Хто і коли врятує "Жовтень"?

Доки захисники "Жовтня" ламають списи, підозрюючи одне одного в співпраці з таємничими рейдерами, час грає на руку останнім.

Якщо КМДА негайно не визначить замовника робіт з відновлення кінотеатру, будь-які інші кроки не матимуть уже жодного значення.

Минуло два місяці, відколи 13 листопада 2014 року Київрада доручила КМДА визначити замовника робіт з відновлення кінотеатру, а відповідного розпорядження досі немає.

Документ готується департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА (далі - Департамент ) і перш, ніж буде підписаний головою КМДА, має зібрати з десяток підписів-віз у різних місцях Києва.

Поки бюрократія буксує, кінотеатр може не пережити зиму. Якщо від опадів і перепадів температури в кінотеатрі заваляться перекриття, спитати за це буде ні з кого – поки не визначений замовник, за збереження будівлі кінотеатру де юре не відповідає ніхто.

Колектив "Кіномана", який орендує приміщення, робить все, що в його силах, щоб зберегти будівлю. Хоча, безумовно, це не є відповідальністю орендаря. Адже в моїй орендованій квартирі я не відповідаю за капітальний ремонт.

Відповідальність за порятунок кінотеатру взяли на себе міський голова (він же – і голова КМДА) Віталій Кличко та депутати Київради, коли проголосували за резолюцію зібрання депутатів 31 жовтня і рішення Київради 13 листопада.

Міський голова кілька разів обіцяв киянам, що із "Жовтнем" все буде добре.

Сьогодні – найкращий час для того, щоб ця обіцянка була підкріплена реальними кроками, а саме – негайним підписанням розпорядження про визначення замовника відбудови "Жовтня".

26 грудня, поки Департамент КМДА працював над таким потрібним "Жовтню" розпорядженням, на пленарному засіданні Київради за "Жовтень" пообіцяв "взятись" депутат В’ячеслав Непоп.

Він запропонував визначити замовником відновлення кінотеатру КП "Житлоінвестбуд-УКБ", яке він очолює. Відповідне протокольне доручення  один із заступників Кличка отримав негайно. Непоп пообіцяв відбудувати кінотеатр до кінця 2015 року.

Хочеться вірити, що Департамент, який розташований на одному поверсі з "Житлоінвестбуд-УКБ" у будівлі на вул. Володимирській, оперативно підготує розпорядження про визначення останнього замовником робіт.

Відповідний досвід у "Житлоінвестбуд-УКБ" вже є – серед іншого, це підприємство реконструювало Національний музей Тараса Шевченка – роботи явно не меншої складності, ніж потрібні "Жовтню".

Сайт КМДА повідомляє, що у жовтні "Житлоінвестбуд-УКБ" перерахував на потреби армії 1 мільйон гривень. Тобто КП має хорошу матеріально-технічну базу, а отже може зробити перші кроки з відновлення кінотеатру "авансом", поки місто визначатиметься з бюджетом-2015 та іншими бюрократичними моментами.

Першим таким кроком, на думку активістів та експертів, мають стати базові заходи для захисту будівлі від впливу опадів. Тимчасового двосхилого даху на будівельних риштуваннях буде цілком достатньо, щоб опади не насичували перекриття і стіни "Жовтня" вбивчою вологою.

23 грудня 2014 року, під час наради у фойє багатостраждальної будівлі активісти разом з депутатами Київради бачили на власні очі, як опади починають руйнувати перекриття "Жовтня". Із зали "Кіноман", яку активісти "Врятуй Жовтень!" й кияни звільнили від важкого сміття під час толоки 29 листопада, практично на голову учасникам наради текла вода. Її за допомогою відер та швабр збирали кілька працівників "Кіномана"...

Власними силами орендар також покрив залу поліетиленовою плівкою. Однак, звісно, цих заходів недостатньо для того, щоб зберегти будівлю до початку ремонтних робіт навесні.

Активісти переконані, що базові заходи для консервації будівлі є абсолютно необхідними, навіть якщо з точки зору архітекторів та будівельників ці заходи можуть бути недоцільними. Експерти, з якими спілкувався автор, стверджують, що через відмову від консервації будівлі зараз, навесні її можуть просто знести на підставі нового обстеження.

На жаль, "замовний" звіт про стан конструкцій, в якому вони будуть визнані  цілком аварійними, виглядає як цілком реалістичний сценарій.

Байдуже, в якому стані будівля буде насправді. Треба згадати, що "рейдери", які намагались заволодіти будівлею (а радше – землею), досі почуваються дуже добре і, очевидно, не полишили своїх намірів. Для них це буде дуже непоганий шанс взяти реванш після того, як "все пішло не так", починаючи з двотисячного мітингу 31 жовтня.

А тим часом, дискусія навколо "Жовтня" стає все більш раціональною, а її учасники починають більше довіряти одне одному.

