша справа, коли вони стоять прямо на березі, як санаторії (50 метрів від води). Як то кажуть, відчуйте різницю.
4) використати той факт, що Згідно з Положенням про Інспекцію держархбудконтролю у Києві, затвердженим наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 22 від 02.06.2011, Інспекцію не наділено повноваженнями здійснювати контроль за дотриманням земельного, водного та природоохоронного законодавства.
А якщо поставити запитання, а хто ж повинен здійснювати цей державний нагляд, то виявляється, що здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності покладено на Держсільгоспінспекцію.
Але ця структура не видає дозволи на початок будівельних робіт. Тобто, виявляється ніде не передбачено, що Інспекція повинна навіть бодай щось запитувати у іншої, теж Державної інспекції. Цей розрив у відповідальності і використовується для сумнівних оборудок.
5) використати так зване "випробування кущів палевого поля".
Хтось із людей зі здоровим глуздом знає, що це за кущі? Автор не знає.
А от Прокуратура міста Києва, напевно добре знає, що це таке. Адже вона у своєму листі пише, що "перевіркою щодо законності виконання будівельних робіт, проведеною Інспекцією, встановлено, що за вказаною адресою виконуються будівельні роботи із випробування кущів палевого поля". І це не жарт!
Бо якщо когось би зацікавило, що замість будівництва на згаданій земельній ділянці виявляється "випробування кущів палевого поля", то може б все було б по-іншому, і не брискали б нікому в обличчя сльозогінний газ.
Дзвіниця жителів мікрорайону Микільська Слобідка.
З‘ясувавши, що підстави для початку будівництва, м’яко кажучи, "не зовсім законні", мешканці Микільської слобідки ще з 2009 року почали звертатись в усі без винятку інстанції з вимогою припинити це беззаконня.
Звертались вони і до нинішньої "постмайданівської" влади. Звертались і до діючого мера Віталія Кличка, якого вони наділили на виборах усіма необхідними для встановлення Закону повноваженнями. Але віз залишався на попередньому місці, а будівельні роботи припинялись лише на свята.
Не зрозуміло, чому, плануючи таке велике будівництво, забудовник не передбачив об‘єкти соціальної інфраструктури, які конче потрібні на Слобідці: дитячий садок, шкільний заклад, паркінги. Адже логічним є запитання, наприклад, якщо побудуються ці 2400 квартир, де жителі-новосели будуть паркувати свої авто? Знову на зелених газонах біля прилеглих будинків? Але усі місця там вже зайняті.
Зрозумівши, що влада і забудовник не відповідають на запитання і громаду не чують, жителі мікрорайону почали самоорганізовуватись і самі вирішувати свої проблеми. Вони вийшли на низку протестів з використанням баків для сміття та палаючих шин. Ці атрибути протестів використовуються не для залякування когось, а як крик, волання громади, котрої влада не чує.
Дзвіниця провладних депутаті і політичних партій.
Для них згодиться будь-який привід або подія, де буде відеокамер і медійного розголосу. Вони можуть приїхати і запевнити, що підтримають законні вимоги мешканців і завжди на стороні Закону.
Провладні депутати, маючи більшість у депутатському корпусі, не ставлять навіть питання про відміну рішень своїх попередників, які стосуються хоча б цієї земельної ділянки. Хоча при наявності політичної волі і здорового глузду Київрада змогла би навести лад у всіх земельних питаннях, а не тільки на Микільській слобідці.
Усі депутати провладної партії "Удар" прекрасно розуміють, що на їх розгляд ніколи не будуть винесені питання законності будівництва в тих випадках, де це стосується бізнес-інтересів, наприклад, керівника Державної корпорації "Укрбуд" і по сумісництву заступника Земельної комісії Київради – Микитася Максима Вікторовича. Що сказати, гарно прилаштувались!
А тепер одна-єдина дзвіниця Закону.
Поглянувши з цієї дзвіниці неозброєним оком, видно, що необхідно б зробити низку важливих речей. От декілька з них:
1. Надати Інспекції держархбудконтролю у Києві додаткові повноваження. Зокрема, здійснювати контроль за дотриманням земельного, водного та природоохоронного законодавства (можливо у складі інших державних органів, на які покладені відповідні повноваження).
2. Зобов‘язати Інспекцію у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, консультуватись із Держсільгоспінспекцію, на яку покладено відповідні функції контролю.
3. Заборонити робити зміни до Декларації про початок виконання будівельних робіт без дозволу Київради, як головного розпорядника земельного фонду територіальної громади міста Києва.
4. Внести зміни до природоохоронного Законодавства. У цьому напрямку вже є певні зрушення. Врешті-решт проголосував таки Парламент за Проект Закону № 1107 від 28.11.2014 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об'єктів для загального водокористування
Кожен повинен нарешті визначитися зі своєю власною дзвіницею. Кожен може зробити свій власний висновок і дати відповідь на запитання: з ким боремося – з комерсантами чи із системою, яка, власне, і створила сприятливі умови до таких оборудок з київськими схилами великої річки Дніпро. Залежно від відповіді маємо розуміти, що власне треба змінювати.
І насамкінець. Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Щодо тих осіб, хто думає інакше, повинна нарешті відбуватись невідворотність покарання.
Гордін Вадим, ГО "Інститут розвитку самоорганізації населення"
14.11.2017, 14:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 11:59 Олександр Вовченко |