Управління охорони культурної спадщини: залишити не можна знищити

Напередодні Нового року Київрада взялась за реструктуризацію КМДА і зі шляхетною метою – скоротити кількість чиновників – реорганізувала декілька управлінь, приєднавши їх до департаментів.

Найбільший резонанс викликала реорганізація Управління охорони культурної спадщини (УОКС), яке "влили" в Департамент культури КМДА. Народний депутат Ігор Луценко, який ще недавно очолював комісію з питань культури та туризму в Київраді, назвав це ліквідацією інституції, яка "гальмувала, як могла, процес нищення київських пам'яток". Громадські активісти вважають рішення Київради злочинним і підозрюють депутатів у виконані замовлення забудовників.

Культурна спадщина: хто на варті?

Управління охорони культурної спадщини в Києві змінило за останній рік трьох керівників і витримало декілька скандальних призначень. Уже чотири роки через кримінальне провадження щодо нього усунений від обов'язків багаторічний керівник Управління Руслан Кухаренко.

У вересні 2014 року на посаду начальника УОКС було призначено Олександра Никоряка, відомого також як співак Олександр Фортадо. Никоряк є сином власника компанії "Містобуд" і чоловіком внучки екс-спікера Верховної Ради Володимира Рибака. Проте протримався він на своїй посаді недовго, бо вже на початку листопада в.о. керівника Управління охорони культурної спадщини призначили Сергія Груздо, який перейшов у КМДА з посади заступника гендиректора заповідника "Софія Київська".

Призначення Грудзо теж спровокувало скандал, бо відбулося без проведення конкурсу та громадського обговорення. Крім того, воно збіглося зі скандалом навколо обвалу оборонних мурів національного заповідника, який стався 18 жовтня 2014 року. Зараз у рамках кримінального провадження розслідується причетність керівництва заповідника до руйнації мурів стародавньої святині, яке за висновками експертних комісій сталося через прокладання теплотраси.

Поки триває розслідування правоохоронних органів, міністр культури підписав наказ про звільнення гендиректора заповідника Олени Сердюк.

Звільнення Сердюк ініціювала робоча група, створена Мінкультом для всебічного розслідування причин та обставин руйнації стіни в "Софії Київській".

Представники різних державних відомств не знайшли законодавчих підстав для робіт з прокладання теплотраси в безпосередній близькості від мурів та висловили сумнів у їх доцільності. А в Мінрегіонбуді навіть порушили питання про звільнення профільних заступників Сердюк, одним з яких і був Груздо.

За словами заступника директора "Софії" з реставраційних та господарських робіт у 2000–2012 роках Вадима Кириленка, саме до обов'язків екс-заступника Сердюк і нинішнього в.о. начальника Управління охорони культурної спадщини Сергія Груздо належав контроль над всіма роботами, що проводяться на території чи об'єктах заповідника.

І саме Груздо називають найбільш бажаною кандидатурою на посаду начальника управління охорони культурної спадщини в Департаменті культури КМДА, якому тепер підпорядковане це управління.

Реорганізація шляхом ліквідації

Ініціатори "вливання" Управління охорони культурної спадщини в Департамент культури КМДА заявили, що, окрім зменшення штату співробітників, мали на меті перешкодити поверненню на посаду одіозного очільника цього управління Руслана Кухаренка. За словами заступника голови КМДА Ганни Старостенко, юристи КМДА та незалежні правники дали "один і той же висновок: рішення про реорганізацію управління було єдино можливим у цій ситуації".

Представникам громадськості, з якими обговорювали ідею реорганізації в грудні, ці юридичні висновки справді надіслали, але на цьому вирішили, що питання закрите. "Наскільки всі зрозуміли, ми повинні були взяти безпосередню участь у виробленні оптимального рішення. Не йшлося про те, що нас просто проінформують, а саме про те, що у співпраці з нами буде знайдено прийнятний варіант", – заявив активіст ініціативи "Збережи старий Київ" Тімур Ібраімов.

Рішення про реструктуризацію було винесено на сесію Київради 25 грудня і підтримано майже одноголосно. Керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко оголосив на засіданні Київради, що економія коштів від такого рішення становитиме 660 тисяч гривень.

По суті, питання самостійного управління – це питання кількості перепон на шляху забудовника в Києві.

Секретар постійної комісії Київради з питань культури та туризму Павло Бригинець був одним із двох депутатів, які голосували проти ліквідації Управління охорони культурної спадщини як окремого підрозділу. За його словами, голову цього столичного управління вже не треба буде погоджувати з Мінкультом. Це збільшує можливості поставити на це місце потрібну людину.

"Спроби реорганізувати або повністю закрити це управління робилися ще при Черновецькому. Саме тому зараз ця реорганізація викликала такий резонанс. Зрозуміло, що виконати розпорядження кабміну про скорочення штату без реорганізації неможливо. Тепер усе залежить від деталей, від того, як усе буде прописано в положенні про це управління", – вважає Бригинець.