Після спілкування в кулуарах Київради відбулась робоча зустріч за участі представників ГО "Врятуй Жовтень" та представників команди депутата Київради Дмитра Гордона. У зустрічі також взяла участь відома юристка та захисниця культурної спадщини Києва Марина Соловйова.

Учасники зустрічі обговорили внесення поправок до проекту рішення, який було прийнято в першому читанні на засіданні Київради 26 грудня та про яке йшлося у попередній колонці автора.

Внесення змін до проекту рішення покликано зняти напругу навколо цього питання і консолідувати зусилля на захист кінотеатру.

Зокрема, до пункту щодо надання ділянці поруч з кінотеатром статусу скверу буде внесено уточнення про те, що сквер не включатиме ділянку, виділену для експлуатації кінотеатру (територія скверу межуватиме з ділянкою кінотеатру).

Щодо надання статусу пам’ятки: учасники зустрічі погодились, що предметом охорони мають стати архітектурне рішення фасаду, зовнішні фізичні параметри та висота/поверховість будівлі, як це передбачено Рішенням Київради від 13 листопада.

Фасади будівлі мають бути відреставровані та максимально наближені до оригінального стилю (конструктивізму), як цього і вимагала громадськість на мітингу 31 жовтня.

У разі, якщо проект, який зараз розробляється в рамках роботи Благодійного фонду "Відновимо разом", отримає відповідні погодження, він буде втілений та забезпечить функціонування кінотеатру як сучасного багатозального закладу культури.

Результатом прийняття цього рішення Київради має стати доручення відповідному структурному підрозділу КМДА підготувати документи для можливого внесення до Держреєстру пам’яток кінотеатру "Жовтень" як пам’ятки історії, яка відкрита у 1931 році як кінотеатр і упродовж свого функціонування завжди була популярним закладом культури.

"Жовтень" у 1930 році.  Фото podol.ho.ua

Очевидно, що питання скверу та статусу пам’ятки для будівлі кінотеатру є важливими. Проте, поки не визначений замовник робіт, який візьме на себе відповідальність за збереження і відновлення кінотеатру, ці кроки можуть виявитись марними.

Здається, тепер зрозуміло, чому навколо кінотеатру та статусу пам’ятки для його будівлі розгорілась така полеміка. Попри те, що обидва "табори" справді щиро хвилювались за кінотеатр і бажали його збереження, вони дивились на цю проблему під різними кутами.

Для частини активістів та експертів негайне надання будівлі статусу пам’ятки виглядало як найкращий спосіб його збереження. Ймовірно, цей "табір" розглядав кінотеатр насамперед (а може – і виключно) як будівлю в стилі конструктивізму, яка давно уже мала бути пам’яткою.  

Активісти ГО "Врятуй Жовтень!", до якого увійшло багато постійних глядачів, розглядали "Жовтень" насамперед як унікальний кінотеатр, який мав винятковий репертуар, власну аудиторію і був своєрідним культурним "центром тяжіння" на Подолі.

ГО "Врятуй Жовтень!" ніколи не ставила під сумнів саму необхіність надання "Жовтню" статусу пам’ятки.

Зрозуміло, що у нього не було такого статусу раніше саме тому, що це значно ускладнювало б його рейдерське захоплення. Очевидно, що будівля є унікальною в усіх можливих сенсах і однозначно заслуговує на охорону. 

Водночас для активістів будівля є радше оболонкою, в якій вони хочуть бачити сучасний кінотеатр, а не застигле "Дев’яте держкіно".

Саме тому ГО "Врятуй Жовтень!" наполягають на тому, щоб проект реконструкції, який зараз на волонтерській основі розробляє архітектурна компанія AIMM-GROUP (Анна Іскіердо та Максим Мятко), був використаний для відновлення кінотеатру.  

Проект відновлення кінотеатру

Цей проект буде виставлено на громадське обговорення. Безумовно, проект має пройти всі належні експертизи, врахувати думку громадськості та передбачити, серед іншого, сучасну протипожежну систему.

Проект відновлення кінотеатру

Читач може порівняти проект з фото 1930-их років.

"Жовтень" зразка 1935 року. Фото podol.ho.ua

Питання, яке є досі відкритим: як синхронізувати процеси реконструкції та внесення до реєстру пам’яток? Як гарантувати, щоб на якомусь етапі бюрократія знову не дала "збій" і не забуксувала?

Ми бачимо таке "пробуксовування" в досить стандартній ситуації з визначенням замовника.

В унікальній ситуації, коли статус пам’ятки присвоюватиметься фасадам та зовнішнім параметрам будівлі в процесі реконструкції, такі бюрократичні збої можливі в будь-який момент. Особливо, якщо згадати, що "рейдери" не дрімають.

Зорян Кісь, співкоординатор спільноти "Врятуй Жовтень!"  спеціально для "Української правди. Київ"