Запобіжним заходом, на його думку, може стати надання права остаточного підпису на документах голові управління, а не керівнику Департаменту культури. Зараз нове положення про Департамент культури перебуває на стадії розроблення.

Але чи збираються враховувати побажання громадськості цього разу – невідомо.

Мета виправдовує засоби?

Громадські активісти запросили на засідання Київради Кухаренка, щоб він доповів депутатам Київради про стан судових справ і розповів про негативні наслідки неодноразових змін  статусу управління та його реорганізації.

"Пані Старостенко на всю залу кричала "ганьба", Кухаренку не дали слово, а секретар Київради виставив його з зали. Це  порушення норм права, тому що він записався на виступ, зареєструвавши звернення в секретаріаті", - вважає cекретар так званого круглого столу, на якому в КМДА обговорювали з громадськістю плани про ліквідацію УОКС як окремого управління, Тетяна Шевчук.

За словами Шевчук, яка є заступником голови комісії з питань охорони культурної спадщини і культурних цінностей Громадської ради при Мінкульті, дві комісії цієї ради рекомендували Мінкульту звернутися до Київради з вимогою зупинити ліквідацію місцевого органу охорони культурної спадщини.

"На мої інформаційні запити в Київраді мені так і не надали юридичний висновок про необхідність реорганізації УОКС. Кухаренко було за що звільнити, окрім суто господарських справ, через які щодо нього відкрито кримінальне провадження. Але ніхто не розслідував факти порушення законодавства про охорону культурної спадщини з його боку і раніше не звільняв його", - повідомила Шевчук.

На думку громадських активістів, дії Старостенко і юристів КМДА не відповідають законодавству України та статуту територіальної громади Києва. "Знищення УОКС – це дії, виконані на замовлення забудовників. Конфлікт інтересів депутатів Київради такий явний, що вони навіть не можуть перебувати в залі засідань під час голосувань з огляду на те, що їх власні інтереси перевищують суспільні", – вважає Шевчук.

Телефонні поради і відповіді

Відповідь на шквал критики щодо рішення Київради про упорядкування структури КМДА і реорганізації УОКС заступниця голови КМДА Ганна Старостенко дала майже відразу.

У своєму поясненні причин резонансного рішення Старостенко посилається на "юристів КМДА та незалежних правників", які дали один і той же висновок: рішення про реорганізацію управління було єдино можливим у цій ситуації". Громадські активісти, які були присутні на засіданні Київради згадують, що заступниця Кличка навіть називала ім'я одного з незалежних юристів, які надали їй такий висновок, – Марину Соловйову.

Як усе було насправді, ми вирішили запитати саму Марину Соловйову, яка очолює громадську організацію "Андріївсько-Пейзажна ініціатива".

"Поширюються чутки, що саме я рекомендувала пані Старостенко здійснити реорганізацію управління для того, щоб отримати можливість звільнити з посади Кухаренка, якого вже чотири роки усунено від виконання обов'язків. Але це не зовсім так". За словами Соловйової, Старостенко справді дзвонила їй із запитанням, яка є можливість звільнити Кухаренка, що нібито написав заяву про відпустку по догляду за дитиною.

"Я відповіла пані Старостенко, що можливість звільнити його є, якщо провести реорганізацію. Але жодних рекомендацій я їй не надавала і проекту реорганізації управління не бачила ні тоді, ні тепер. Розмова тривала близько трьох хвилин...", – каже юрист.

Натомість 22 січня депутати Київради зробили пам'яткоохоронній громадськості приємний подарунок і нарешті встановили мораторій на будівництво в межах охоронної (буферної) зони Софійського собору, прилеглих споруд та Києво-Печерської Лаври.

Але цей "пряник" для пам'яткоохоронної громадськості навряд чи врятує київську владу від оскарження рішення про реорганізацію Управління охорони культурної спадщини.

"Мораторій не вирішує проблем, які ми маємо з охороною культурної спадщини. У нас є закони, які мають більшу силу від рішення Київради, зокрема Земельний кодекс. Крім того, мораторій ніяк не впливає на славнозвісний Закон "Про регулювання містобудівної діяльності", який 2011 року скасував Правила забудови всіх історичних міст України, в тому числі Києва. У цих правилах були прописані повноваження місцевого органу охорони культурної спадщини", - нагадала Шевчук.

Тож ухвалення мораторію виглядає просто красивим жестом, який сам по собі не в змозі захистити культурну спадщину в Києві. 

Марина Блудша, для УП.Київ

Думка редакції може не співпадати з точкою зору автора статті.

"Українська правда. Київ" намагається розібратися в ситуації і готова надати слово всім учасникам і сторонам конфлікту.